Роздуми не про те, які усі погані у передвиборних Чернівцях, а про те, що треба обирати тих, хто хоче і може щось змінити (думка)

Роздуми не про те, які усі погані у передвиборних Чернівцях, а про те, що треба обирати тих, хто хоче і може щось змінити (думка)

21.10.2020, 12:48

Я давно помітив: коли від людини вимагають ідіотизму, її завжди називають професіоналом. 

Сергій Довлатов

Переглядаючи агітаційні матеріали різноманітних партій, громадських рухів, об’єднань мимоволі звертаєш увагу на здавалося б дрібниці. Наприклад, величезна кількість медиків, які йдуть в депутати, навіщо? Таке враження, що до цього часу, ми звичайні смертні не були нікому цікаві, а особливо медикам, котрі, зауважте, вже всі в зрілому віці з досвідом роботи, це сфера яка не живе від виборів до виборів, це ми з вами щодня. Формулювання – покращити майбутнє молодих лікарів, кожна дитина має почуватися щасливою у Чернівцях, поліпшення стану справ у медичній сфері краю і так далі. Вам про щось це говорить? Мені ні. 

Проте, я бачу, що відбувається в медичній сфері сьогодні, я чую від головного лікаря Лікарні швидкої медичної допомоги Олександра Грушка, що потрібна ще одна добудова для того аби розмістити нове обладнання для приймального покою по президентській програмі «Новий приймальний покій». Вони вже готують спеціалістів під цей покій, і рятуватимуть життя на місці, а не відправлятимуть пацієнтів у профільні заклади, гублячи час. І це гріє душу. Від знайомих медиків, котрі працюють з ковідними хворими знаю про доплати з різних джерел, йдеться і про субвенції з держбюджету і з місцевого. Ситуація під контролем? Також знаю і про те, що чимало проблем медицини, які могли легко вирішуватися на місцевому рівні чомусь десятиліттями не вирішувались. 

А ви помітили, що в списках бажаючих нас ощасливити чомусь майже відсутні педагоги, які, зазвичай, у нас стереотипно йдуть пліч-о-пліч з лікарями. Недарма вчителів вважають мудрими людьми. Напевне побачили, що недостатньо лише бути елегантною пані та красиво сидіти у Верховній Раді України, треба повертатися додому і звітувати виборцям, а що ти зробив для міста? А принцип роботи на місцевому рівні теж такий, люди хочуть результатів. І нехай твої заслуги, як з виділенням коштів на одну з найзагруженіших транспортних артерій вулицю Хотинську, намагаються приписати собі, всі, ті, хто десятиліттями був в депутатських кріслах, на хороших посадах. І навіть, якщо більше у нашого депутата Олени Лис, не буде таких масштабних перемог, вона вже перемогла представників старої гвардії. Вірю, з її наполегливістю перемог буде ще багато.

До речі, про дороги, всі хто їдуть до Києва, чи повертаються, змушені враховувати додатковий час, адже їхати доведеться довше, запитаєте це через стан наших автошляхів? І так і ні. Далеко йти не будемо, тільки до сусідів, хмельничан. Десятки кілометрів доводиться проїжджати в режимі реверсного руху. А чому? А тому, що дороги цілодобово ремонтують за президентською програмою «Велике будівництво». А чому у нас не так, а тому, що за чварами і розбірками, хто з ким і проти кого дружить у наших можновладців і депутатів не було часу займатися таким дріб’язком, як державними субвенціями в сумі 7 мільярдів гривень на дороги області.

Дозволю собі трохи іронії, часом наші діючі депутати усіх рівнів нагадують легендарних персонажів творів Ільфа і Петрова. Серед них і наївні та щирі Шури Балаганови, досвідчені та цинічні акули бізнесу – великі комбінатори Остапи Бендери, є й підпільні мільйонери Корейко, але чи не найбільш поширений типаж це  сучасний «Зицпредседатель Фунт», який іноді під красивою обгорткою чи то посади, чи то статусу в суспільстві залишається звичайним «рішалою», вистачає й інших персонажів, союзів на кшталт «Меча і орала», а вже фірми «Рога і копита», це взагалі наше все. Тож читайте класиків. Цікаві паралелі напрошуються.

А якщо, то серйозно чи не найбільше нарікань від містян можна почути на роботу комунальних підприємств. Візьмемо «Чернівціводоканал», запрошували різних «варягів» в якості антикризових менеджерів – технарів, інтелектуалів, серйозних фахівців, справді розумних людей. Коли приходили обіцяли – знаємо, зробимо. Коли йшли – нам не дають працювати. Взяли свого «рідного» господарника, з цього навіть запитувати марно, не той рівень. Тільки, ну зовсім молоді і юні виборці через інші притаманні щасливому віку інтереси, не в курсі про кредитні і грантові кошти, залучення, яких на підприємство має зробити нас з вами щасливими споживачами послуги «Водоканалу».

Проте, уже у навіть найстійкіших прихильників попередньої влади, з кожним проривом труб водогону закінчується любов до наших керманичів містом та народних обранців, а це ще опалювальний сезон не почався, тоді градус народної любові до влади понизиться до позначки зі знаком мінус.

Повернемося до кредитних коштів, про суми, відсотки говорити не будемо, тут ламають списи фінансисти та юристи. Якщо ж звернетеся до керівників комунальних підприємств із запитом в кращому разі почуєте, ми на етапі розробки  проектно-кошторисної документації, про втілення же самих проектів модернізації та реконструкції навіть думати страшно. І хоча нам чи то нав’язують думку, чи ми самі вважаємо, що головне поміняти трубу, довжина самої гілки одного з водогонів близько семи десятків кілометрів, і буде нам щастя, то не буде нам щастя, адже це грубо кажучи розводка по вулицях, будівлях, зливові і каналізаційні мережі, очисні споруди, це ціла індустрія. Між іншим, чомусь нині сором’язливо замовчують тему  каналізування Чернівців. 

Трошки з історії, згідно рішення сесії Чернівецької міської ради департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, департамент житлово-комунального господарства розробили Програму каналізування міста Чернівців на 2013-2025 роки. Програму розроблено для покращення санітарно-екологічного стану міських річок Клокучки, Мольниці, Задубрівки, Мошків, Потіт, що є притоками Прута. Також нею передбачено низку важливих для городян заходів. Зокрема: ліквідацію вигрібних ям, що повинно позитивно вплинути на стабілізацію зсувних процесів на теренах міста; покращення санітарного стану території міста і, як наслідок, підвищення рівня життя чернівчан; розвантаження існуючих каналізаційних мереж, головної насосної станції та очисних споруд від атмосферних скидів; забудова перспективних територій об’єктами житлового та промислового призначення згідно з затвердженим генеральним планом Чернівців. Загальна кошторисна вартість реалізації заходів, визначених Програмою каналізування міста в цінах 2013 року, складає 766,31 млн. грн.

Запитайте у мешканців цих районів чи вони ще пам’ятають про цю програму, про те що сподіваються на втілення в життя краще не цікавтеся, бо почуєте і про колишнього міського голову, ще й попереднього згадають незлим тихим словом. 

  Кредитних коштів на все не вистачить і це зрозуміло, в міському бюджеті таких астрономічних сум просто немає, а це лише одне з комунальних підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста. Без державної субвенції, чи залучення ще кредитних коштів але з іншими відсотками під державні гарантії не обійтися, не всім це  під силу – комусь через принципову позицію, комусь через брак досвіду, комусь через байдужість і невміння пошуків компромісів. 

А про програму «Комфортне місто» не варто й згадувати.

Якщо ж звернутися до відпочинково-розважальної інфраструктури то проект сучасної набережної представленої «ЗЕ» командою не такі то вже й «Нью-Васюки», все можна прорахувати і залучити місцевих інвесторів, головне аби підприємці довіряли владі, і знали, що їх, як полюбляють казати у Чернівцях «не кинуть на бабки». А про те, що в кожному місті, навіть райцентрах намагаються створити навколо водойм бодай якісь рекреаційні зони не варто й розповідати, можна переглянути сотні відео про подорожі саме Україною, якщо у всіх виходить то чому б і нам не спробувати? Можна почути, що Прут це гірська річка, вона непередбачувана, тут будуть паводки, підтоплення. Хочеш не хочеш згадуєш кіношне: «В той час, коли космічні кораблі бороздять…». Люди ми в якому столітті ментально застрягли? Невже немає сучасних технологій та будівельних матеріалів? Не вірю… Є небажання…

Загалом, ці роздуми не про те, які усі погані, а про те, що треба обирати тих, хто хоче і може щось змінити.

Я для себе вирішила, мій вибір Віталій Другановський і його команда.

 Марина ЛІСНИК

1