Річницю голодомору на Буковині відзначали нарізно: в різних місцях і в різний час

Об'єднати розділену українську громаду не змогла навіть річниця трагедії. Влада, представники громадських організацій та політичних партії відзначили її нарізно: у різних місця та в різний час.

Першими відзначати річницю голодомору розпочали влада та представники деяких  громадських організацій краю. Зокрема, обласного товариства політв'язнів та репресованих (голова Ірина Войцехівська) та Товариства Український Народний Дім у Чернівцях (голова Володимир Старик). В День пам'яті жертв цієї страшної трагедії, 24 листопада, о 12 годині вони зібралися на розі вулиць Руської та Шевченка.  Тут відбувся молебень за участю представників різних конфесій, а також покладання квітів до Пам'ятного каменя жертвам Голодоморів. Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та запаленням свічок.

Пам'ятника, присвяченого жертвам Голодомору у Чернівцях, нагадаємо, досі немає. Від імені громади Ірина Войцехівська звернулася до влади з питанням про те, а коли ж такий пам'ятник буде. Але чиновники або не почули запитання, або зробили вигляд, що не чують. Для чого було представникам громадських організацій брати участь в цьому заході разом з  владою, яка їх не чує, питання риторичне. Очевидно, у кожного щодо цього були свої резони.

За визнання Голодомору геноцидом українського народу у 2006 році повним складом проголосували фракції ”Наша Україна”, БЮТ і Соцпартія. Законопроект набрав 233 голоси.  Жодного голосу не дали комуністи. З фракції Партії регіонів законопроект підтримали тільки Ганна Герман і Тарас Чорновіл. Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» — діючий закон України, ухвалений Верховною Радою України 28 листопада 2006 року, що офіційно визнає Голодомор 1932—1933 років актом геноциду українського народу. Альтернативний законопроект депутатів від Партії регіонів передбачав визнання Голодомору не геноцидом, а актом масового знищення людей.

Пізніше на цьому ж місці зібралися активісти Чернівецької обласної організації політичної партії «УДАР Віталія Кличка».  Учасники акції пройшли ходою з центру Чернівців до перехрестя вулиць Шевченка і Руської, де має бути розташований меморіал загиблих від голоду. «У такі хвилини партійна, національна та релігійна приналежність не повинні впливати на проведення подібних заходів. У першу чергу, ми маємо бути Людьми", - наголосив Роман ВАНЗУРЯК, народний депутат України, голова Чернівецької обласної організації партії УДАР.

Чому в такому разі УДАР не взяв участі у заходах разом з владою, організованих на цьому ж місці кількома годинами раніше, колега Віталія Кличка не пояснив. Так само як і не сказав про те, чому опозиційний УДАР не бере участь у заході, який того ж дня організовували так само опозиційні політичні сили, з якими партія має намір співпрацювати в парламенті. Бо як можна домовлятися про речі глобальні, якщо навіть таку дрібниця, як спільна участь у вшануванні загиблих від голоду, партійцям з УДАРУ не до снаги.

Завершили вшановувати загиблих від голодомору о 15.30 на Центральній плоші. В цей час тут зібралися представники ще двох політичних сил - ВО "Свобода" та "Батьківщина". Попри домовленість, що захід має відбуватися не під партійними, а під національними прапорами, "Свобода" прийшла на нього з прапорами своєї політичної сили. Представникам "Батьківщини", точніше тих політичних сил, які влилися до неї напередодні парламентських виборів, не залишилося нічого іншого,  як наслідувати приклад своїх візаві. Активісти молодіжної організації "Фронт Змін" ініціювали роздачу перехожим на вулицях Чернівців свічок, лампадок та пшеничних колосків. О 16.00 присутні вшанували пам'ять знищених під час Голодомору хвилиною мовчання та виклали з лампадок пам’ятний хрест. Учасники мітингу пройшли вулицею Руською до пам’ятного знаку знищених в голодоморах (розташований на розі вулиць Руській та Шевченка). Там теж було викладено символічний хрест зі свічок.

Сьогодні жалобні заходи пройшли в усіх населених пунктах області. Цього ж дня на будівлях підприємств, установ, організацій було приспущено Державний прапор України, обмежено проведення розважальних заходів, внесено відповідні зміни до програм радіо і телебачення.

Використано фото з сайтів ОДА, БукІнфо та Час

Згідно зведених результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2010-2012 років, більшість українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. Так, у жовтні 2012 року 59% опитаних погодилися з цим твердженням, натомість не погодились 22%. Не визначились з цього питання 19% опитаних.

Слід окремо звернути увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, у січні 2011 року їх кількість зменшилась до 53%, а вже у квітні 2011 року кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом зросла до 58%. Протягом цього року підтримка даної тези становила майже 60%.

При цьому кількість противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2011-2012 років зменшилася на третину – з 34 до 22%.

Тезу про геноцид поділяють близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, а також більше половини Півдня, третина – на Сході та кожен четвертий мешканець Донбасу.

З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, при цьому найбільше невизначених - серед молоді (чверть). Мешканці сіл більше згодні з тезою про геноцид, аніж мешканці міст (64% проти 57%).

 Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші 

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Дослідження проводилися:

• У березні 2010 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
• У січні 2011 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
• У квітні 2011 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
• У лютому 2012 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
• У жовтні 2012 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська