На тій війні воював та перемоги здобував і танк… «Шилівський селянин», за який Сталін особисто подякував хотинчанам

Неймовірно, то якась вигадка на грані фантазії, - скаже хтось. Але так було. По факту. Коли Буковину звільнили від фашистських загарбників, війна ще тривала. Жорстока, кривава, убивча. Перемогу кували всі без винятку, в тому числі і селяни Хотинського району. Замість підбитого танка Павла Нікітіна (похований у Садгорі) вони зібрали кошти для будівництва нового танка в сумі 66 000 карбованців, який просили передати командуванню 64-й Чернівецької танкової бригади. Просьбу селян виконали. І танк назвали «Шилівський селянин».

Цінними реліквіями стали документи тих полям'яних літ. Подаємо їх в оригіналі:

«… 23 лютого 1945 р.

Хотин Чернівецької області село Шилівці голові сільської ради тов. Горченко, членам сільради тт. Антонюк, одовичан, Гончар.

Копія директору школи товаришу Лисак.

Передайте селянам і селянкам села Шилівці, які зібрали шістьдесят шість тисяч карбованців на будівництво бойового танка «Шилівський селянин», мій братерський привіт і вдячність Червоної Армії.

Верховний Головнокомандуючий Й. Сталін».

Коли шилівчани одержали телеграму – подяку від Головнокомандувача, то у відповідь на неї зібрали ще 10 тисяч карбованців.

«Голові сільради тов. Горченко 

членам сільради тт. Антонюк, Одовичан, Гончар 

директору школи тов. Лисак.

Село Шилівці Хотинського району Чернівецької області

Повідомляю, що на збереження, внесені селянами і селянками села Шилівці, збудований танк «Шилівський селянин» і переданий в частину двічі Героя Радянського Союзу гвардії полковника Бойка (польова пошта 23437).

Прошу повідомити про це всіх, хто брав учась у зборі коштів на будівництво танка.

Заст. Начальника Головного управління формування і бойової підготовки БТМВ по політчастині генерал – майор ианкових військ Липодаєв 

13 квітня 1945 року

№ 6-1662

(Джерело: книга «…І перемогли смерть»)

Ось така історія. Героїчна, повчальна, яку в жодному разі не маємо право забути. Бо це історія з Великого Подвигу. В тому числі шилівських селян, котрі, виживаючи в неймовірно важких умовах, зібрали останні кошти на потреби Великої Перемоги. І за це їм доземний уклін та Небесне богословення.

Згадаймо ! 

Це потрібно не мертвим ! 

Це потрібно живим ! – сказав свого часу поет Роберт Рождєствєнський.

Іван Агатій 

P.S.

Можливо, хтось із живущих пом'ятає, як то було, тому гречно просимо відгукнутися