Радянське майбутнє Буковини

Радянське майбутнє Буковини

06.05.2012, 03:11

   Радянський період буковинські історики старанно обминають – некон’юктурно. Грант під такі дослідження не отримаєш, з лаврами і оплесками теж буде сильно так собі. А між іншим, і часи ті цікаві, і свідки живі, і, до речі, багато хто по тих часах навіть ностальгує. Тих, хто мрійливо згадує радянську еру, звично сварять, а між іншим, як у кожній епосі, і в радянській, звісно, було дещо, що варто було б прихопити із собою у нашу. А дещо, що ми таки прихопили, залишити назавжди в тих роках. Втім, мова сьогодні про погляд у майбутнє. Але не наш погляд, а погляд першого секретаря Чернівецького обкому партії тов. Дикусарова. У своїй книзі « Сорок, зоряних радянських», що написана у 1980 році, товариш Дикусаров робить прогноз, якими будуть Чернівці 2000 року. Але це не просто прогноз, адже був створений план розвитку Чернівців до 2000 року, який Дикусаров й озвучив. Для нас 2000 рік це вже минуле, але якими мали б бути комуністичні Чернівці дізнатися досить цікаво, подекуди смішно, а подекуди сумно. Отже, що пише Дикусаров.

СТАРІ ЧЕРНІВЦІ ВРЯТУВАЛО ПАДІННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

«Перспективи розвитку обласного центру Радянської Буковини визначені аж до 2000 року. Як передбачають соціологи, на той час населення міста становитиме 320—350 тисяч чоловік. Враховуючи це, до кінця нинішнього століття, тобто за 20 років, намічено побудувати ще майже два мільйони квадратних метрів житла. Це дозволить в основному розв'язати одне з найактуальніших завдань сьогодення — кожну сім'ю забезпечити упорядкованим житлом. Істотно змінюватиметься обличчя древнього міста. Якщо тепер йде забудова нових масивів, то в подальшому відбуватиметься реконструкція центральної старовинної частини. В нових мікрорайонах передбачається обов'язкова комплексна забудова виробничих, житлових районів і місць відпочинку. Такими, зокрема, будуть багатоповерхові забудови по вулицях Руській, Моріса Тореза. У більш віддаленій перспективі будівництво житла зосередиться по вулиці Сторожинецькій та за Прутом — у районі селища Ленківців.

ФАБРИКИ ПЕРЕНОСИТИ НЕ ДОВЕЛОСЯ, ВОНИ ПРИПИНИЛИ ІСНУВАННЯ

Нові будівлі доповнять архітектурні ансамблі старовинної частини міста, де чимало оригінальних споруд, які являють собою історичну цінність. Серед них — приміщення старого корпусу державного університету, українського державного музично-драматичного театру імені О. Кобилянської, залізничного вокзалу, краєзнавчого музею та інші. Триватиме забудова промислових зон, зокрема північної, південної та центральної. Сюди передбачається перевести з житлових районів деякі заводи і фабрики. Розшириться зелена зона навколо промислових підприємств. Південну та північну частини міста зв'яже розгалужена транспортна система.

ФУТУРИСТИЧНІ АЕРОВОКЗАЛИ ХОТИНА І СОКИРЯН

Упорядкуються береги Пруту. Тут передбачено спорудити захисну дамбу, благоустроїти пляж, набережні та прилеглі території. Виросте зона відпочинку в районі вулиці Новоселицької. На берегах цієї ріки згодом зовсім припиниться промислове будівництво. У майбутньому житловому масиві Південний на розі вулиць Стасюка та Комарова виросте Палац культури, облицьований керамікою, вітражами, різьбленням по дереву. З його вікон буде видно розлогі алеї Жовтневій, гідропарку з каскадом озер. Рух вантажного автомобільного транспорту вийде на зовнішньоміські магістралі. В обласному та районних центрах проляжуть десятки кілометрів нових доріг з твердим покриттям. В аеропортах Сокирян, Хотина, Кельменців буде споруджено сучасні аеровокзали.

ДИКУСАРОВ НЕ ПЕРЕДБАЧИВ СМЕРТЬ ВАЛЯ КУЗЬМИН

Змінить своє обличчя й улюблене місце відпочинку чернівчан — Валя Кузьмина, де мальовниче водяне плесо озера, розкішні лісові масиви, кришталево чисте повітря надають цьому куточку особливої принадності. Розшириться і поглибиться озеро. Для максимального задоволення уподобань відпочиваючих на базі відпочинку «Буковина» буде обладнано зони тихого і активного відпочинку, а також фізкультурно-спортивна, виростуть нові спальні корпуси, їдальні, кафе, автомобільні стоянки.

ВИВЛЯЄТЬСЯ, ПРОСПЕКТ НЕ ДОБУДУВАЛИ

Коли спаде на місто погоже надвечір'я, пройдімося по проспекту імені 50-річчя Жовтня. Ліворуч і праворуч між зелених оазисів — білі ошатні будинки, серед яких незабаром піднімуться висотні споруди баштового типу, їх силуети остаточно сформують своєрідний вигляд проспекту, вирізьблять білокам'яне мереживо магістралі, прикрашеної розкішними килимами скверів і площ». .

Звісно, тов. Дикусаров не може посперечатися із прорицательницею Вангою. Більшість його прогнозів не справдилися. Однак, не завжди цьому радієш. Ще кілька цитат:

ЩЕ ДЕКІЛЬКА ЦІКАВИНОК

«Не відкрию, мабуть, нічого нового, коли скажу: в кожній галузі народного господарства, на великому чи малому підприємстві, є десятки робітників, чиї імена відомі не менше, ніж імена артистів, художників, поетів. Сотні з них удостоєні високих урядових нагород — орденів, медалей, почесних титулів. Чи було щось подібне в минулому? Звичайно, ні. Як указував В. І. Ленін у статті «Як організувати змагання?» в експлуататорському суспільстві трудящі просто не мали змоги розкрити себе, розгорнути свої здібності, виявити таланти, яких в народі — непочате джерело і які капіталізм м'яв, давив, душив тисячами і мільйонами».

Власне, вражає перша частина цитати. Тому що це правда. Від цих знаменитих робітників не було куди подітися. Про них писали всюди. Люди вони були, очевидно, хороші, але невеселі. Передбачувані. Хотілося щось про артистів. І от сьогодні розповідають про артистів, і знов з перебором, передбачувано. І вже хочеться про робітників, про вчених. Де вона, золота середина?

ЗА СЕБЕ І ЗА ТОГО ХЛОПЦЯ

 "Добре пам'ятається, як багато послідовників серед юнаків і дівчат області знайшла ініціатива москвичів і киян, які вирішили ознаменувати 30-річний ювілей Великої Перемоги над фашистськими загарбниками – працювати за себе і за тих, хто поліг у борні з фашизмом. Колектив заслуженого будівельника УРСР Я. Є. Смирнова з тресту «Черні-вецьбуд» зарахував у свої списки керівника хотинського комсомольського підпілля Героя Радянського Союзу Кузьму Галкіна. На ім'я Героя було виписано трудову книжку, і члени бригади зобов'язались щозміни виконувати його денні норми не нижче як на 125 процентів, а зароблені кошти перерахувати на будівництво пам'ятника комсомольцям-підпільникам. На робочому місці комсомольсько-молодіжної бригади цеху № 7 потоку 6А Чернівецького взуттєвого об'єднання на стенді написано: «Тут працює Герой Радянського Союзу Олександр Матросов», а гвардії лейтенант Павло Нікітін, який загинув у бою за визволення Чернівців, став членом однієї з бригад деревообробного комбінату"

. Щодня працювати за загиблих і мати у бригаді мертвих героїв – майже пєлєвінський сюжет. Це як у давнину для успіху у житті завжди годували духи предків. Втім, подібних дивацтв в сучасному житті навіть більше. Варто лише придивитися поуважніше і відкриються такі перспективи, перед якими футурологічні записки товариша Дикусарова здаються наївним ностальгічним чтивом.

 Сергій Воронцов

 Фото з книги Дикусарова 

1


КОМЕНТАРІ (1)

А що за смерть Валя-Кузьмина? Село ж живе собі. Ну, траса його обминула - і що? Цей момент не зрозуміла :о)

avatar

Blacky

08 травня 2012 22:03