Сьогодні в Україні своє професійне свято відзначають працівники телебачення і радіо

Щиро вітаю з цією важливою подією мега-зірку буковинського та всеукраїнського телеефіру, профі найвищого гатунку Жанну Олексіївну Одинську.

Переконана, що люди мого покоління пам"ятають цю миловидну, надзвичайно красиву і шляхетну жінку з приємним тембром голосу - як ведучу новин і багатьох телевізійних проектів, таких, як, наприклад, "Сяйво" (115 ефірів), "Сонячні кларнети", "Хвала рукам робітничим" тощо.

Жанна Одинська - це золотий фонд нашого краю, легенда буковинської тележурналістики, якій вона присвятила майже 35 років. Це професіонал, яка пройшла школу Левітана, і який одного разу сказав їй: "Ви - яскрава особистість, ніколи нікого не копіюйте, будьте сама собою".Її екранний образ ніколи не стане минулим, надто яскравий і вагомий слід залишила диктор і журналіст у серцях своїх глядачів.

Жанна Одинська розпочинала працювати диктором ще тоді, коли студія знаходилась на Цецино. В те приміщення ще школяркою прибігала на запис Софія Ротару, брали участь у передачах Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Левко Дутківський. Через її творче життя пройшло сотні цікавих доль, які пізніше стали героями шістьох (!!!) книг.

Шість книг написала журналіст і диктор Жанна Одинська після того, як пішла з Чернівецького комітету телебачення і радіо. Ви чуєте, шановні колеги з обласної Спілки письменників України, крайової Спілки журналістів? Ні звання Заслуженого журналіста, жодної державної відзнаки за журналістську, літературну діяльність... Зате скількох друзів набула за життя професіонал своєї справи Жанна Одинська! Ось цьому їй можна по-доброму позаздрити.

Недавня зустріч у CZERNOWITZ ART INFO CENTR, який люб"язно запропонувала для проведення цієї події Лідія Анциперова з тими, хто любить, шанує і поважає як особистість Жанну Олексіївну Одинську без звань і гучних державних відзнак, - лише підтвердження тому. На цьому творчому вечорі їй дарували квіти, співали "Многая літа", зізнавались у любові...

А сама вона розповіла, що в юності хотіла стати актрисою, вивчила всю систему Станіславського, і навіть склала всі іспити до театрального інституту, але не судилось... Жанна Олексіївна поділилась спогадами про свою улюблену роботу на Чернівецькому телебаченні, багато говорила про професіоналізм, почасти про його відсутність на численних телевізійних каналах.

І це правда. Мені дуже шкода, що у тому затишному залі не було студентів кафедри журналістики ЧНУ, які мають намір серйозно займатись, власне, журналістикою, а не просто відбути 5 років у черзі за дипломом, який відтак навряд чи згодиться касиру супермаркету... Подумалось, що Жанну Одинську з її колосальним багажем досвіду тележурналіста і дикторського мистецтва мали би частіше запрошувати на зустрічі зі студентами, а також у редакційні колективи. Там є у кого вчитись, повірте, є що взяти і перейняти тим, хто цінує справжність і якісність.

А наразі - ще раз - зі святом, дорога Жанно Олексіївно! Здоров"я, миру, добра, божої ласки, натхнення ( для завершення сьомої книги), і, звичайно ж, - ЛЮБОВІ!

Анна ДАНИЛЮК