Науковець Буковинського медуніверситету Роман Рудницький презентував книгу, яка вчить берегти пам’ять

Науковець Буковинського медуніверситету Роман Рудницький презентував книгу, яка вчить берегти пам’ять

22.03.2018, 18:08

 Викладач і науковець Буковинського медуніверситету Роман Рудницький презентував книгу-літопис власного роду “По обидва береги Чорняви”. Подібні видання – рідкість в Україні.

  На презентацію його книги в Учбово-методичний центр культури Буковини завітала велика родина, друзі та просто ті, кого зацікавило це унікальне видання. Представляючи автора, директор Центру, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк наголосив, що у Романа Рудницького є дві іпостасі – він фаховий лікар і науковець, а паралельно – історик своєї родини. І додав, що ця книга має надихнути українські родини писати власні літописи, не губити архіви.

 Роман Рудницький - доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології БДМУ. Він - лікар-психотерапевт, психіатр, медичний психолог вищої категорії та сексопатолог першої категорії, кандидат медичних наук, доцент, доктор філософії та медицини. У вільний від роботи час займається туризмом і садівництвом, а ще любить багато читати.

Такі праці не часто побачиш на книжкових полицях, адже дослідити й описати історію власної родини – це велика праця. А пан Роман знайшов на це час і витратив кілька років, скурпульозно вивчаючи родинні архіви, збираючи факти. Він дослідив власний рід як справжній історик та етнограф. У книзі автор розповідає про долі своїх 250 –ти родичів і родичів, які жили не лише 50 років тому, а й 200. Книга має назву “По обидва береги Чорняви”. Чорнява – це річка на Івано-Франківщині, звідки з селища Обертин нині Тлумацького району, родом сам автор. Всі родині історії тісно переплетені з історією краю – Покуттям.

 - Пан Роман прийшов до мене за рекомендацією відомого професора філології Надії Бабич, аби я написав переднє слово, - розповів Микола Шкрібляк. –Переглянувши матеріал, я був вражений роботою, тим матеріалом, який зібрав Роман Іванович. Особливо мене вразили додатки до книги, зокрема перелік національностей, які були у родині Рудницьких, перелік професій, приналежність до релігійних конфесій.

 Сам автор цього родознавчого видання розповів, що інтенсивно працював над книгою три роки:

- Я робив запити в архівах, переглядав церковні книги, брав інтерв’ю у родичів. І деколи було важко зібрати інформацію, бо не всі родичі хотіли розповідати, комусь це просто було не цікаво…А мені було дуже важливо зібрати все. Бо я широ захоплююся родинами, які зберігають сімейні архіви.

Усі, хто знає Романа Івановича, у тому числі його рідні, відзначали, з якою скурпульозністю він підійшов до написання книги. А отець Володимир Боровий, священик греко-католицької церкви, який знає цю родину багато років, зауважив, що написати таку книгу – це дати себе на огляд усім людям, а оголити власну душу не кожен зуміє...

Розповідаючи нелегкі та непрості долі своїх предків і рідних, Роман Іванович повідав й власну життєву долю, яка була у нього не простою. Коли йому було три рочки, від отриманих у колгоспі травм, померла мама. Залишилося троє дітей: Роман, молодший 6-ти місячний братик Славко та старший 5-ти річний братик Михайло. Їх виховував батько – інвалід війни. “У дитинстві мені казок ніхто не читав, забавок я не мав… Ріс і вчився без мами. Материнської любові й ласки мені бракувало усе життя…”

 Старший брат Михайло завітав на презентацію книги, і всі люди йому аплодували – після того, як Роман Іванович зауважив, що двоє синів Михайла зараз воюють у зоні проведення АТО. Невістка Ірина, яка була редактором книги, щиро зізналася, що ніхто в родині не був здивований, що саме Роман Іванович взявся за таку книгу бо, мовляв, хто як не він, зі своєю скрупульозністю… Але навіть рідні автора до кінця не вірили, що книга вийде такою насиченою. Дружина Романа Рудницького пані Марія (вони разом прожили 44 роки) думала, що це буде суха родинна статитиска. А Роман Іванович сімейні факти прикрасив цікавими історіями та десятками родинних світлин.

 Письменниця Інга Кейван, яка знайома з автором книги, дуже гарно сказала на презентації:

 - У своїй родині Роман Іванович, є так би мовити, центром, навколо якого все крутиться. У книзі мене вразив системний підхід до написання історії родини. Ця книга вчить милосердю. І я б сказала, що ця робота – це свого роду нанизування родинної пам’яті.

 Роман Рудницький додав, що цю книгу він видав за власний кошт, і ніякої комерції з неї не робитиме. Книжку подарував рідним, друзям, колегам. Він вважає свою роботу найціннішим подарунком, який залишить дітям та онукам.

1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.