На Буковині зробили крок назад до одержавлення ЗМІ? Голова Чернівецької облради Бойко, як Теофіл Бауер, випускає власну газету
У Чернівецькій обласній раді з’явилося друковане видання "Вісник Чернівецької обласної ради".
Як повідомили в обласній раді у відповідь на інформаційний запит кореспондента molbuk.ua, виготовлення та друк "Вісника", а також листівки із зображенням Чернівецької облради здійснювалося за власні кошти голови ради Олексія Бойка. Щоправда, суму цих коштів у відповіді на запит не вказали.
Окрім того, у облраді повідомили, що до створення "Вісника Чернівецької обласної ради" залучили одного співробітника облради. Зазначається, що розробкою та створенням вісника займався Олександр Білоус "у вільний від роботи час".
Тираж видання – 25 тисяч примірників, а надруковано вісник на потужностях ФОП Жорін Р. В.
Водночас у Чернівецькій облраді повідомили, що метою створення цього вісника є "інформування населення області щодо діяльності Чернівецької обласної ради". Видання розповсюджуватиметься на теренах Чернівецької області, а періодичність виходу вісника – раз на квартал.
Джерело: molbuk.ua
Нагадаємо, першим друкованим органом Чернівецької обласної ради часів незалежності стала газета "Буковинське віче", від якої згодом обласна влада в особі голови Чернівецької ОДА і облради Теофіла Бауера з великим скандалом відмовилася. Ці події навіть увійшли в історію, як один з перших масових протестів журналістів на Буковині. У листопаді 2004 року «Буковинське віче» перереєстровано, засновником став трудовий колектив редакції газети, а газета стала першою незалежною, позапартійною газетою. Згодом її місце на нетривалий час посів новий друкований орган газета "Свобода слова". Однак з часом і її роздержавили.
Після Революції гідності в Україні було ухвалено закон про так зване роздержавлення ЗМІ, який, зокрема, передбачав вихід органів влади зі складу засновників ЗМІ.
Основними аргументами за роздержавлення ЗМІ є:
- забезпечення рівних конкурентних умов для ЗМІ;
- економія бюджетних коштів;
- зменшення впливу та тиску державної влади на ЗМІ, «оздоровлення» інформаційного простору.