Путін та Медведчук вирішують проблеми на «Україні»

Путін та Медведчук вирішують проблеми на «Україні»

06.12.2017, 18:05
Канал «Україна» розповів про те, як Медведчук та Путін удвох «розморозили» обмін полоненими. «1+1» тим часом намагався врятувати серіал «Свати» від заборони, а «Інтер» та «Україна» випрошували все нові поступки для Ахметова.

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 20–26 листопада 2017 року.

На «Україні» Медведчук піарить себе... та Путіна?

21 листопада телеканал «Україна» вирішив розповісти про поновлення обміну полоненими між сепаратистами так званих ЛНР/ ДНР та владою України.

Свіжі заяви з цього приводу на той момент зробили СБУЛеонід Кучма та Центр звільнення полонених. Але «Сегодня» обрали «найкращий» можливий варіант — Віктора Медведчука, члена гуманітарної підгрупи на переговорах у Мінську та кума Володимира Путіна.

Коментарі Медведчука справді були найкращим варіантом (хоча їх теж належить збалансувати), адже саме цей політик 15 листопада в театральній постановці розмові попросив Володимира Путіна повпливати на «ЛНР» / «ДНР» задля здійснення обміну. Дуже радимо подивитися відповідне відео повністю, його недарма опублікували в «оскарівський сезон». Президент Росії подзвонив лідерам самопроголошених республік того ж дня і «процес пішов». До цього він був заблокований майже 14 місяців.

Загалом, якщо вже подавати коментарі Медведчука, в нього можна було багато про що запитати: чому Путін пішов на поступки саме тепер? Що означає визнання президентом Росії впливу на «ЛНР» / «ДНР»? Навіщо куми влаштували настільки очевидну розмову на камери? Замість цього всього «Україна» показала піарну нарізку із, судячи з усього, прес-конференції політика.

Буквально в перших своїх словах лідер руху «Український вибір» (на тлі численних емблем організації) хвалить себе і Путіна: «Эта договорённость была достигнута после моего визита в Москву, после обращения к президенту Российской Федерации господину Путину [...] Он оказал своё влияние, используя свой авторитет, позвонив и попросив об этом лидеров непризнанных республик».

Зазначимо, що одразу кілька експертів оцінюють ситуацію інакше. Їхні спільні висновки полягають у тому, що «обращение» було спланованим, а участь Путіна в переговорному процесі — піарною, адже в Росії наближаються президентські вибори. Так, зокрема, вважає колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов. І опитані «Укрінформом» політологи. І співрозмовники «Української правди». Також експерти наводять інші можливі причини втручання Путіна: від підняття статусу «ЛНР» / «ДНР» до послаблення санкцій із боку Заходу. Але в «Сегодня» лунає лише версія Медведчука про те, що зрушення відбувалися саме «после моего визита в Москву».

Надалі весь сюжет «України» стосується обміну полоненими: кількості, дат, умов. Вибивається із загального ряду лише ця думка українського політика, переказана журналістами: «Медведчук говорит, переговорам часто мешает недостоверная информация об обмене от украинских политиков, которые никакого отношения к процессу не имеют. Перевирают число пленных, называют даты, имена, причиняя боль родным и близким пленных», — розповідає кореспондент Олександр Громов. Таким чином лідер «Українського вибору» фактично монополізує інформацію про процес обміну полоненими (й іміджеві дивіденди від неї). А «Сегодня» не подають у сюжеті жодної іншої думки.

Ще одна претензія до журналістів — це використання в підводці ведучої такого вислову щодо стану обмінів: «процесс был заморожен». Це надто спрощене формулювання, враховуючи, що робота зі звільнення насправді велася, але зі значними складнощами. Наприклад, «ДНР» вимагала звільнити екс-беркутівців, деякі люди зі списків ОРДЛО не бажали повертатися на території «ЛНР» / «ДНР». «Українська правда» згадує також про ймовірні політичні причини, зокрема, бажання Росії дочекатися виборів у США та Європі, аби теоретично посилити свої позиції у перемовинах.

У результаті глядачі «Сегодня» отримали від випуску новин абсолютно нерелевантну версію подій, із якої фактично випливає, що Медведчук раптом попросив Путіна «розморозити» півторарічну зупинку обміну полоненими й той своїм «авторитетом» це зробив. У певному сенсі таку подачу інформації можна розцінити навіть як піар Володимира Володимировича.

«Хвалить кум куму, як нема кому». Як «1+1» намагався врятувати «Сватів»

24 листопада телеканал «1+1», що транслює серіал «Свати», намагався врятувати свій проект від тоді ще ймовірної заборони. Акторові Федорові Добронравову двома днями раніше заборонили в’їзд в Україну, й тепер Держкіно могло забрати прокатне посвідчення в усього серіалу. Очевидно, аби цього не сталося, телеканал підібрав для свого тематичного сюжету лише позитивні коментарі, замовчав усе сумнівне, що зробив чи сказав Добронравов, і частково суперечив власній попередній позиції.

Річ у тім, що «1+1» досить суворо ставиться до вимог українських законів щодо заборони тих чи інших серіалів. Настільки суворо, що контролює заборонений контент не лише у своєму ефірі, а й в ефірі колег із каналу «Україна». 19 червня, наприклад, у «ТСН» розповідали, як «українські чиновники програють інформаційну війну», адже заборонені російські серіали досі транслюють в Україні. Дещо раніше, 6 квітня, тут же обурювалися актором Михайлом Пореченковим (за стрілянину в бік захисників Донецького аеропорту) та режисером Володимиром Меньшовим (який буцімто передав терористам мільйон рублів). Подібне ставлення «ТСН» до «проросійських» митців не обмежується кіно та серіалами. 15 листопада, наприклад, тут критикували Ані Лорак за те, що вона після нагород та концертів у РФ, виступила в Україні. А от «чорні списки» заборонених кіномитців телеканал критикував і раніше.

Починається сюжет про «Сватів» одразу з двох фрагментів відеозвернення шоумена Володимира Зеленського (продюсера серіалу): «... Вы сначала поборите свое кумовство, а потом будете бороться с нашими "Сватами"». Це, загалом, класичний радянський whataboutism, коли у відповідь на критику подають іншу критику, а не спростування доказів. Насправді ж держава — не однозадачний механізм: забороняють серіали та борються з непотизмом у ній різні інституції.

Звісно, в кадрі жодних контраргументів на заяви Зеленського не наводять. Більше того, «ТСН» свідомо подає лише коментарі «за» «Сватів»: «На захист серіалу одразу стали відомі актори, громадські діячі, а також звичайні люди. Через Фейсбук та інші соціальні мережі глядачі просять дати "Сватам" спокій», — заявляє кореспондентка. Минулого тижня ми вже писали про те, настільки спекулятивною є «думка соцмереж» без повноцінного контент-аналізу. «Обозреватель», наприклад, помітив виключно негативну реакцію на заяви Зеленського.

Захищають серіал і в телефонних синхронах. Зокрема, актор Володимир Горянський (знімається, зокрема, й на «1+1») заявляє симптоматичну річ: «Ми не повинні бути якимись заложниками із-за однієї людини, яка там десь щось, український продукт створений, от так взяти і зачєркнути увесь труд...».

Річ у тім, що із серіалу «Свати» заборонений не лише Добронравов. Минулого листопада до «чорного списку» потрапили ще двоє місцевих акторів, які виступали в окупованому Криму. Насправді вся оригінальна четвірка «Сватів» та їхній друг Мітяй — громадяни Росії. Через те, що дехто з них отримав заборони на в’їзд, зйомки нового сезону серіалу повинні були відбуватися в Білорусі. Такий контекст змушує сприймати заяви про «одну людину» та «український продукт» із часткою скепсису.

До речі, щодо заборони на в’їзд: у «ТСН» так і не згадують, що ж такого зробив Добронравов, аби на нього звернули увагу в СБУ. Конкретних антиукраїнських висловлювань актора служба не наводила, але, наприклад, у 2014 році в одному з інтерв’ю він заявив: «Я люблю свою страну и наоборот считаю, что Крым должен вернуться, как он и вернулся в лоно своей… в Россию». Цього ж року сталася історія з побиттям українських активістів.

Далі «1+1» переходить до маніпуляцій чужими позиціями та заплутування глядачів: «Після бурхливої реакції користувачів соцмереж і глядачів, чиновники розгубилися (звісно. — MS). Жоден з державних регуляторів, які могли заборонити "Сватів", сьогодні не міг відповісти на питання про долю серіалу. СБУ вважає, що справа міністерства культури, Мінкульт киває в бік Держкіно, той в свою чергу покладає усю відповідальність на СБУ». Після цього в ефір подають справді нечіткі (щоправда, незрозуміло з чиєї вини) коментарі чиновників.

Коли серіал все ж заборонили, в Держкіно детально пояснили весь механізм взаємодії відомств: СБУ ухвалює список на заборону перетину кордону. Мінкульт на основі цього — список осіб, що становлять загрозу нацбезпеці. А Держкіно на основі списку Мінкульту забирає прокатне посвідчення у проектів, де задіяний актор. Невже ніхто в Україні не зміг вчасно пояснити це журналістам?

Загалом, весь цей сюжет виглядає як робота телеканалу на випередження заборони свого телесеріалу. Як спроба налаштувати суспільну думку так, аби чиновники не захотіли проти неї йти.

P. S.: «Сватам» буцімто дозволять повернутися в ефір із іншим актором.

Прохачі Ахметова

MediaSapiens уже згадував про те, як телеканал «Україна» намагається у власних новинах лобіювати бізнес Ріната Ахметова на загальнонаціональному рівні. Цього тижня журналісти просили для хазяїна нових преференцій майже щодня.

21 листопада представники Центрального гірничо-збагачувального комбінату Ріната Ахметова жалілися на те, що для перевезення їхньої продукції в «Укрзалізниці» виділяють замало вагонів і локомотивів. У цьому ж сюжеті залізничників критикували в Союзі хіміків та об’єднанні підприємств «Укрметалургпром». Сама «Укрзалізниця» дає лише один коментар, у якому її представник заявляє, що в компанії «не обнаружили уменьшения количества вагонного парка, который предоставляет "Укрзалізниця" для перевозок данного вида груза». У відкритому доступі можна знайти й розлогіші коментарі. Наприклад, ті, де «Укрзалізниця» називає подібну риторику підприємців «шантажем та лобізмом». Тут переконують, що металургійники просять державні вагони через їхню дешевизну, хоча можуть користуватися і приватними, вдвічі дорожчими. Крім того, «Укрзалізниця» буцімто все одно виконує 74,8 % своїх зобов’язань, незважаючи на те, що заявлена металургійниками кількість перевезень зросла вдвічі порівняно з попереднім роком.

22 листопада «Україна» просувала ідею змін в екологічному оподаткуванні. Варіанти пропонує, наприклад, представниця ДТЕК Ахметова: «Государство могло бы рассмотреть схему, например, либо льготного налогообложения, либо вообще упразднения, на какой то период, экологического налога, к примеру на время реализации экологического проекта...» У матеріалі міститься також коментар від міністра екології Остапа Семерака: «Завдання, яке стоїть перед нами, перед всіма учасниками цієї дискусії, знайти прийнятну для всіх формулу, яка би зменшила забруднення [...]Ми повинні зробити всі можливі інструменти для того, щоб українська промисловість сплативши цей податок, отримала підтримку від держави на модернізацію». Загалом звучить усе так, начебто міністр згоден із реформами на користь підприємств, і самі бізнесмени опікають навколишнє середовище. От тільки ще місяць тому Остап Семерак виступав за суттєве збільшення цього податку, а підприємства Ахметова є українськими лідерами із забруднення в абсолютно всіх категоріях.

23 листопада коментар представника ДТЕК вставили в сюжет про урядову ініціативу зі зниження ренти для нових газових свердловин. Це буцімто має посприяти збільшенню видобутку ресурсу. Представники компанії Ахметова згодні з такими висновками і прогнозують збільшення «налоговых отчислений на все уровни» та нові робочі місця.

«Україна» цього дня лобіювала інтереси хазяїна не яскраво, і їй вирішив допомогти «Інтер». 23 листопада «Подробности» переказали в ефірі побоювання Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча з приводу євромита для металургійної продукції. У сюжеті немає ні синхронів, ні скриншотів із заявами, ведуча лише розповідає: «Украинские металлурги просят Евросоюз пересмотреть экспортные пошлины. В противном случае Украина рискует потерять европейский рынок сбыта металлургий. [...] Если пошлины не отменят, это может ударить по экономике не только города, но и всей страны». Можливо й так, але комбінат Ілліча 72-й у списку найбільших платників податків в Україні. А відрахування підприємства у 2016 році склали лише 0,13 % від усіх податків держави. Жодна інша компанія до цих заяв в ефірі «Інтера» не приєднується. Так само телеканал не пояснює, чому в ЄС ввели подібне мито (для захисту своїх виробників).

25 листопада «Сегодня» висвітлювали другу річницю України без російського газу. У сюжеті підприємства Ахметова розповідають про те, як пристосувалися до нових умов і хваляться досягненнями. Але й тут не обходиться без невеличких прохань-натяків від кореспондента: «... Но вот из-за сложностей получения разрешений и выделение земли под бурение собственной газодобычи развивается очень медленно».

Отже, підсумуємо те, що журналісти встигли за один тиждень попросити для компаній олігарха: більше дешевих державних вагонів, зменшення / скасування екологічного мита, перегляду металургійного мита з боку ЄС, спрощення отримання дозволів та виділення землі для буріння. Також компанія Ахметова підтримала ініціативу зі зниження ренти для нових свердловин. Слова конкурентам чи експертам не надавали.

«Інтер» та постмайданна влада

Матеріал телеканалу «Інтер» ми подаємо повністю, а ви спробуйте здогадатися, в якому році він вийшов: «Политики, которые пришли к власти после Революции достоинства, обманули людей и потеряли их доверие. Такое заявление сделали в "Оппозиционном блоке". В обращении этой политсилы говорится, что действующая власть не хочет прекращать войну на Донбассе и не борется с коррупцией. Кроме того, гуманитарная политика только усугубляет конфликт с западными соседями. В частности, с Польшей, которая всегда была адвокатом Украины в Европейском Союзе. Также есть серьезные проблемы в экономике. Промышленное производство, по данным оппозиционеров, сократилось на 20 %. А в результате псевдореформ доходы большинства украинцев стремительно сокращаются», — розповіла ведуча Наталя Бєлишева.

Погодьтеся, ця «новина» настільки позбавлена інформаційного приводу й новизни як такої, що могла би вийти в будь-який день за останні чотири роки. Але вона вийшла 21 листопада 2017-го, в річницю Революції гідності. «Інтер» намагався навіяти глядачам відчуття руху на дно після цих подій. Буквально.

«За последние четыре года, как утверждают эксперты, экономика Украины достигла своего дна. По подсчетам европейских специалистов, 60 процентов украинцев живут за чертой бедности», — анонсувала ще один сюжет Наталя Бєлишева. Щоправда, не уточнила, що три роки тому цей показник становив 80 %.

Далі на подібних прийомах будується вся робота кореспондента Олександра Васильченка: він називає численні негативні факти, але не вводить глядача в їхній контекст і не розповідає про ймовірні альтернативи. Наприклад, журналіст заявляє, що «стоимость комуслуг выросла в 510 раз», і не вказує на озвучені політиками ефекти: ліквідацію дефіциту «Нафтогазу» та зменшення тиску на бюджет. Також «Подробности» згадують про, наприклад, курс гривні: «Национальная валюта в то же время обесценилась более чем втрое». Детальніше в процес глядачів не заглиблюють: ані про скасування фіксованого курсу, ані про переваги й вади«плаваючого курсу» «Інтер» не говорить. Тож глядач не знає, що потенційною альтернативною була би, наприклад, відсутність кредитів МВФ та зменшення золотовалютних резервів.

Також із критикою в сюжеті виступає економіст Олександр Саєнко: «... У минулому році ми досягли абсолютного дна, далі падати неможливо». Чому ж, за словами Валерії Гонтаревої, Україна могла, наприклад, лишитися у стані дефолту.

Жодної альтернативної позиції з приводу економічного стану держави та причин такого стану «Подробности» не наводять.

Але хоча би надають слово політологу Олексію Голубицькому: «Реформы проходят. Звучат как позитивные, так и негативные точки зрения от международной общественности, на которую мы и должны ориентироваться, потому что в оценках внутриукраинских больше давит политика». Ця заява не збалансовує критики, проте провокує у глядача хоча б якесь критичне осмислення попередніх заяв.

Звісно, українську владу є за що критикувати. Імовірно, значно більше, ніж хвалити. От тільки й те й інше передбачає оперування фактами, а «Інтер» транслює емоційні висновки. «Опозиційний блок» заявляє, що «в результате псевдореформ доходы большинства украинцев стремительно сокращаются» і кожен глядач думає про власні реформи та доходи, при тому що жодної інформації політики не передали. Кореспонденти розповідають лише про негативні та «болючі» для жителів питання: комунальні платежі та курс гривні. І не згадують про позитивні зміни, наприклад, детінізацію чи зменшення податкового навантаження. Загалом, «Подробности» формують в українців суто негативне враження про зміни після Революції гідності. А незадоволення владою призводить до перемог опозиції, з лапками чи без.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — теми Голодомору, Революції гідності та Дня десантника принесли Президентові п’ять піарних згадок на телебаченні: дві на ICTV, по одній на «1+1», «Інтері» та СТБ.

Володимир Гройсман — цього тижня прем’єр з’являвся на телебаченні у вигідному для себе світлі шість разів. Тричі на ICTV, два рази на «Україні» й один на «Інтері».

«Опозиційний блок» — досить вдалий тиждень для «опозиціонерів» був на «Інтері». Їх тут згадали аж шість разів.

Сергій Каплін — цього тижня член БПП незбалансовано з’являвся на «Інтері» шість разів. Політик коментував усе від побиття суддів до обшуків в Інституті раку.

Радикальна партія — цього тижня політсилу рекламували два телеканали: по разу «Україна» та ICTV.

Віктор Медведчук — політика пропіарили на телеканалі «Україна».

«Укроп» — політсилу Ігоря Коломойського піарили на телеканалі Ігоря Коломойського «1+1».

Фундація Володимира Кличка — брат мера Києва заслужив згадку в новинах на ICTV тим, що частково оплатив відновлення одного гандбольного залу в Броварах.

«Миронівський хлібопродукт» — про успіхи підприємства розповідали на ICTV.

Критика:

Михеїл Саакашвілі — критика грузинського екс-президента все ще триває на «Україні». Цього тижня йому присвятили п’ять негативних згадок.

Дмитро Бут — «Інтер» не зменшує обертів у критиці правоохоронця й цього тижня випустив про нього два сюжети.

Олег Ляшко, МОЗ, керівництво «Нафтогазу» — «Інтер» випустив цього тижня по одній негативній новині про всіх своїх улюблених ворогів.

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 56 сумнівних повідомлень. Двадцять чотири — на «Україні», дев’ятнадцять — на «Інтері», вісім — на ICTV, три — на «1+1» та два на СТБ.

Детальніше про це читайте в публікації «Повернення Медведчука та інформаційний вакуум в окупації. Моніторинг теленовин за 20–26 листопада 2017 року».

Ярослав Зубченко

06 грудня 2017

Основне фото: Скрін-шот, https://www.youtube.com/watch?v=49Ji8CyDotc

Джерело: http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/monitoring_overview/putin_ta_medvedchuk_virishuyut_problemi_na_ukraini/

1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.