П’ять доказів, що справа Тимошенко - фальсифікована

Заступник голови Верховної Ради Микола ТОМЕНКО назвав п’ять аргументів, що спростовують звинувачення прокуратури на адресу екс-прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО та дають підстави стверджувати про фальсифікацію судового процесу. Про це УНІАН повідомили у прес-службі М.ТОМЕНКА.

Першим таким аргументом заступник голови ВР назвав звинувачення у перевищенні влади у діях Юлії ТИМОШЕНКО. Політик наголосив, що «протягом усього процесу обвинуваченням так і не було чітко названо, яку статтю закону було порушено Ю.ТИМОШЕНКО при веденні переговорів з прем`єр-міністром Російської Федерації та підписання нею за наслідками цих переговорів своїх Директив». «Викладене в обвинувальному висновку та зібрані матеріали даної кримінальної справи не свідчать про явне і взагалі будь-яке перевищення влади або службових повноважень у діях Юлії ТИМОШЕНКО при підписанні Директив 19 січня 2009 року», - вважає М.ТОМЕНКО.

Називаючи другий аргумент, він нагадав, що на думку обвинувачення Ю.ТИМОШЕНКО «не мала права видавати Директиви, оскільки вони повинні були видаватися лише Кабінетом міністрів як колегіальним органом». Натомість, він наголосив, що документи, які містяться у справі, чітко підтверджують те, що прем’єр-міністр мала право давати Директиви. «Видання Директив прем’єр-міністром України відбулося на ведення переговорів, а не на підписання контрактів», - підкреслив заступник голови ВР.

За словами М.ТОМЕНКА, «позиція Ю.ТИМОШЕНКО в даному випадку захищена листом міністра юстиції О.ЛАВРИНОВИЧА голові Служби безпеки України та листом Генерального прокурора О.МЕДВЕДЬКА (нині перший заступник секретаря РНБО) главі адміністрації президента С.ЛЬОВОЧКІНУ». «В обох листах йдеться про те, що «законодавство України передбачає затвердження Кабінетом міністрів України директив делегаціям чи представникам України стосовно ведення переговорів і підписання лише міжнародних договорів. У зв’язку з цим директиви делегації НАК «Нафтогаз» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання контракту купівлі-продажу природного газу, затверджені Прем’єр-міністром, на нашу думку не можуть розглядатися у розумінні директив Уряду»», - зазначив М.ТОМЕНКО і додав, що процитував лист О.ЛАВРИНОВИЧА.

«Таким чином і друге серйозне звинувачення прокуратури повністю спростовується захистом і, зокрема, діючим міністром юстиції О.ЛАВРИНОВИЧЕМ та Генеральною прокуратурою», - підсумував М.ТОМЕНКО.

«Третє і одне з найважливіших звинувачень стосується нанесення Юлією ТИМОШЕНКО збитків Українській державі», - продовжив М.ТОМЕНКО. Він наголосив, що «сума збитків в особі НАК «Нафтогаз України» при купівлі-продажу газу на виробничо-технічні витрати в сумі 1,5 млрд. грн. виведена унікальним теоретичним шляхом: коли членів комісії на засіданні в КРУ поставили перед фактом, що збитки вже кимось пораховані і в присутності працівників СБУ змусили підписати цей документ. Натомість, згідно з фінансовими документами діяльності НАК «Нафтогаз України» очевидно, що у 2009 році виконання контракту забезпечило, у порівнянні з 2008 роком, отримання прибутку НАК «Нафтогаз України» на суму 3,2 млрд. грн.». Таким чином, на переконання М.ТОМЕНКА, «фінансові документи, експертні документи, які має захист, підтверджують рівно протилежне обвинуваченню. НАК «Нафтогаз України» був прибутковим, а не збитковим, як стверджує звинувачення».

Говорячи про четвертий аргумент, який стосується корупції у діях Ю.ТИМОШЕНКО, заступник голови ВР підкреслив, що «матеріали справи не містять жодної тези та жодного документа, які б навіть опосередковано слугували підтвердженням того, що у діях Ю.ТИМОШЕНКО є ознаки корупції». За його словами, «сторона обвинувачення як на досудовому, так і на судовому слідстві навіть не спромоглася назвати чітко норму закону Україну, яку було порушено Ю.ТИМОШЕНКО, як прем’єр-міністром України унаслідок надання доручення від 19.01.09 у вигляді «директиви», не кажучи про доведення умислу та отримання вигоди, що є невід`ємними складовими корупційних дій».

Аргументом п’ятим М.ТОМЕНКО назвав те, що «вся справа спочатку і до кінця містила фальсифікацію матеріалів». Зокрема, він підкреслив, що «головний доказ обвинувачення – Директиви прем`єр-міністра України від 19.01.09, залученні до матеріалів справи, є не оригіналом, а копією, яка містить не особистий підпис Ю.ТИМОШЕНКО, а факсиміле; експертизи проводилися за документами, які безпосередньо відсутні в матеріалах справи; згідно з протоколом виїмки вилучається у НАК «Нафтогаз України» документів на 506 аркушів, а в матеріалах справи міститься удвічі менше документів; в матеріалах справи залучені ряд показань свідків, які надавалися не в рамках цієї кримінальної справи; ряд постанов та протоколів слідчого оформлені неіснуючою датою, зокрема, низка документів датуються 31 квітням, а низка – майбутнім 17 грудням 2011 року».

«Прокуратура каже, що це «описка», якщо це «описка», то весь судовий процес проти Ю.ТИМОШЕНКО – це велика «описка» прокуратури і влади», - наголоси М.ТОМЕНКО.

За його словами, загальний висновок очевидний: «попри всі намагання прокуратури, їй так і не вдалося за такий довгий період навести бодай один аргумент порушення чинного законодавства прем’єр-міністром Ю.ТИМОШЕНКО при підписанні газових угод».

«Отож наша рекомендація владі – команді професіоналів на чолі із «сильним» президентом – перестати боятися опозицію і боротися з нею не через судові переслідування під охороною «Беркуту», а на виборах. Це єдиний чесний шлях», - наголосив М.ТОМЕНКО.