Рівняння на Унгуряна, або чи добуватиме гравій «Буковинська книга»?

Рівняння на Унгуряна, або чи добуватиме гравій «Буковинська книга»?

05.07.2013, 15:03

В неперевершеній радянській екранізації «Собаки Баскервілів» є епізод, коли Шерлок Холмс пояснює простодушному Ватсону, як той вивів його на слід головного підозрюваного. Згадайте вже хрестоматійний діалог між героями Соломіна і Ліванова, який  відбувається у тимчасовому сховищі Холмса на болотах.  Ватсон: «Но как вы узнали, что она его жена?» Холмс «В одной беседе с вами Стэплтон так увлёкся, что рассказал вам часть своей подлинной биографии. А найти в Англии учителя – самое простое дело». Схоже, щось подібне сталося з в.о. директора книгарні «Букініст» Віктором Довганичем. Він так захопився змаганням за крісло в.о.директора «Буковинської книги», що не лише наобіцяв копу вовни з ще не стриженої вівці, зокрема, «це підприємство буде настільки потужним, що ви собі не представляєте». Але й, що набагато важливіше, навів конкретний приклад на кого рівнятиметься. Зокрема, Віктор Довганич заявив, що нове підприємство «буде ще більше потужніше, ніж обласне підприємство, яке ми створювали і яке очолював Унгурян».  Це і є та частина його «подлинной биографии», яка змушує згадати деякі не до кінця з’ясовані сторінки недавньої крайової історії.  А відтак гіпотетично моделювати ситуацію з «Буковинською книгою», якщо її таки очолить п.Довганич.

Що ж це за таке  диво-підприємство, на яке книготорговцям радять рівнятися?  Тим, хто знав, нагадаємо, а хто не знав – розкажемо, що йдеться  про ЧОКП "Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій".  Орієнтовно у 2008 році на пропозицію чи то тодішнього начальника Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької ОДА Олександра Лієва – вірного соратника тодішнього губернатора області, а чи то самого голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша депутатський корпус області дав необхідну кількість голосів для створення чернівецького обласного комунального підприємства "Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій". Щоправда, затвердити запропонованого виконавчою владою на посаду керівника нового комунального підприємства кандидата депутати не захотіли.

Компромісною фігурою несподівано став депутат обласної ради (фракція Партії регіонів) Олег Унгурян. Окрім нечисленних регіоналів його кандидатуру несподівано підтримала й найбільша (було і таке!) БЮТівська фракція облради, до якої тоді також належав і депутат Довганич. (От уже й справді ворон – ворону, ну а далі ви знаєте…) Помаранчева більшість найвищого представницького органу краю дозволила очолити підприємство регіоналу Олегу Унгуряну навіть попри те, що його однопартійці ще зовсім нещодавно звинувачували своїх колег по сесійній залі у "кришуванні", наприклад, несанкціонованого вибору гравію.

Публічно це зробив, наприклад, тоді ще народний депутат України  Микола Романюк. Пригадується, тоді цей голова Чернівецької облорганізації Партії регіонів називав навіть конкретні суми, які нібито треба було сплатити конкретним депутатам обласної ради  (щоправда, так і не названим ним на ім'я) від конкретної помаранчевої політичної сили   за право доступу до гравію. І навіть обіцяв передати отримані під час своєрідного слідчого експерименту відомості до Генеральної прокуратури України.  (Для кращого розуміння схеми поясню: це щось на кшталт того, що зараз закидають заступнику голови Першотравневої райради Шабану. Пригадуєте, його звинувачують у вимаганні хабара за обіцянку порішати питання реорганізації ринку).   Зауважте, сам Олег Унгурян на момент входження у нове комунальне підприємство мав репутацію такого собі полум'яного борця з несанкціонованим вибором гравію з буковинських річок  і  ще зовсім нещодавно голосував за "неприпустимість практики видобування будівельних матеріалів на землях водного фонду". Тож він і очолив новостворене підприємство, що, як обіцяли ініціатори його створення, буде займатися розвитком інфраструктури краю.

До чого тут гравій? - запитає нетерплячий читач. Ото ж бо й воно!  Уявіть собі здивування, коли вже наступного 2009 року нове комунальне підприємство ЧОКП "Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій" вигулькнуло у переліку суб'єктів господарювання, яким видано дозволи на проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт на річках Прут та Сірет у межах Чернівецької області. І то не лише виплило у цьому переліку, але й, як запевняли у Дністровсько-Прутському басейновому управлінні водних ресурсів  стало одним з лідерів видобутку. Наприклад, п'ять із загалом дев'ятнадцяти дозволів на проведення згаданого виду робіт Дністровсько-Прутське басейнове  управління водних ресурсів, яке, згідно з чинним законодавством, мало право видавати дозволи на ці роботи, у 2009 році видало саме цій фірмі. Якщо рахувати у кубометрах, то із загалом майже 600 тисяч кубічних метрів гравію, дозволених для вибору у річках Буковини, більше 120 тисяч кубів припадало на долю саме цього комунального підприємства. Ще 300 було дозволено вибрати ТОВ "Роднічок". Також тоді, до слова, не чужої для буковинських регіоналів структури.

Усе б нічого, якби чинне законодавство не забороняло видавати дозволи на руслорегулюючі роботи фірмам, які не мають власної виробничої бази, а орендують для цього необхідну техніку.  А щодо наявності такої у вже згаданої комунальної фірми, яку «ми створювали і яке очолював Унгурян»  якраз були  великі сумніви. А відтак вона  більше нагадувала конструкцію для захисту від дощу.

Чи так це насправді, легко могла перевірити прокуратура. Особливо із застосуванням можливостей, які надають для цього оперативно-слідчі дії. Але не захотіла.  З логіки відповіді тодішнього прокурора Чернівецької області Йожефа Ороса можна зрозуміти, що виходити за вузькі межі суто правової оцінки нюансів справи він не збирався. Для наочності прокурор навіть скрутив пальці однієї долоні у трубку й показав, через який вузький отвір очолюване ним відомство дивитиметься на справи, пов'язані з незаконним видобутком корисних копалин. Хоча добре розуміє також і те, що "на цьому будуються якісь стосунки, можливо, навіть політичні…" У будь-якому разі, шкода, що друковане слово нездатне передати всю повноту інтонацій, жестів та міміки прокурора області, у момент відповіді на запитання журналіста про порушену кримінальну справу (чи не вперше в історії області!) за фактом незаконної вибірки гравію: "Природоохоронна прокуратура порушила першу справу по видобування гравію. Але я вам скажу, що такий опір, як я отримав… Ну така дрібниця, здається, якийсь гравій… У-у-у, блін, які це, виявляється, люди, які це гроші. Депутати? Може, й депутати, але ми не можемо ще цього сказати. Ось, коли буде обвинувачення по справі, тоді я вам це скажу… Зараз вони трішечки в опалі, бо будівництво в області призупинилося. А раніше це було – золоте дно. Просто золоте дно! Тому 10 відсотків, тому 20, тому 30 відсотків, а прокуратурі скарги, заяви, звернення депутатів, мешканці сюди до мене приходять… Страйкують люди, перекривають дороги".

Врешті, битву за контроль над гравієм  закон давно програв.  Наприклад,  ще 2002 року, пославшись на статтю 86 Водного кодексу, яка забороняє видобування піску, гальки і гравію з русел гірських річок, обласна прокуратура винесла протест на рішення депутатів дозволити роботи у річках винятково Чернівціводгоспу.  Депутати відповіли  ухваленням Регіональної програми руслоочисних, руслорегулюючих та берегоукріплюючих робіт на річках Чернівецької області на 2007-2011 рр.. Деякі положення цього документа зобов'язували підприємців погоджувати дозволи та проекти проведення руслорегулюючих робіт у постійній комісії обласної ради з питань охорони навколишнього середовища, природокористування, земельних відносин та надзвичайних ситуацій (голова комісії – Валентин Маніліч, фракція БЮТ). Прокуратура Чернівецької області  їх опротестувала  і навіть виграла суд. Але  "слуги народу" відповіли прокурорам утворенням тимчасової контрольної комісії з перевірки законності видобутку гравію, яку очолив – ви не повірите – при помаранчевій більшості той таки  регіонал Олег  Унгурян. А відтак створили комунальне підприємство, на яке радить рівнятися В.Довганич.

У лютому 2010 року, на прохання журналіста повідомити, чим все-таки закінчилося дане розслідування, прокурор області Йожеф Орос вдаватися у деталі не став. Порушена природоохоронною прокуратурою (чи не вперше на теренах краю!) кримінальна справа за фактом незаконної вибірки гравію завершилася тим, що прокуратура "позбавила можливості видобувати цю сировину всі «ліві» підприємства, які не мали для цього підстав". Зараз питаннями видобутку гравію в краї опікується обласне комунальне підприємство,  - резюмував  прокурор. А далі, хоч трава не рости. Має воно власну техніку, чи тільки дозволи – нікого не стосується. І нікого не обходить, що забраний з  піраміди-терикону на березі за день гравій вночі,  майже як у казці, знову поповнюється. І так до безкінечності. Чим ця схема відрізняється від змальованої Романюком? Пам’ятаєте, платите конкретну суму  конкретним людям і отримуєте доступ до гравію. Щодо тиску на слідство, про який він говорив, оприлюднюючи інформацію про порушену справу, цього разу прокурор вже віджартувався: "Тиснув? Крім журналістів, більше ніхто".

Чи може структура, щодо діяльності якої існували питання  слугувати взірцем для наслідування, крайова влада вирішуватиме сама. Коли призначатиме керівника «Буковинської книги». Ось тільки якщо через рік раптом виявиться, що «Буковинська книга» - обласний лідер з видобутку гравію – не дивуйтеся. Досвід вже є.

Юрій ЧОРНЕЙ

1


КОМЕНТАРІ (2)

avatar

Viktor Dovganyhc

05 липня 2013 11:58

Пане Довганичу, то Ви нас всіх тепер посилаєте в БАНЮ?

avatar

Ігор

05 липня 2013 16:29