Потрібно обговорювати не 'реконструкцію' однієї площадки, а шляхи впровадження комплексної адаптації садово-паркової родзинки Чернівців до сучасних умов використання, - експерт про парк Шевченка

Потрібно обговорювати не "реконструкцію" однієї площадки, а шляхи впровадження комплексної адаптації садово-паркової родзинки Чернівців до сучасних умов використання, - експерт про парк Шевченка

17.10.2018, 10:15

Науковиця, дійсний член УНК ІКОМОС (протягом 2010 – 2016 рр. була членом бюро та вченим секретарем цієї організації), авторка  першої наукової монографії «Архітектура Чернівців ХІХ – першої половини ХХ ст.»  Світлана Біленкова оприлюднила коментар щодо анонсованих ратушею громадських слухань щодо умов проведення інвестиційного конкурсу з реконструкції танцювального майданчика в Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка.

- У чому полягає сама суть обговорення з інвестиційної реконструкції "танцювального майданчика!"? Може краще називати речі своїми іменами! Ця танцювальна площадка є невідємною частиною паркового комплексу, однієї з найдавніших памяток садово-паркового мистецтва у Чернівцях, - написала пані Світлана Біленкова. -  "Народний сад" з усіма складовими для організації відпочинку городян був розроблений 1830 року за проектом знаменитого чернівецького архітектора Андреаса Мікулича, на його території був утворений і Ботанічний сад з оранжереєю (існуючий досі).

- Час від часу (особливо в періоди змін політичних епох) територію Народного парку так чи інакше розбудовували та реконструювали. У післявоєннні 1940-і роки концепція Народного парку була адаптована до вимог тогочасних запитів суспільства. І чи залишилося щось у цьому саду від першочергового авторського плану можуть знати тільки архівні документи. Можливо, до наших днів і зберегло свою аутентику знамените "Колесо" (яке було встановлено у Народному міському саду на початку ХІХ ст. за аналогом віденського "Пратера").

- Усе інше у більшості своїй поступово зникло: немає вже ні цікавих літніх павільонів, монплезірів, традиційних алей, клумб, рабаток, пергол та ін. важливих складових, що формують основи громадської садово-паркової культури.

- Тому, напевне, краще було би спочатку скликати, приміром, науково-проектну конференцію, заслухати дослідження краєзнавців, архівістів, істориків, ботаніків та ін. фахівців, досконало вивчити та проаналізувати історію формування, розвитку і видозмін цього парку... А потім вже приступати до громадських обговорень, обговорюючи не "реконструкцію" однієї площадки, а шляхи впровадження комплексної адаптації цієї надзвичайно цікавої садово-паркової родзинки міста у контексті РЕВАЛОРИЗАЦІЇ з відтворенням БЛАГОУСТРОЮ та АДАПТАЦІЇ усієї памятки садово-паркового мистецтва до сучасних умов використання.

- Можливо, тоді "інвестиційна реконструкція" танцювальної площадки буде необхідною і знову стане унікальною міською родзинкою міста. Чомусь в історичному центрі Одеси та ін.історичних містах вже давно вирішили подібні питання. А у нас такі важливі питання, які повинні розглядатися першочергово, вирішуються якимось "клаптиковими" спонтанними обговореннями, - написала Світлана Біленкова

Свій коментар Світлана Біленкоа розмістила під новиною Слухання для Петришина організує Сафтенко, поширеною сайтом BukNews у соціальній мережі Фейсбук. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Продана вимагають навести лад з охороною культурної спадщини у Чернівцях

1