Попеску відмовляє румунів і молдован надавати їхнім мовам статус регіональних, - Москаль

Попеску відмовляє румунів і молдован надавати їхнім мовам статус регіональних, - Москаль

17.09.2012, 16:28

Перехідні положення закону «Про засади державної мовної політики» внесли зміни до ст.26 «Закону про місцеве самоврядування в Україні». Так, п.50 ст.26 «Закону України про місцеве самоврядування в Україні» передбачає прийняття рішень щодо виконання положень статей 7,11,12,20,24 «Закону про засади мовної політики». Відтепер сільські, селищні й міські ради мають право проголошувати регіональну мову або мову меншин України, вести нею діловодство й документацію, використовувати, як мову освіти, засобів масової інформації та видавництв.

– Однак дехто з представників влади, яка прийняла цей сумнозвісний закон, робить усе, щоб він не запрацював, – заявляє народний депутат Геннадій Москаль. – До мене масово звертаються мешканці румунськомовних населених пунктів Чернівецької області із заявами, що народний депутат від Партії Регіонів Іон Попеску всіляко відговорює їх від прийняття рішень про надання румунській чи молдовській мові статусу регіональної. І переконує, що законом таке право місцевим радам не надається. Таким чином Попеску, “забувши” про своє етнічне коріння, виконує негласну вказівку Партії Регіонів – не надавати статусу регіональної жодній іншій мові крім російської.


З повагою, народний депутат ВР України VI скликання  Перший заступник голови Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Г.Г. Москаль

Раніше ми повідомляли:

Регіональної румунської мови на Буковині не бажають самі регіонали
11.09.2012, 16:31

Влада свідомо вводить в оману румуномовну громадськість краю, поширюючи інформацію про те, що це нібито опозиція перешкоджає введенню румунської мови, як регіональної у місцях компактного проживання румунів, – повідомили сьогодні на прес-конференції лідери опозиції на Буковині Іван Мунтян та Максим Бурбак.

У Герцаївському районі, переважна більшість мешканців якого румуни, і де влада повністю контролює районну раду, депутатам говорять, що для вирішення цього питання потрібно чекати три місяці. При цьому народний депутат України Іван Попеску поширює заяви, нібито в районі вже приступили до імплементації положень скандального закону про мови. Насправді там створено лише якусь комісію.

Усе це лише зайвий раз підтверджує, що закон приймався тільки під вибори для мобілізації російськомовного електорату Партії регіонів. А права представників інших національних меншин партію влади не цікавлять. Воно й не дивно, адже для реалізації положень цього закону в повному обсязі необхідні чималі кошти. Наприклад, для ведення всього діловодства румунською мовою, забезпечення судів перекладачами. Коштів на це в бюджеті немає.

Ми не раз пропонували депутату облради Ауріці Божеску, яка формально числиться серед авторів мовного закону Ківалова-Колесніченка, поставте це питання на сесії обласної ради, у вас є більшість голосів у раді. Нічого подібного. Питання не було внесено у встановлені законом строки, тому розглянути його на найближчій сесії облради не буде можливості.

Першим селом Чернівецької області, яке визнало румунську (молдавську) мову регіональною, стали Тарасівці.

- Сесія вирішила для збереження і розвитку рідної мови переважної більшості мешканців села визнати її регіональною, - розповів molbuk.ua Тарасовецький сільський голова Сергій Тігу.

Однак, за словами Сергія Тігу, у них виникло чимало питань щодо запровадження закону “Про засади державної мовної політики”. Зокрема, як назвати мову - адже одні тарасівчани вважають себе молдованами, інші - румунами. Тож записали в рішення сесії “румунська (молдавська) мова”.

- Для села це нічого не змінить, - пояснив сільський голова. - Румуни і молдовани становлять у нас 95% населення, тож і в побуті, і у зверненнях до сільради люди спілкуються рідною. Але документація ведеться лише державною. Сесія вирішила узаконити румунську (молдавську) мову як робочу в сільській раді, зокрема, на сесіях. Однак діловодство і далі вестиметься державною.

Сергій Тігу розповів, що у селі немає одностайності у питанні мови навчання у місцевій школі. Вона є молдавською, але підручників не вистачає, і в старших класах школярі з деяких предметів мають лише україномовні підручники. При цьому одні батьки вимагають навчання виключно молдавською мовою, інші хочуть, щоб їхні діти краще знали українську - для подальшого навчання в університетах.

Тарасівці є одним з найбільших сіл Новоселицького району, населення 5,2 тисячі осіб.

У Берегові закон про мови виконують частково: замало чиновників знають угорську
 
Влада міста Берегове Закарпатської області, де угорську теж назвали регіональною, не змогла застосувати всі положення закону про регіональні мови щодо угорської. Каменем спотикання став пункт, згідно з яким держслужбовці зобов'язані володіти регіональною мовою. У місті, який традиційно вважається угорськомовним, таких чиновників лише третина від необхідного числа.

Зокрема, до угорської мови застосували пом'якшений варіант «Закону про державні принципи мовної політики». Депутати реалізували лише окремі норми закону - вирішили забезпечити виготовлення офіційних бланків, печаток, штампів та табличок міської ради українською та угорською мовами; використовувати угорську мову поряд з державною при виготовленні табличок і покажчиків; здійснити належні заходи з метою недопущення публічного приниження державноїта угорської мов, пише Тиждень.ua із Посиланням на Дзеркало тижня.

Більш принципові положення закону міськрада обійшла. Так, п. 3 ст. 11 Закону «Про державні принципах мовної політики» зобов'язує посадових і службових осіб у межах території, на якій поширена регіональна мова, володіти, окрім державною, цією регіональною мовою та спілкуватися нею (усно чи письмово) з відвідувачами.

Ст. 11 мовного закону також згадана в рішенні Берегівської міськради: «При відборі службових кадрів враховувати критерії володіння державною та регіональною (угорською) мовою».

Однак на питання, чи буде відтепер знання угорської мови обов'язковим при прийомі на роботу в міськраду та інші комунальні установи міста, мер Берегово Іштван Гайдош відповів: «Про це йшлося і на сесії, коли міська рада розглядала питання реалізації окремих норм закону про мови. Ми прийшли до консенсусу в тому, що під час прийому на роботу визначальними будуть відповіднаосвітаі професійнапідготовка, а також володіння державною мовою. А знання угорської буде не критерієм, а тільки перевагою».

Таким чином, берегівські депутати домовилися, що будуть виконувати мовний закон тільки частково, а не в повному обсязі.

До речі, навіть при бажанні депутатів, п. 3 ст. 11 закону неможливо застосувати в реальному житті. За словами Гайдоша, зараз у міськраді угорською мовою володіє лише близько 35% працівників, з них 15% - добре, а 20% - на розмовному рівні.

Як повідомлялося, 7 вересня міська рада закарпатського райцентру Берегово, в якому за переписом 2001 р. проживає 12,8 тис. угорців (або 48% від загальної кількості мешканців), більшістю голосів визнала на території міста угорську мову регіональною.

На фото: Колесніченко і Москаль

1