НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСТЬ VS ЗІПСУТОГО ОБІДУ (У театрі нова постановка музичної комедії "Шельменко-денщик")
Нова постановка музичної комедії "Шельменко-денщик", яку шанувальникам театрального мистецтва подарував колектив Чернівецького академічного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, поза сумнівом є успішною. Нова, бо на сцені цього театру вистава вже йшла: у 1944-му та 1991-му роках. А вдала вона, звісно, у межах тих завдань, які в першу чергу перед собою, а відтак і акторами ставив запрошений у Чернівці режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Віталій Денисенко. На передпрем'єрній прес-конференції сам режисер, наприклад, не приховував, що перш за все йому йшлося про створення легкого для сприйняття якнайширшим загалом глядачів дійства. І з завданням він справився: десь свідомо підсилюючи гротескність змальованих Квіткою-Основ'яненком персонажів та ситуацій, у які вони потрапляють, десь спрощуючи і схематизуючи уявну дійсність. Тому ця постановка не для тих, хто шукає нетрадиційного прочитання класики, багаторівневого тлумачення життєвих ситуацій та створених акторами образів. Словом всього того, чим привабила глядача "Лавина" - попередня театральна прем'єра від того ж колективу.
Водночас успішність запропонованого режисером трактування матеріалу чи не найкраще засвідчує прихильна реакція публіки, яка оплесками та сміхом жваво реагує на те, що відбувається на сцені. Наприклад, аплодуючи стилізованій Смерті з косою, яка, зрештою, вже й сама не йме віри, що герої колись таки вкоротять собі віку в ставку. Бо, погодьтеся, таки важко повірити у серйозність їхніх намірів, якщо місцем, де нещасливі суперники - капітан Іван Семенович Скворцов (артист Олексій Надкерничний) чи "вояжер" Тимофій Кіндратович Лопуцьковський (артист Денис Поліщук) намагатимуться раз за разом звести рахунки з життям виявляється... звичайний акваріум. Можливо, саме тому, споглядаючи їх карикатурні вихиляси, інколи починає здаватися, що не таке вже й важливе для них те одруження з дочкою вередливого Шпака.
До слова, останній і сам, схоже, не проти бути обдуреним Шельменком. Кирило Петрович Шпак у виконанні заслуженого артиста України Богдана Братка - це незлостивий, але впертий і, як з'ясовується, не дуже далекий розумом нащадок козацької старшини, який легко поміняв свою колишню шляхетність на домашній затишок. Врешті й дочці поміщика Шпака Прісіньці (акторка Люсьєна Шутко) для переконливості зображення стосунків з коханим не завадило б додати у свій образ трохи вогню. Запозичивши його, а хоч би й в маминої покоївки Мотрі (акторка Анна Моргунова), яка до самого кінчика коси прямо таки нашпигована енергією.
Натомість Шельменкові – цьому українському Швейкові – нічого не додаси. Актор Микола Гоменюк, високо поцінований глядачами за роль Цвичка у "Солодкій Дарусі", переконливо зображає рівновіддаленість своїх особистих інтересів від панських забаганок, між якими змушений розриватися. Йому насправді байдуже, чим закінчиться те змагання двох ґонорів. І лише погрози фізичної розправи з боку капітана Скворцова змушують його знову і знову демонструвати бодай якийсь ентузіазм у залагодженні чужих для нього справ.
Вдалою режисерською знахідкою також можна вважати епізоди з донькою сусідського поміщика Тпрунківною. Це саме про такі, зіграні Оксаною Коновей епізоди, театральні критики зазвичай пишуть, що вони варті цілих ролей. Вщерть переповнена зала театру, як під час двох днів прем'єри, так і у дні "обкатки" вистави другим складом акторів, дозволяє прогнозувати, що комедія також матиме неабиякий касовий успіх.
Чи можна було якось по-іншому прочитати класику? Безперечно! Можливість нетрадиційного трактування комедії закладена в ній самим автором. Тут вам і натяки на славне козацьке минуле роду Шпаків, яке нинішній його нащадок проміняв на спокійне життя. Врешті ситуацію, коли два українці, замість того, щоб об'єднати свої зусилля, обманюють одне одного на догоду москалеві-зайді, теж можна було б повернути по-різному. Але й того, що залишилося досить, щоб на виставі не тільки сміятися. "Екая малороссиянка" – зверхньо кидає Аграфина Семенівна на адресу Шпакової дружини Фени Степанівни. Це презирство – в даній конкретній ситуації - результат зарозумілості самої пані Опецьковської (бездоганна робота засл. арт. України Катерини Чумакової) після її подорожі до Санкт-Петербургу. Але це також якраз той самий випадок, коли в зауваженні вся сіль. І нехай потім художник-постановник вистави пані Наталія Руденко-Краєвська скільки завгодно пояснює поведінку героїв ментальними особливостями того регіону, де відбувається дія "Шельменка". Надати перевагу вже готовому святковому обіду перед захистом зневаженої національної гордості, як це пропонує Шпакові прагматична Фена Степанівна (чергова акторська удача засл. арт. України Лариси Попенко), можуть направду тільки малороси. Тож як тут не згадати вічне гоголівське: "Чему смеетесь? Над собою смеетесь!"
Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"
Джерело фото: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.335948323126563.79247.148296468558417&type=1
