Не плутати рідну з українською, або День рідної мови по-чернівецьки (оновлено)

Не плутати рідну з українською, або День рідної мови по-чернівецьки (оновлено)

21.02.2012, 18:14

Мова у полікультурному середовищі

21 лютого 2002 року в Україні започатковано святкування дня рідної мови. Цей день іноді сплутують з днем української мови, який відзначають 9 листопада. Але Міжнародний день рідної мови вшановує не лише мову домінуючого національного етносу держав, але всіх мешканців усіх національностей.

Для Буковини імпреза. яка поєднала би всі національні мови й голоси просто необхідна, адже мова у полікультурному середовищі звучить вишукано й оригінально, відчувається неповторність кожної з мов, яка подекуди втрачається у монолітному національномовному середовищі.

І така імпреза відбулась.

До Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського напередодні дня рідної мови завітала ціла дефіляда найцікавіших гостей. Літературно-музичний захід «Рідна мово моя!» підготовлений замислений як літературні читання учнів різномовних спеціалізованих шкіл м. Чернівців та виступи відомих письменників, перекладачів нашого краю.

Румунську мову представив учень гімназії №6 Дмито Факас. Цей виступ запам’ятався мабуть кожному учаснику та глядачеві: учень виконав пісню «Не зречуся мови рідної» акомпонуючи собі на гітарі.

Ось вже був заданий оригінальний тон поетично-співочої бесіди, яку продовжив відомий буковинський поет, перекладач Мірча Савич Лютик, як і завжди, щирим поетичним словом українською та румунською мовами.

Німецьку мову озвучив учень Гімназії № 1 Микола Стецюк, а польським віршем Чеслава Мілоша зачарувала учениця Гімназії № 3 Олеся Вонсович. Про питання перекладу та володіння словом говорив у виступі письменник, перекладач Віталій Дем’янович Колодій.

Цікавим і наскрізним у культурному й мовознавчому сенсі був виступ Семена Ісаковича Цідельковського, який зауважив. що не лише ментально рідна мова може бути рідною, якщо йдеться про письменника. Отже, пізнання істини може відбутись кожною з мов світу, якщо нею вміти відчути душу народу. На власному прикладі це довела учениця Спеціалізованої школи № 41 Богдана Поканюк, яка виступила з поезією єврейської авторки Леа Наор «Кінець – це завжди початок».

Духовно-емоційна єдність мов і культур Буковини принагідно виявилась словесно, але не на словах. Хотілось би, щоб так охоче, як у цей день ми дбали про свою рідну мову щодня.

Міжнародний день рідної мови в БДМУ

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. У світі налічується близько шести тисяч мов, проте майже 40% з них можуть зникнути. Це величезна загроза для людства, адже кожна окрема мова – це унікальний витвір, геніальний прояв людини. Мовна різноманітність репрезентує людську неповторність, відображає інтелектуальний еквівалент наших біологічних властивостей.

З нагоди свята на кафедрі суспільних наук та українознавства відбулося літературно-мистецьке свято. З вітальним словом до учасників дійства звернулася проректор з науково-педагогічної роботи та виховання доц. Зорій Н.І., яка підкреслила значення цього свята для багаточисельних національних спільнот студентства БДМУ.

Вітчизняні студенти розповіли про історію свята, декламували поезію українською, російською, англійською, німецькою мовами. Студенти-іноземці репрезентували історію та розвиток своєї мови, зокрема грецької, арабської, хінді (та її наріччя), французької, діалекти Гани й Нігерії. Саме завдяки мові студенти, незалежно від національності, успішно здобувають фах лікаря в стінах університету.

Свято було цікавим і різноманітним, адже мова – це космос, який складається з окремих галактик – мов національних, народних, племінних. На завершення виступив завідувач кафедри суспільних наук та українознавства професор В.І. Чебан, який подякував викладачам та студентам за гарне дійство.

«Без мови - немає нації»

Саме під такою назвою сьогодні в Обласній філармонії відбулись урочистості з нагоди Міжнародного дня рідної мови. Починаючи з 2000 року це свято традиційно відзначають 21 лютого з метою підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності.

Відзначити це свято зібрались представники обласної та міської влади, національно-культурних товариств, які діють в нашому місті, молодь та школярі. Від Чернівецької міської ради з вітальним словом виступив заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександр Паскар. Він наголосив, що пишається тим, що Чернівці є толерантним багатонаціональним містом, де чудово співіснують представники різних національностей. В місті активно діє багато національних товариств, які проводять культурно-мистецькі заходи, плекають та зберігають свої традиції, культуру та рідну мову. І приємно, що представники різних національно-культурних товариств охоче співпрацюють і діляться своїми надбаннями одні з одними. Наприклад, гості з румунських і молдовських організацій радо відвідують заходи, які проводять єврейські та польські товариства, а поляки та українці з неменшим ентузіазмом беруть участь у святкуваннях, які проводять інші національні спілки. Водночас, мовою загальнонаціональної консолідації для всіх залишається державна українська мова, яка відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам'яті.

Користуючись нагодою, за дорученням секретаря Чернівецької міської ради Віталія Михайлішина, Олександр Паскар вручив почесну відзнаку міської ради, медаль “На славу Чернівців” Віктору Косяченку - почесному голові Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Заслуженому працівнику освіти України, кандидату філологічних наук, члену Національної спілки письменників України.

З трибуни виступили також заступник голови Чернівецької ОДА Василь Бурлака, представники національних спільнот, які діють в Чернівцях. А завершилося свято чудовим концертом за участю представників усіх національно-культурних товариств нашого поліетнічного міста, - повідомили у прес-центрі міської ради.

Сьогодні в Україні - Міжнародний день рідної мови

З цієї нагоди в закладах освіти міста Чернівців пройшли зустрічі з буковинськими митцями слова, учнівські лекторії, інформаційні хвилинки, бібліотечні уроки, мовні вікторини та ігри, усні журнали та мовні свята під гаслом «Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває…»; написані диктанти рідною мовою; випущені шкільні газети, підготовлені тематичні виставки на тему «Слово рідне! Хто без тебе я?..».

Для довідки 

Дату святкування Міжнародного дня рідної мови 21 лютого визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня -- 17 листопада 1999 року в Парижі, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави. Її відзначають всі народи Землі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Здавалося б, Україні з багатомільйонним населенням можна поки що не турбуватися про те, що українська мова зникає. Але проблем вистачає і на наших теренах. На думку спеціалістів, мові загрожує зникнення, якщо в суспільстві її перестають вивчати понад 30% дітей. Таким чином, вони назавжди віддаляються від предків, позбавляють себе єднання з надбанням народу чи народності і вже ніколи не зможуть відчути себе приналежними до неповторної спільноти.

Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання та захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Шановні друзі!

Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України! Слава Україні!

Віталій Тельпов