Микола Салагор: Збирав цю колекцію десятки років, але не поділитися такими експонатами із зацікавленими буковинцями – несправедливо

Микола Салагор: Збирав цю колекцію десятки років, але не поділитися такими експонатами із зацікавленими буковинцями – несправедливо

01.02.2017, 00:17
Нещодавно світ побачило унікальне видання – фотоальбом-каталог «Вітання з Буковини. Міста, села та жителі краю на старовинних поштівках» (укладач - головний державний інспектор Чернівецької митниці ДФС Світлана Побережник). Усі рідкісні екземпляри, вміщені в книзі – з особистої колекції начальника Чернівецької митниці ДФС, Державного радника митної служби II рангу Миколи Салагора. Колекціонування є лише ключем до пізнання історії краю, яку Микола Михайлович вивчає упродовж багатьох десятиліть. Про це головний митник Буковини розповів кореспондентові БукІнфо.

- Миколо Михайловичу, з чим знайомить свого читача «Вітання з Буковини» і яка, на Вашу думку, його цільова аудиторія?

- Відкривши цей фотоальбом, читач побачить, якою була Буковина сто років тому. На поштовій листівці – знакові постаті (Н.Василько, С.Смаль-Стоцький), видатні діячі (Антін Варивода, Василь Вишиваний (з роду Габсбургів), унікальна архітектура, етнографія, цікаві історичні фотофакти. Адже століття тому поштова картка було чимось на кшталт мобільного телефону. Це був засіб зв‘язку. І пошта працювала, як годинник: якщо одного дня я відправив листівку з Чернівців, на наступний день її можна було отримати у Відні.

Говорилося уже про видатних постатей, одна з таких постатей, поза сумнівом, Василь Вишиваний, легіон якого був розквартирований на Буковині у с.Чагор. Він був командиром легіону «Українські Січові Стрільці». 10 листопада 1918 року його перекинули на оборону Львова, буквально за кілька днів до того, як на Буковину зайшли румунські війська. Важко сказати, як би обернулася історія, але однозначно, що легіон Вишиваного мав досвід бойових дій і цілком міг би тримати оборону нашого краю.
 
У книзі також вміщена копія відомої карти Рейллі – однієї з найстаріших, на яких зображена Буковина.
 
Є листівки, що дають можливість робити унікальні етнографічні висновки, зокрема щодо особливостей народного костюма, облаштування житла, побудови міст та сіл. Частина поштівок засвідчують дещо несподівані історичні паралелі. Зрештою, видання побудоване так, аби читач сам робив висновки. Книга орієнтована на істориків, колекціонерів, етнографів та просто поціновувачів даної теми.
 
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генерал митної служби Салагор показав майже всі куточки Буковини через 500 сторінок раритетних листівок

- Які з поштівок, вміщених у книзі, становлять для Вас найбільшу цінність?

- Для мене жодна з листівок не становить матеріальної цінності, я їх сприймаю цілком по-іншому. Вони мають величезне історико-культурне і топографічне значення. Неспроста відомий латинський афоризм гласить: «Historia est megistra vitae» (історія – це вчителька життя). Не знаючи історії – ми не зможемо належно оцінити сучасне. Історія Буковини мене завжди цікавила. Це унікальна маргінальна територія з перехрестям торгових шляхів. Особливо мене цікавлять топоніми та гідроніми – як вони змінювалися історично і чому. Хто проживав на цих територіях, як жили різні етнічні групи,тощо. Якщо уважно вивчати історію краю, то поштові листівки минулого та позаминулого століття (в даному випадку) стають справді ключем до розуміння. Старовинних листівок із зображенням Чернівців багато і вони відносно відомі. З Буковиною та її різними куточками справа гірша. Так, я збирав цю колекцію десятки років, збирав зі свого щирого інтересу, але не поділитися такими експонатами із зацікавленими буковинцями – несправедливо. Саме тому ми і вирішили видати цей фотоальбом-каталог, аби унікальні старовинні експонати в систематизованому вигляді могли потрапити до свого глядача.

- А з чого почалася колекція – тобто що стояло біля основ такого серйозного багаторічного зацікавлення?

- Ностальгія. Моя професійна діяльність склалася так, що я працював практично по всій Україні – створював митну систему. Так, Україна красива абсолютно уся – нею би мандрувати і мандрувати. Але саме ностальгія за домівкою спонукала мене вивчати історію свого краю, його звичаї. Це мене і досі дуже цікавить.
 
Розмовляла Іванна СТЕФ'ЮК, спеціально для Букінфо
Фото автора
 
 
 
 
 
 



 
Джерело:  http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=87388
1


КОМЕНТАРІ (1)

avatar

Екатерина Погорелая

15 лютого 2017 14:43