На Хотинщині перевагу віддавали не греблям на малих річках, а понтонним млинам, які не псували мальовничого каньйону Дністра
Наші предки вирішували проблеми енергозабезпечення своєї діяльності відповідно до технічного рівня своїх часів. При цьому вони не вдавалися до перекриття великих річок, пересування гір з місця на місце та інших мегапроектів, які порушували хід природних процесів і псували довкілля, а покладалися на волю Господа й відновні джерела енергії. Вітряки, водяні млини та інші винаходи навіть увійшли у фольклор, вірування та містичні уявлення народів.
Наприклад, у австрійському Зальцбурзі, візитівкою якого є Моцарт і замок на високій скелі, ченці, чия скромна обитель притулилася біля підніжжя гори, проявили властиву святим отцям кмітливість, прорубали крізь скелю 200-метрову галерею і пустили по ній струмок. Його води й донині крутять колесо спочатку млина, а нині електрогенератора, використовуючи ресурси дармової відновлюваної енергії. Як же тут не еко – ай Ja, ja!
На Хотинщині перевагу віддавали не греблям на малих річках, а понтонним млинам, заякореним на головній течії Дністра. На їх невтомну роботу не впливали коливання рівня води у великій ріці, а лопаті вправно пінили воду, збагачуючи її таким необхідним живим організмам киснем. І експлуатаційні затрати невеликі, і екологічний профіт наочний, і люди при справі.
Не псували понтонні млини мальовничого каньйону Дністра і в австрійській частині Буковини та у Галичині. Зокрема, біля с.Самушин на топографічній мапі кінця XIX століття зафіксовані три стаціонарні плавучі млини, які не один рік привертали увагу місцевих мешканців і приїжджих. По обидва боки Дністра у Мосорівці змагалися у спритності буковинський та галицький млини. Кмітливі газди з Брідка тримали ще 5 понтонних млинів. Два стаціонарні млини на штучних перепадах функціонували на Вікнянському потоці, але шкоди іхтіофауні вони не завдавали через повну відсутність риби у цьому невеличкому струмку. Ці 13 водяних млинів забезпечували роботою щонайменше 35-40 людей, а мешканців навколишніх сіл – борошном.
Нині, у пору технократичного наступу на Дністер, громадськість Чернівецької та сусідніх областей відбивається від намірів ПрАТ «Укргідроенерго» збудувати на Дністрі у верхній частині каньйону ще 6 низьконапірних гідроелектростанцій, сумарна потужність яких не перевищуватиме потужності одного генератора Дністровської гідроакумулювальної електростанції біля Новодністровська. Зупинити цю атаку нахрапом важче, ніж розлюченого носорога чи слона.
Світом поширюється кампанія «Греблі – геть!». Розумною альтернативою греблям мали би слугувати спроби уважно вивчити досвід попередників щодо заміни водяних колес на лопаті численних компактних електрогенераторів, щоби не демонструвати екологічну неміч і бездарність черговими мегапроектами і пустопорожніми обіцянками вселенських благ для придністровських аборигенів.
Віталій КОРЖИК, еколог, кандидат географічних наук
Джерело: http://versii.cv.ua/aktsenti/mala-gidroenergetyka-na-staryj-lad/49077.html