Політ у борг

Політ у борг

07.10.2011, 16:48

"Робота з відновлення смуги обійшлася у 8,7 млн грн, – розповів секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин. – А вже у вівторок, 4 жовтня, оголошуємо тендер на закупку нової світлосигнальної системи. Це ще додатково 14 – 15 млн грн. До 1 грудня  цього року плануємо завершити і цей об'єм робіт. Звідки кошти? Пояснюю: 3 млн – це кошти з Державного бюджету, 1,7 млн – міської ради, а решта – братимемо на два роки відстрочку по платежах".

Щоправда, сам виконувач обов'язків міського голови в численних інтерв'ю на аеропортівську тему часом називає різні цифри. Наприклад, лише на початку вересня він стверджував, що на цілі з міського бюджету виділено 2,7 млн. А вже на презентації нової смуги журналістам зменшив цю цифру рівно на мільйон. Дійсно, мільйоном туди – мільйоном сюди, яка врешті різниця... Адже на початку цього року, нагадаємо, коштів на ремонт аеропорту в бюджеті міста взагалі не було. Проте згодом вони знайшлися. Щось стягнули з бюджету розвитку "Калинки", щось, як випливає зі слів Віталія Михайлішина, роблять в борг. 

Звісно, до цифр можна було б особливо не присікуватися – добру ж справу, здається, роблять люди, але ж гроші потім повертати доведеться. А тут ще й встановлення так само конче необхідної аеропорту (хто б сперечався?) нової світлосигнальної системи вогнів високої інтенсивності коштуватиме ледь не у два рази дорожче. Стара, ще 70-х років виготовлення радянська система "Луч-2", яка дозволяла приймати літаки вночі, давно морально застаріла. І в туман її інтенсивності недостатньо. "Якось місяць стояв такий сильний туман, що за цей час з аеропорту не міг злетіти жодний літак", – засвідчує начальник відділу метеопрогнозів обласного гідрометеоцентру Євгенія Прохоренко. Цій біді і має зарадити нове обладнання, встановити яке обіцяють вже до 1 грудня цього року. Саме до цієї дати аеропорт має підтвердити свій статус міжнародного, який носить з 2002 року.

Гіркий присмак до загалом радісних, поза сумнівом, для міста подій додає лише відсутність відповідей на кілька ключових запитань. І два з них: де буковинці з їхнім низьким рівнем доходів візьмуть гроші, щоб нарешті скористатися послугами авіаперевізників, а відтак, хто віддаватиме заборговані за ремонт смуги мільйони лише найбезневинніші з усіх можливих.

У середовищі депутатів Чернівецької міської ради і навіть від офіційних осіб, які, на відміну від журналістів, схоже, не завжди розуміють, що значить відповідати за свої слова, часто можна почути: кілька десятків мільйонів гривень, інвестованих у попередні роки в аеропорт, просто розчинилися.

Щоправда, офіційних висновків депутатської комісії міської ради, до якої включили навіть журналістів, з цього питання громада міста так і не дочекалася. (Подібну до неї комісію створили також депутати ради обласної). Власне, як і відкритих прокуратурою за наслідками їх діяльності кримінальних справ. Єдине, про що достеменно відомо громадськості, то це про епопею з відсудження у попереднього підрядника, який так і не виконав роботи на смузі, суми в 1 мільйон 600 тисяч гривень. Принаймні саме на ці події послався в.о. мера Чернівців Віталій Михайлішин, відповідаючи на питання про порушення кримінальних справ за нібито розкрадені в попередні роки на летовищі гроші. Але це, погодьтеся, як кажуть в Одесі, дві великих різниці.

За нормальних обставин комунальне підприємство саме б заробило ці гроші. Але з огляду на особливості ведення бізнесу по-українськи - все і вже, а головно на низький рівень доходів самих буковинців, сподіватися на збільшення пасажиропотоку найближчим часом навряд чи випадає. То ж питання, звідки місто, яке є власником комунального підприємства "Чернівецький міжнародний аеропорт" повертатиме заборговані гроші, набуває вже далеко не гіпотетичної гостроти. І чи не вийде врешті так, що з кредиторами розрахуються власністю територіальної громади, для потреб якої її нині і лагодять? На цьому тлі 39 років оренди, на яких в добрі руки віддали Івано-Франківське летовище, виглядатимуть дрібницею. А авіаційне сполучення у Чернівцях як було для переважної більшості мешканців регіону недосяжною розкішшю, так нею і залишиться.