Через обробку полів та садів отрутохімікатами на Сокирянщині і Вижниччині гинуть бджоли і форель

Це підозра на адресу агрохолдингів – «Сварог» та «Мрія», котрі день і ніч, не зважаючи на теоретичну заборону обробляють посіви сої, ріпаку, плодових насаджень, знищуючи в такий спосіб в природі усе суще.

• Я вже руки опустив, бачачи, як щодня гине моя бджола, – бідкається відомий в державі пасічник Михайло Стефанко з села Сербичани Сокирянського району. – А це тисячі і тисячі робочої комахи, котра, не підозрюючи людської підлості, не вертає з оброблених усілякими ядами полів та садів. Ось лишенько подивіться, скільки мертвої бджоли біля вуликів. Настарала взяток з оброблених ядами невідомого походження ріпаків, а в стільники так і не запечатала його. Все гине на очах.

• Михайле Михайловичу, а не пробували на загалі районного масштабу закликати до порядку цих ділків?

• Кого, та вони взагалі ні з ким навіть балакати не хочуть. Україна, знаю, донедавна мала передові позиції в світі по виробництву меду. Але якщо процес з неконтрольованою обробкою ядами полів продовжиться, то про мед держава взагалі забуде.

• І в нас біда із бід, – повідомили мені в м. Вашківці. – Через масовану обробку посівів ріпаку таким монстром від АПК, як «Мрія», відходи ядів все частіше потрапляють в потічки, кринички та всюди. В ряді сіл Вижниччини почастішали захворювання в дітей. Це, зокрема, в Новій Жадові, Верхніх та Нижніх Станівцях, Гострому Кілку та всюди.

• В моїх ставках, почала гинути форель, – з болем повідомив відомий ентузіаст цієї потрібної справи Анатолій Олександрович Крицький. І також через відому причину.

• А вихід який?

• Він в одному: притягнути тих, що отруюють довкілля, до криміналу. Не озираючись. Я ж тим часом наповнюю ставки з криниці. Але запаси джерельної води для ставків обмежені.

Ось у такий злочинний спосіб хазяйнують на Буковинських землях сільгоспхолдинги, котрі у багатьох селах забрали в людей ще й робочі місця. Чхають вони на взяті зобов’язання щодо виконання соціальної програми. Одне слово, хаос глобального масштабу. Куди вже там до якоїсь бджоли, яка, беручи взяток на смертельно оброблених полях, уже ніколи не долетить до пасіки Михайла Стефанка.

Іван Агатій

Заслужений журналіст України