"На жаль, Володя, не треба було бамбук курити та чекати, аж поки Василь Сафронович не пригрів, не приголубив, дав їсти-пити та ще й став платити за "метально-викривальні послуги"

Нічна засада біля «Рандеву», або чому пес Бровко біля кафе "Рандеву" тепер голосно гавкає, коли чує прізвище Бешлей. 

Тут я "Тойоту кемрі" згадував. То то пусте, як кажуть гуцули. Хіба то машина – дрантя японське. Думаю, десь незабаром наш міський детектив Володя Бешлей пересяде мінімум на "Крузер", якщо не на "Лексус". Бо така спецоперація, яку він провернув, дуже дорого коштує. Сафронович за таке щедро посипає із капшука срібняками (хоча, ті, хто бачив, кажуть, що не так вже і щедро, чомусь вони у нього зв’язані пучками по 30 штучок). Бо днями Володя вичислив великі страхи Божі у нашому місті - мафію, коза ностру, тріаду і якудзу. 

То наш такий сільський "Рандевугейт". Темної, темної ніченьки у темних, темних кущиках, коли у небі блимав темний, темний півмісяць, а в кущах неподалік на нього вив темний, претемний Бровко (не Той, а звичайний) сидів чомусь Володя під кафе "Рандеву" Що він там забув, одному Мефістофелю відомо. І вирахував та ще й зафоткав, як звідти виходили темні, претемні тіні в трьох людиноподібних образах – Каспрука, Бурбака і Руденка і одного слоноподібного - Слона. Що вони там робили, то теж лише Мефістофелю відомо, хоча тут він вже з нами устами Володі інформацією своєю нечестивою поділився – пили вони там чарку. Одну на всіх, чи дві, невідомо. Але оскільки Володя "філологій не кончали", то вживає слово "чарка" в однині. Приводу недовіряти відомому депутату, до того ж моєму другу дитинства (його дитинства) у мене нема. До того ж у кущах під "Рандеву" я з Бровком не сидів, а бачив у цей час третій сон. 

Тому в мене є всі підстави вважати, що пили вони на усіх таки одну чарку (або з однієї чарки). Такий, видно, ритуал у мафії – "братання на чарці". І от після цього Степан Руденко стає начальником департаменту економіки – на заздрість "старшому кущовому" Бешлею. А нє... Чоловік і чарку випив, і поїв, і начальником департаменту став. І все це за один вечір. А тут, хоч кістку у Бровка відбирай, а він не віддає, гарчить собацюра клятий – на нього мандат не діє, а соціальний проїзний Володя вдома забув. 

Тож лиш кущі і "ніченькою темною прийду до тебе милая". І тут Володя, ридаючи та заливаючи слізьми сенсор смартфона, пише: "На жаль містом й далі керуватимуть "менеджери", які пройшли співбесіду в ресторанах із Бурбаком". На жаль, Володя, на жаль. Бо коли Степан вчився не на "вечорці заочній", не треба було бамбук курити та чекати, аж поки Василь Сафронович не пригрів, не приголубив, дав їсти-пити та ще й став платити за "метально-викривальні послуги". А щодо чарки, то, кажуть, колись дуже влучно з цього приводу висловився Антон Павлович Чехов (чи може йому приписали це): "Если человек не курит и не пьет, невольно задумываешься, а не сволочь ли он".

Блог Мостіпаки