Смертельні наслідки хропіння

Часто жартують, що хропіння придумано для жінок, щоб вони не засмучувалася, коли чоловік не прийшов ночувати додому. Важко знайти людину, яка хоча б раз за своє життя не хропіла або не чула цього звуку. Дійсно храп – це проблема не тільки оточуючих. Хропіти людина може в будь-якому віці. Не залежно чи їй 20 чи 45 років.

Хропіння буває різним, інколи схожим на миле "мурликання", та частіше на гул літака. Не даремно ж храп вимірюють в децибелах…           

Переважно до лікарень приходять батьки з дітьми, які хропуть. Дорослі ж "хропуни" не надто занепокоєнні цим явищем. Насправді ж нічний храп – це перший сигнал про порушення в організмі, а не просто дискомфорт в спільному житті. Часто люди вважають основною причиною хропіння – нежить. Завідувач лор-центру чернівецької обласної клінічної лікарні Мирослав Воєвідко розповідає, що причин храпу може бути багато. "Обструкція, себто перешкоди у верхніх дихальних шляхах, призводять до появи храпу. До таких перешкод відносяться: природжена вузькість носових входів, викривлена носова перегородка, гіперпластичний риніт, поліпозний синуїт. Інші причини знаходяться в носоглотці. В ній є  утворення – аденоїди, які переважно зустрічаються у дітей. Також збільшенні піднебінні мигдалики. І звичайно довгий язичок, що знаходиться в горлі." – пояснює пан Мирослав.

Люди звикають до хропіння, як до звичайного явища у їхньому житті. А він, виявляється, не просто порушує сон людини, що поруч, а й завдає шкоди самому "хропуну". Як зазначає отоларинголог, хропіння приводить до збільшення в організмі людини вуглекислого газу. "Через це людина почуває себе втомленою, сонною знижується рівень працездатності, погіршується пам’ять. Та це не найгірше. Хропіння призводить до синдрому сонного апное. За годину сну в людини може зупинитися дихання від 5 до 40 і більше разів. Якщо така пауза триватиме більше 2 хвилин наступить смерть" – каже Мирослав Дмитрович.

Хроплять переважно чоловіки, кількість «хропунів» серед них збільшується після 40 років. Проблема хропіння в дітей є тимчасовою і її легше вирішити, ніж в дорослого.

Відомо, що так званий "богатирський" храп може згубити свого власника, це, насамперед, виявляється у підвищенні тиску та порушенні серцевого ритму. Таке періодичне повторення синдрому сонного апное призводить до інфарктів та інсультів.

Боротися з людьми, які хроплять, нелегко… Хтось переверне «хропуна» на бік, а хтось і штовхне його, а дехто, навіть, накриє подушкою. Та всі ці методи недієві і не врятують від "нічного жахіття". За словами Мирослава Воєвідко, основні способи боротьби з хропінням можна поділити на консервативні і хірургічні. «Консервативні методи – це коли людина страждаючи синдромом сонного апное, позбувається його без внутрішнього втручання. Тобто, худне, відмовляється від алкоголю і сигарет. Особливими способами лікування є кріоаплікація, ультразвукова увулопалатопластика, радіохвильова увулопалатопластика, які ще не набули поширення в Україні. До хірургічних методів відносять такі: вирівнювання носової перегородки, видалення аденоїдів, вкорочення язичка, конхотомія, ектомію від збільшених мигдаликів, увулопалатопластику», – пояснює лікар.

Тим часом люди борються з хропінням по-своєму. Одні варять спеціальні чаї, другі – перед сном роблять зарядку, а треті б’ють «хропунів». Як розповідає буковинка Марія Т., то за її молодість від хропіння лікували переважно народними методами. «Матір лікувала батька від хропіння за допомогою тертої капусти з медом. Я ж чоловіка змушувала співати перед сном», - розповідає жінка.

Якщо ваша дружина або чоловік його необхідно відвести до лікаря, а не переселяти в іншу кімнату. Хропіння – це хвороба з серйозними наслідками, з нею потрібно боротися, а не ігнорувати.

Світлана ЗАЙЦЕВА

студентка кафедри журналістики філологічного факультету