На Буковині поменшало запилювача конюшини - бджоли-листоріза

Бережіть торішнє листя!

Все частіше шлейфи густого диму тягнуться нашими селами та містами. Навесні, як підсохне земля, або восени після збирання врожаю, на присадибних ділянках та полях палають багаття. Це безвідповідальні господарі спалюють рослинні рештки. Суху траву спалюють у степах, ярах, лісосмугах, заплавах річок, по узбіччях доріг. Вогонь часто пере на дикоростучих кидається на посадки та ліси, знищуючи сотні гектарів.

Існує небезпечна помилкова думка, що спалювання сухих стебел і листя покращує родючість грунту та знищує шкідників. Насправді ж все навпаки. Під час випалювання листяної і трав’янистої підстилки гинуть не тільки червяки і комахи-запилювачі, але й інші види корисних безхребетних: енхітреїди, наземні молюски, кліщі-орибатиди, багатоніжки, колемболи, подури. У зв’язку з цим зменшується і кількість ґрунтоутворюючих комах та дощових черв’яків, які збагачують грунт органічними речовинами. Внаслідок щорічних випалювання степових і цілинних ділянок стала дуже рідкісною запилювач конюшини - бджола-листоріз.

Під час спалювання гинуть корисні хребетні тварини: ящірки, вужі та інші, які не встигли сховатися від вогню. У чагарниках шипшини, глоду, верболозу спалюються гнізда горобиних, а в заростях очерету - водоплавних і болотних птахів. На ділянках, де бушував вогонь, відзначені спалахи розмноження мишоподібних гризунів, які наносять відчутної шкоди урожаю сільськогосподарських культур.

Від вогню гинуть різні види ранньоквітучих нектароносів - сон-трава, горицвіт весняний, крупка весняна, проліски, ряст, медунка, верболози тощо. Саме вони є ранніми медоносами та основним кормом для таких корисних комах-запилювачів, як наїзники, мухи-тахіни, поодинокі бджоли та домашні бджоли. А бджолині матки після перезимівлі будують свої гнізда в основному там, де є достатня кількість квітучих нектароносів.

Зараз чи не єдиним притулком для багатьох тварин залишаються узбіччя доріг з цілинною рослинністю, схили та інші неугіддя. Сюди на зимівлю збирається багато корисних комах: сонечка, золотоочки, жужелиці, стафілініди, наїзники, павуки, хижі кліщі, багатоніжки та інші безхребетні. У трав’янистій підстилці зимують лялечки багатьох комах, які захищають наші поля, а також джмелині матки - найкращі запилювачі конюшини.

У сухих стеблах рослин розвиваються такі корисні комахи, як бджоли-мегахіли, осмії, листорізи - основні запилювачі люцерни. На стеблах і суцвіттях дикоростучих рослин живе безліч корисних комах, які є кормом для інших хижих та комахоїдних тварин. На сухих стеблах зимують яйцекладки богомола та лялечки багатьох метеликів, занесених до Червоної книги.

Великої шкоди живій природі завдає спалювання стерні та залишків соломи після збирання врожаю зернових культур. Це мотивують тим, що спалювання стерні знищує личинки хлібного пильщика, які живуть в прикореневих стеблах злаків. Однак загибель личинок хлібного пильщика незначна, оскільки вони знаходяться в стеблах соломи на межі грунту.

 Перш ніж спалювати листя і стебла рослин, подумайте – нам варто зберегти життя невидимим помічникам, які живуть поряд. Збережіть для своїх нащадків живий світ! Адже природа - це наш спільний дім, і нам всім потрібно берегти його!

Вадим РУДИЙ

керівник Глибоцького клубу органічного землеробства        

Фото автора