Що – у греки подамося? Відомий буковинський журналіст розгадав таємницю свого прізвища

Що – у греки подамося? Відомий буковинський журналіст розгадав таємницю свого прізвища

28.06.2020, 11:06

Розгадати походження свого прізвища допомогли працівники грецького посольства в Києві.

Свого часу в естонському місті Тарту придбав антологію "Древнегреческие поэты" за 1895 рік, видруковану на ... 981 сторінці. Серед таких знаменитостей, як Гомер, Софокл, Есхіл, Еврипід та інших значиться і поет на прізвище Агатій. Мене, як філолога за освітою факт вразив наповал. І я тут же написав листа в посольство Греції в Києві з проханням пояснити походження цього прізвища. Акцентуючи чи справді воно грецького походження. Відповідь не забарилася.

"Ваша фамилия действительно греческого происхождения, имеющая значение "добрый, хороший, добродушный", – повідомлялося в листі-відповіді.

– В Древней Греции и позже в Византии фамилии не существовало, называли людей, особенно известных: поэтов, философов, политиков... – по имени "Софокл, Сократ, Эврит..." добавляя иногда приложение, которое указывает на происхождение человека, место жительства либо на какую-небудь характерную особенность (Александр Македонский, Геродот из Галикарнаса и т.д.). Так что поэт, о котором вы пишете носил имя Агатий. Это слово (вернее его корень) проникло во многие языки, став производным для имен Агата, Агафья, Агатон, Агатангел. В современной Греции фамилия Агатий вряд ли встречается, но может присутствовать и в фамилиях корень Агат...".

У передмові до самої антології про того поета Агатія йдеться: "Он был христианин, тонкий знаток  древней поэзии и замечательный поэт". Доречно акцентувавши в одній із них... "Дважды не гибнул никто..."

Інтрига походження мого прізвища наштовхує на незаперечну істину, що народи в усі часи та віки переміщалися, як бо приміром ті ж самі болгари, що осіли на сучасній території з Поволжя.

Це на зарубку тим політиканам, навіть у статусі президентів, котрі забивають баки, що ми тут у себе відколи цей білий світ узагалі. А може ще значно раніше першими були греки, а задовго до них і ще якісь народи.

Іван Агатій

ДОВІДКОВО (ВІД Юхима ГУСАРА та Валентини Агатій. 7 червня 2020 р.)

Агатій Іван Миколайович народився 7 червня 1945 року в бесарабському селі Ржавинці, на Заставнівщині. Має вищу філологічну освіту. Служив на тихоокеанському флоті. Під час служби був очевидцем трагічних подій в районі острова Даманський, де в ході боїв з переважаючими силами китайської наволоччі практично загинув увесь особовий склад радянських прикордонників та моряків Червонопрапорної Амурської військово-морської флотилії.

З 1973 року працював кореспондентом у редакції газети "Радянська Буковина", пізніше - оглядачем видання "Буковина".У Чернівцях обирався депутатом районної ради. Нині Іван Агатій спецкор київської газети «Рідне село України" по західних областях.

Іван Агатій - автор 5-х книжок: "У відлунні Красного Долу", "Сльоза душі на китязі калини", "Тепла вість чорного лелеки", "У чорних буках зітхнуло небо". "Чом, чом, Красний Доле, зажурився".Улюблена тематика - природа рідного краю, розповіді про село.

Свого часу І. Агатій виступав у великому спорті, був чемпіоном Тихоокеанського флоту та Далекого Сходу з бігу на 1500 і 5000 метрів, в складі збірної Двічі Червонопрапорного Тихоокеанського Військово-морського флоту Призером Першості Збройних Сил СРСР, 7-разовим чемпіоном області, переможцем кубка газети "Известия". Виступав за збірну команду УРСР. У червні 1980 року ніс Олімпійський вогонь. З нагоди 40-річчя знаменної дати координує зустріч її учасників в Чернівцях.

В очолюваному дачному товаристві «Червоногірка» виростив чудовий садок, де рясно родить усякий фрукт.  І. Агатій пристрасний мисливець та рибалка, через тотальне знищення дичини на полювання ходить від випадку до випадку, віддає перевагу рибалці на "хитрючого"карася.

***
Іване Миколайовичу! 75 - вершина зрілості, а до справжнього високоліття - ще 25! Не шкодуйте про те, що старієте: багатьом у цьому було відмовлено. Життя дається всім, а старість - обраним Богом!

1