Румунія - друг із застереженнями: справжні і вдавані євродрузі України

Уривки з статті Тетяни Силіної "Кремлівські зірки на прапорі ЄС". «Дзеркало тижня. Україна» №26, 18 липня 2014.

"Євросоюз так і не зважився перейти до третього, секторального рівня санкцій проти Росії. Попри загибель ось уже понад 700 українців. Попри 46,5 тис. наших громадян, які були вимушені залишити свої домівки через скоєну Росією трагедію на Сході країни. Хоч Київ напередодні саміту ЄС надав європейській стороні вичерпні фото- й відео-свідчення того, що Росія фактично веде війну проти України.

(...)

Отож на що наважилися 28 європейських лідерів після тривалих дискусій між їхніми країнами, що точилися від попереднього саміту ЄС 27 червня? До розширення санкційного списку на 11 осіб (вимученого на кінець минулого тижня) додалися ще 6 обмежень, більшість яких навряд чи можна вважати "санкціями".

(...)

Але повернімося до "санкцій". "Стурбованість", "надзвичайна стурбованість" та "надзвичайно сильна стурбованість" Євросоюзу тепер отримали математичне вираження: чим більше "плюсиків" біля цифри 2, тим вищий ступінь "стурбованості". Правда, чесно кажучи, я так і не зрозуміла, якого саме рівня санкцій (чи боягузтва й лицемірства?) добрався ЄС — "2+", "2++" чи "2+++"? Найсміливіше припущення:
"О, невже, це "3-"?"

Європейська Рада так і не досягла консенсусу щодо запровадження третього рівня санкцій. Утім, це було цілком очікувано. Який там третій рівень, коли навіть із розширення "санкційного списку" консенсусу досягали з муками. Напередодні саміту наші дипломатичні джерела стверджували, що жодна країна ЄС по-справжньому не готова до секторальних санкцій проти Росії. Не проаналізовано можливих ризиків і втрат. Не визначено переліку секторів, хоча б тих, із яких можна було б почати "тиснути" РФ. Кожна країна намагалася вивести з-під можливого удару сфери, в яких її співпраця з росіянами для неї особливо важлива. Для багатьох держав — це енергетика, для Британії та Австрії — ще й фінанси, для Франції — "оборонка" і т.ін. і т.п. Усі кивали одне на одного і обіцяли підтримати (чи бодай не блокувати) запровадження третього пакета, якщо підтримають інші. Обіцяти легко, особливо коли точно знаєш, що хтось обов'язково буде "проти"…Маленькі ховалися за спинами більших. Більші залучали маленьких для масовки. Справжніх буйних було мало. За інформацією наших європейських дипломатичних джерел, за перехід на третій рівень виступали Британія (найактивніше), Данія, Естонія (активно), Ірландія (пасивно), Латвія (із зубовним скреготом), Литва, Польща, Румунія, Швеція (із застереженнями). Німеччина була проти. Франція з Італією теж явно не за. Тому решта могла вже не турбуватися...

(...)

Росія знаходить підхід до кожної держави, розширюючи в Європі свій вплив. Європейці легко й навіть радісно пускають до себе російські гроші, схоже, зовсім не боячись їхньої токсичності. Їхня легковажність і безтурботність дивовижні. Адже для завоювання і підпорядкування Європи Росії зовсім не обов'язково вводити туди танки. Росія, точніше захланний і цинічний кремлівський клан, уже в Європі. Він просувається все далі, захоплюючи все нові сфери й галузі в економіці, купуючи політиків і вже навіть партії. Росія нав'язує Європі свої погляди, замашки й правила. При тому, що європейські в Росії, напевно, не приживуться вже ніколи.

Росія не обстрілює Європу "Градами", але її політика спрямована проти Євросоюзу. Вона прагне його розхитати, розколоти, і в неї це вже виходить".

Джерело: http://gazeta.dt.ua/internal/kremlivski-zirki-na-prapori-yes-_.html