По жнивах в хотинських Данківцях – уже й пожнивні роботи…

 Поки політикани усіх мастей та уподобань втішаються потраплянням до новообраного парламенту, жниварі на полях ріднесеньких роблять святу справу, збираючи тяжко вирощений врожай. Аби на нашому столі ніколи не переводився хліб і до хліба. У тому числі і «доленосних» парламентарів, котрі багато балакають, дебатують, однак майже не вирішують гострих питань для українського селянина. 

Одначе трудівники полів не зраджують своєму покликанню, денно і нічно пораючи жниво. Добра новина: одним із перших ще тиждень тому в краї завершили збирання ранніх колосових культур в хотинських Данківцях, де колектив фермерського господарства мудро очолює Віктор Гаврилович Бурденюк. І очолює його так, що на полях колективу, на далеко не кращих землях рік у рік вирощує високі врожаї, яким без найменших затримок данківчани дають лад на току, до речі, також кращому в області. І на якому Віктор Бурденюк розпочинає і завершує свій робочий день.

• Знаєте, то не в моєму характері хвалитися здобутками в тій чи іншій галузі, бо (і це на зарубку далеким від проблем села політиканам) саме аграрна галузь є повсякчас ризикованою. То, знаєте, поля заллє, то сонце випалить, погода ж не питає. Та все одно стараємося зі всіх сил. Як, приміром, і нинішнього сезону. Жниво, слава Богу, зібрали без втрат. І втішаємося, що надбаного вистачить і для розрахунку за земельні паї, і частково на продаж хліба.

Для Бурденюка, котрий в це сільське господарство вкладає душу і серце, нічого немає другорядного. Водночас з вирощуванням хліба його колектив першочергову увагу приділяє також тваринницькій галузі, з чого, на переконання керівника господарства, і поле родить. А оце кілька років тому (зрозуміло, що й ризикуючи) за немалі кошти Віктор Гаврилович придбав молодняк овець знаменитої шотландської породи – мериносів. А ризик полягав у тому, чи вони акліматизуються до нових для себе умов. Справа вдалася. І від бажання придбати під «шотландців» продукцію сьогодні немає відбою.

А на полях данківецького сільгосппідприємства, де ще вчора колосилися хліба, знову працює техніка. Механізатори організовано здійснюють лущення стерні, без затримки виконують інші агротехнічні заходи, що гарантує успіх майбутнього зажинку. Трудівникам села він неодмінно вдасться. Навіть й тоді, коли політикани забудуть дослухатися до голосу аграріїв, котрі прохають одного – не заважати, а всіляко сприяти розвитку галузі, з якої починається розквіт держави. Вагомий внесок у який здійснює в тому числі фермерське господарство «Агродан – 2002».

Іван Агатій