Олег Ангельський: Університет постав перед системними викликами, які потребують об’єктивних змін!

Повне фінансово-економічне перезавантаження, збільшення зарплат викладачів і збереження викладацьких ставок, належна мотивація членів академічної спільноти до високопродуктивної праці, відновлення корпоративної природи університету та реального студентського самоврядування, подолання надмірної централізації та бюрократизації, зміна парадигми управління, підвищення інвестиційної привабливості вузу, створення єдиного інформаційного простору та подолання правового нігілізму, – ось що, за словами Олега  Ангельського, чекає на ЧНУ імені Юрія Федьковича після виборів ректора.

Кандидат на посаду керівника професор Олег Ангельський, який з лютого 2019 року виконує обов’язки ректора університету, розповів про першочергові кроки у разі обрання його на посаду. За так званим  індексом цитування Гірша – це  показник впливовості науковця, Олег Ангельський перебуває на першому місці з-поміж усіх науковців країни. За роки наукової праці в ЧНУ ім. Юрія Федьковича, якщо вимірювати у доларовому еквіваленті, Ангельський залучив до бюджету вузу 1 мільйон 450 тисяч.   

Повне фінансово-економічне перезавантаження і аудит

- З-поміж безлічі проблем, які повинен вирішувати ректор національного університету, яку з них Ви все-таки виокремлюєте, вважаєте головною?

- Більшість системних викликів, які стоять перед нашим вузом я сформулював у своїй програмі. Якщо виділяти з-поміж них головний, який, на мою думку, стоїть перед будь-яким університетом – це  його фінансово-економічна діяльність. Це те, що не тільки турбує, але й напряму стосується кожного, хто працює чи навчається у вузі. Виконуючи обов’язки ректора з лютого цього року, з’ясувавши фінансовий стан університету  ще більше упевнився, що саме це є основним.  

- Офіційно заявляю: із нашого загального бюджету, розмір якого становить 420 мільйонів гривень, на розвиток університету залишається менше 4 відсотків – це приблизно трохи більше 16 мільйонів. Іншими словами – це фінансова криза, свідчення неефективної фінансової політики останніх років, яка проводилася в університеті.  

- Фінансово-економічна робота університету потребує системного перезавантаження, а фінансово-економічний сектор кадрового оновлення.  Функції проректора з економічних питань і головного бухгалтера буде розділено. Фінансово-економічне управління має очолити досвідчений кандидат – проректор з економічних питань, якого ми всі обиратимемо на відкритому конкурсі. Вакантну посаду головного бухгалтера так само буде заміщено за наслідками прозорого конкурсного відбору. У разі моєї перемоги на виборах ректора, Сільвія Марут, яка зараз поєднує обидві ці посади,  піде у відставку.

- Зовнішній незалежний, можливо, й міжнародний фінансовий аудит, який я ініціюю, має оцінити ефективність нашої фінансової системи, визначених нами напрямків для подальшого інноваційного розвитку вузу. Чому я ставлю питання про можливе проведення міжнародного аудиту? Це можливість для нашого університету потрапити у серйозні міжнародні рейтинги. Нам є чим пишатися у науковій, навчальній сфері. Потрібно, щоб про ці наші досягнення довідалися у світі. Перепусткою до цього, в тому числі, є широкий аудит.

- Саме це завдання вважаю першочерговим для себе, яке ініціюватиму у разі обрання мене на посаду ректора. І вже першого робочого дня у новій якості видам відповідний наказ. Кінцевою метою будь-яких змін завжди є конкретна людина. Наслідком перетворень у фінансово-господарській діяльності вузу, які я маю намір запровадити, стане збільшення фондів для підтримки науковців, викладачів, молоді.

 - Поясніть, будь ласка, ситуацію з тією частиною коштів, які міністерство освіти і науки України відкликало з університету.

- Голова Вченої ради ЧНУ ім. Ю.Федьковича, проректор Роман Петришин підписав бюджет університету 25 січня 2019 року, після його розгляду членами Вченої ради. Наказ про призначення мене виконувачем обов’язків ректора з’явився у суботу, 2 лютого. Відповідно до роботи я приступив 4 числа. Інформація про те, що при щойно ухваленому бюджеті в університеті, виявляється, є економія досить пристойної суми вперше сплила на засіданні ректорату 12 лютого. Колегіально було вирішено частину коштів витратити на закупівлю обладнання.  А те, що бухгалтерія зекономила на зарплаті, виплатили у вигляді премій. День і ніч ми працювали над тим, щоб підгодувати необхідні документи, пройти необхідні процедури і здійснити закупівлі на мільйон сімсот тисяч гривень. 

- Нерозподіленими залишилися тільки державні кошти, якими розпоряджається міністерство освіти і науки України. Міністерство виділило певну суму для дворічного навчання магістрів, однак у вузі магістрів навчають не два, а півтора року. І держава відкликала майже 4 мільйона гривень цієї піврічної переплати. Натомість залишок коштів нам дозволили розподілити на інші видатки.  Ще три мільйона гривень додатково отримали з державного бюджету для капітальних видатків, зокрема, ремонту гуртожитків. Для цього мені довелося працювати з бюджетним комітетом парламенту, телефонувати до міністерства… Жодної моральної провини за цю ситуацію не відчуваю.

- Проте Вам закидали, що ви, грубо кажучи, не вдалися до старої практики, не спакували торби і не поїхали до міністерства, порішати питання із залишком коштів…   

- Мене спонукали до цього… На жаль, крім змагання ідей, програм, досягнень  претендентів на найвищу посаду, доводиться спостерігати спроби застосувати методи з дискредитації опонента, непритаманні для академічного середовища. Тому я наполягаю на реорганізації фінансово-економічного блоку за кращими світовими зразками. Ми маємо створити такий механізм, щоб університет міг планувати доходи й видатки, прозоро формувати бюджет вже на початку року, а потім тільки коригувати кошторис. І то лише незначним чином. Тільки так зможемо забезпечити стабільне функціонування університету, гідну винагороду викладачам за їхню нелегку працю. Підготовка такого фінансово-планового документу розвитку вузу – це робота і сфера відповідальності фінансово-економічного блоку. Ректор взагалі не повинен керувати цим процесом, а тільки контролювати його. Фінансова стратегія, планування бюджету, розподіл коштів тощо – цим має займатися проректор з економічних питань. Завдання головного бухгалтера суто технічне – здійснення усіх необхідних операцій згідно розробленої і затвердженої стратегії і в рамках бюджету. Інакше виходить, що той хто ухвалює рішення, потім не тільки сам його виконує, але й контролює виконання.  Так, як це є зараз.

Де шукати кошти на дослідження і зарплату?

- Від знайомих викладачів доводилося чути нарікання на відверто малі зарплати. Розумію, що залежите від загальної економічної ситуації у державі, але все-таки…    

- Базовий рівень фінансування, так як це є на Заході, має забезпечувати держава.  Показник державного фінансування західних університетів, наприклад, становить від  30 до 60 відсотків. Решту – університети заробляють самостійно. Для наповнення університетського бюджету, наприклад, плануємо залучати на навчання студентів-іноземців. Нині їх в ЧНУ навчається понад шість десятків. Роботу в цьому напрямку теж буде продовжено. Для цього, в тому числі, відкрили Центр Конфуція, який сприятиме залученню студентів з Китаю. Створення відповідних умов для проживання студентів з інших країн дозволить вузу вже наступного навчального року гарантовано набрати на навчання ще шістдесят іноземців.

- Не хочу теоретизувати, просто поставлю за приклад роботу того інституту, яким керував і поки керую. Для того, щоб покращити матеріальне забезпечення, ми зробили ставку на розвиток науки. Обсяг виконаних наукових досліджень, здійснених  працівниками інституту за ті п’ять років, відколи я його очолюю, довели до 12 мільйонів гривень. Це кошти, які через міністерство надійшли до нас з Державного бюджету. Ці гроші дозволили практично кожному працівнику інституту – викладачам і науковим співробітникам – працювати на  півтори ставки. В інституті практично немає такої проблеми, як плинність кадрів, притаманної для багатьох сучасних вузів. Цю модель варто розвивати. Торік мені особисто вдалося виграти грант строком на п’ять років у розмірі 10 мільйонів для створення спільної українсько-китайської оптичної лабораторії, яка працюватиме при нашому вузі.   

- Гуртуємо навколо університету бізнесменів для фінансової підтримки наукових досліджень. За підтримки чернівецьких бізнесменів відбулося організаційне засідання присвячене створенню «Інноваційного фонду розвитку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича». Стратегічною метою роботи Фонду є різноманітна підтримка науково-інноваційної діяльності університету, а також фінансова допомога в формуванні новітнього середовища знань та механізмів їх засвоєння.

- Крім цього, за рахунок фонду економії заробітної плати, часткового перерозподілу спецкоштів, відновлення рейтингової системи матеріального стимулювання можна вже зараз суттєво покращити  фінансове забезпечення професорсько-викладацького складу. Працюєш добре – отримуєш півтори-дві зарплати. Впевнений, що таким чином нам вдасться підвищити зарплату працівникам. 

Креативних ідей не бракує

- За останній добрий десяток років чимало наговорено про відтік мізків з країни. Очевидно, що тепер Вам доведеться зіткнутися з відтоком студентів на навчання до закордонних вузів. А це – скорочення кількості викладачів, зменшення зарплат тощо. Чим приваблюватиме студентів?  

- Упродовж останнього десятиліття кількість викладачів та студентів справді скоротилася не менше, ніж на третину. За студента треба змагатися, що ми успішно робимо. Попри те, що загальний рівень абітурієнтів дещо понизився. Очевидно, це пов’язано і з тим, що чимало батьків перебувають на заробітках за кордоном. І діти покинуті на бабусь і дідусів, які не надають належного значення навчанню. Тому крім місцевих мешканців і вихідців із західного регіону, ми  навчилися залучати студентів з усієї країни. За допомогою новітніх технологій вже до жовтня формуємо потенційну аудиторію приблизно на 10 тисяч осіб, з якими ведемо листування, спілкуємося в он-лайн режимі. Цієї кількості достатньо, щоб по максимуму заповнити місця державного замовлення для навчання в інституті. Цей показник становить 80-85 відсотків. І, повірте, це дуже хороший показник в масштабі всієї України.   Рівень підготовки цих студентів значно вищий, що стимулює до праці і викладачів. Нам це вдається. Робимо це третій рік підряд.

- Цю методику, яка пройшла перевірку практикою, планую розповсюдити на весь університет. Відпрацювання такої віртуальної бази потенційних абітурієнтів завжди матиме наслідком постійний притік нових студентів, а значить і роботу для викладачів університету. В інституті давно зникло таке поняття, як скорочення чи оптимізація. Навантаження мають як досвідчені працівники, так і підтягуємо молоді кадри науковців. Традиційні методи залучення нових студентів теж буде вдосконалено. Планую створити ефективний іміджевий підрозділ, який буде професійно просувати імідж нашого вузу в країні та світі. Креативних ідей не бракує.

- Ми не проти того, щоб наші діти переймали кращий закордонний досвід. Щобільше, забезпечуємо можливість поєднувати навчання у ЧНУ і закордонних вузах. Для цього університет активно підписує партнерські угоди з іншими вузами про можливість отримання двох дипломів. Дитина, яка успішно навчається у ЧНУ і бажає якийсь час навчатися за кордоном, може скористатися спеціальною програмою. Вузи-партнери узгоджують навчальні плани, що дозволяє нашим студентам, після семестру навчання у вузах Польщі, Румунії чи Німеччини,  спокійно повернутися і продовжити навчання дома. Не втрачаючи при цьому часу, бо вузи-партнери визнають результати складених таким студентом іспитів. Завершуючи навчання, як наслідок, магістр отримує дипломи цих двох вузів.  І такий диплом західного вузу не потребує нострифікації в Україні.  

- Відкриття філій західних компаній в Україні, які потребують для роботи інженерів, потроху відновлює інтерес до цієї професії. Адже це означає можливість працевлаштування вдома. Окремі наші випускники і старшокурсники вже працюють на цих підприємствах. І отримують до 16 тисяч гривень зарплати на місяць.

- Університет – це не тільки кошти, хоча без них нікуди, це також наука. А науковий авторитет ректора – це авторитет вузу у науковому світі. Яким є  нинішнє наукове обличчя ЧНУ ім.Ю.Федьковича?

- Зусиллями і науковими досягненнями професорів і викладачів нашого вузу в рейтингу наукових закладів України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича  вийшов на третє місце з цитованості наукових робіт.  Випередивши при цьому, згідно з даними наукометричної бази SCOPUS, Львівський національний університет імені Івана Франка та Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова. Попереду поки що залишилися тільки Київський і Харківський університети. Бути на перших позиціях у Scopus, реферативній базі даних наукометричній платформі видавничої корпорації Elsevier, – надзвичайно престижно як для науковців, так і для вишів. Отримані показники є основними критеріями для отримання міжнародних грантів на виконання спільних наукових досліджень і розробок. Щодо мене, то я виявився першим українцем, якого відзначили надзвичайно престижною міжнародною премією імені Галілео Галілея.

Юрій Чорней.