Більшість батьків, студентів і учнів з національних громад Чернівецької області підтримують поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються державною (українською) мовою
Основні результати соціологічного опитування, проведеного у Чернівецькій області серед учнів та батьків, студентів щодо мовного питання в освітній реформі
Період проведення: травень – червень 2018
Методи:
глибинні інтерв’ю представників органів управління освітою, педагогів, учнів, батьків, студентів, роботодавців, представників національно-культурних товариств(70 осіб), анкетні опитування учнів, батьків та студентів.
Організатором дослідження є Українська асоціація дослідників освіти.
Результати опитування були представлені під час круглого столу «Реформи освіти і мовне питання: точка зору суб’єктів освіти». Засідання відбулося в рамках проекту «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області»: ідея, мета, очікувані результати. Керівник проекту - Світлана Щудло, Українська асоціація дослідників освіти, президент, доктор соціологічних наук, професор.
Окремі результати глибинних інтерв’ю:
- найбільш активну позицію у дискусіях щодо ст. 7 займають представники національно-культурних товариств, лідери національних громад;
- низька ефективність попереднього діалогу в обговоренні законодавчого документа щодо мови навчання;
-опору представників національних громад щодо вивчення української мови у школах немає, швидше, спостерігаємо бажання не втратити ідентичність (зменшення чисельності дітей в румуномовних класах, максимальне зниження заяв на румунську філологію в університеті);
-низька мотивація учнів до вивчення мови, оскільки частина не планує продовжувати навчання у вищій школі, а частина не пов’язує своє майбутнє з Україною.
-ключовою у якості освіти є якість вчительських кадрів, їхня готовність професійно зростати і бути більш адаптивними до нових освітнніх викликів та змін.
Основні позиції респондентів щодо реалізації ст.7 Закону України «Про освіту»:
•ведення діалогу з представниками національних меншин та надання громадам та школам права вибору мови навчання дітей («Ніхто не любить, коли їх ставлять у рамки. Людям слід давати вибір. Людей слід поважати»);
•збільшення перехідного періоду впровадження положення ст.7, що зніме напругу ;
•надання представникам національних меншин широкого спектру можливостей для збереження їхньої національної ідентичності та введення різних рівнів ЗНО залежно від життєвих планів випускників;
•належна підготовка школярів-представників національних меншин до складання ЗНО («Цінною є практика створення Освітніх округів підготовки до ЗНО українською мовою, при чому не лише для випускників, а починаючи з 9 класу за підтримки держави»);
•підвищення рівня педагогічних кадрів - оволодіння українською мовою залежить від майстерності вчителя, його здатності донести матеріал до учня, рівня кваліфікації
•Системне вирішення проблеми, в т.ч. формування україномовного медійного простору, зорієнтованого на вікові особливості дітей на молоді;
•Посилення інформаційної кампанії щодо мети, змістута очікуваних результатів освітньої реформи.
