Ольга Кобилянська та Світлана Кирилюк зустрілись на перехресті слова

Ольга Кобилянська — українська перлина світової літератури

Хотіла бути актрисою, але стала письменницею. І першою в українській літературі підняла проблему жіночої емансипації. Це про Ольгу Кобилянську. Її називали гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури за неповторну шляхетну жіночність у змалюванні дійсності, яскраву метафоричність художнього бачення. Сама ж вона називала себе скромно й просто — „робітницею свого народу”.

2017-ий — рік пам’яті Ольги Кобилянської, адже 21 березня виповнились 75 роковини смерті Ольги Юліанівни, також 130 літ з початку її творчості (новела „Природа” 1887р.), 115 років з часу, коли повість „Земля” побачила світ.

 У Димці біля криниці. Дома

Перш ніж оселитися у Чернівцях у 1891 році, Ольга Кобилянська два роки мешкала у Димці, у маєтку бабусі. Саме у Димці юна письменниця почала працювати над повістями „Царівна”, „На полях”, „Людина”. А реальна історія братовбивства, яка сталася у селі у 1894 р., лягла в основу повісті „Земля”, яка стала помітним явищем не лише у вітчизняній, а й у світовій літературі. Меморіальний музей Ольги Кобилянської у Димці працює з 28 червня 1973 року. Тут зберігаються матеріали про життя і творчість письменниці, є меморіальна кімната, на подвір’ї височіють дерева, посаджені Ольгою, стоїть криниця, звідки вона набирала воду. Незмінним керівником музею-садиби більше 35 літ є Янош Дан, який разом із сільським головою Петром Микитюком розпочали у вівторок на обійсті музею захід-вшанування відомої краяни, розповівши присутнім цікаві факти про Кобилянську. Слово надали також Родіці Жижиян, першим робочим місцем якої у 1971 році став саме музей та Гарофіні Сандуляк, яка першою українською мовою написала довідник. Жіночий ансамбль „Гірська орлиця” виконав пісню про рідне село, а до підніжжя пам’ятника письменниці лягли квіти. До присутніх звернувся голова районної ради Петро Панчук: „Нам треба читати і пам’ятати цю велику письменницю, видатну доньку українського народу, яка стоїть як атлант і взірець для прийдешніх поколінь”. Заступник голови РДА Ілля Лопуляк назвав Ольгу Юліанівну яскравою та самотньою жінкою.

На захід у Димку приїхали поважні гості-літературознавці, які із захопленням розповідали про гірську орлицю: уродженка селища Глибока, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ЧНУ, співупорядник 10-томника творів Ольги Кобилянської, лауреат міжнародної літературної премії імені Ольги Кобилянської , письменниця Світлана Кирилюк; заслужений діяч мистецтв України, літературний критик, знаний письменник, журналіст, директор музею імені Володимира Івасюка, редактор „Буковинського журналу” Мирослав Лазарук; доцент кафедри української літератури ЧНУ, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів у жанрі співаної поезії Лариса Бережан.

На завершення всіх запросили на коротку оглядову екскурсію до музею.

 Вся поезія у двох темах — любові і смерті

— Бо про що б ти не писав, що пов’язане з життям — то про любов, бо життя — це любов у різних її проявах. А протилежне їй — смерть.

Так мовила у вівторок, у всесвітній день поезії, наша славна глибочанка, яка як науковець уже чверть століття досліджує творчість Ольги Кобилянської, в 1999 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену мотивам та образам світової літератури у творчості О. Кобилянської Світлана Кирилюк. Потім була пропозиція від Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України написати розділ про творчість Ольги Юліанівни до нової академічної «Історії української літератури у 12 томах». В ювілейний 2013 рік побачив світ перший том творів з майбутнього «Зібрання творів у 10 томах», одним із упорядників якого є Світлана Кирилюк. В актовій залі Глибоцького ліцею відбулась зустріч із Світланою Дмитрівною як науковцем та письменницею. Як мовила ведуча заходу, начальник відділу культури РДА Олена Рєпіна:

— Ці дві мудрі і талановиті жінки, Ольга Кобилянська та Світлана Кирилюк, зустрілись на перехресті слова.

Привітали краяну заступник голови районної ради Віталій Гуменний, секретар селищної ради Глибоцької ОТГ Олена Бадюк. Також на зустріч прийшли директор музею-світлиці Домки Ботушанської Ольга Шевченко, керівник літературно-мистецької студії „Витоки” Олександра Возняк, перша вчителька Світлани Дмитрівни Антоніна Оробець.

У чернівецькому видавництві «Друк Арт» побачила світ поетична збірка Світлани Кирилюк «Сад земних насолод». У передмові до неї Ігор Набитович, доктор філологічних наук, професор, професор університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, так написав: «…Її поезія — один із провісників приходу нової епохи в культурі, яка іде на зміну постмодерному несмаку й релятивізмові — епохи Неомодернізму. Поетичний світ, який створила Світлана Кирилюк,— мандрівка садом-лабіринтом людської душі, палімпсестними пейзажами пам’яті й почувань, вираження імпресії проминань ландшафтів буття…». Книга вийшла сьомою в серії «Третє тисячоліття: українська поезія», про яку присутнім у залі розповів її редактор, письменник Мирослав Лазарук. Подруга і колега Лариса Бережан пригадала перше знайомство із Світланою Дмитрівною як письменницею, що передувало їхній дружбі. Лариса Василівна виконала для присутніх кілька пісень на слова Світлани Дмитрівни.

Щемливою миттю зустрічі стали звернення найрідніших, найдорожчих — матері Марії Михайлівни, яка зізналась, що гордиться своїми доньками (бо ж є за що) та сестри Валентини Лучак-Богдан. Сама ж Світлана Дмитрівна розповіла, що саме завдяки матері, яка у 4 класі допомогла створити байку, зрозуміла, що може писати.

Оскільки свого часу Світлана Кирилюк активно дописувала до „Нового дня” Заслужений журналіст України Василь Гейніш вручив нашій славній краянці, якою гордимось, почесну грамоту.

Лариса Дущак.

Фото автора.