Микола Федорук: "Зручно говорити і про "Добробут", і про Калинівський ринок, мені зручно про все говорити"

Онлайн-марафон «#2 роки», який відбувся у Чернівцях у другу річницю «безголовості» міста, зібрав культурних та громадських діячів, блоґерів, науковців, журналістів. А своєрідні підсумки в останню годину підбили колишні керівники міста Іван Бойко, Віктор Павлюк та Микола Федорук.

Микола Федорук: Хай не прозвучить це пафосно, але я пишаюсь Чернівецькою громадою. Тим, що за ці роки, починаючи з 90-го року, вона значно виросла і не піддалась ні під «гречку», ні під шквал всякого бомбування. Я суджу за останніми парламентськими виборами. Я дійсно багато раз брав участь у виборчих кампаніях, але я ніколи нічого не обіцяв. Я обіцяв, коли зимою була виборча кампанія, що весна буде і таке інше (сміється).

Здається, що нічого не змінилось. Сонце так само сходить на сході а заходить на заході і далі буде так. Але ми підмітили дуже небезпечну тенденцію на прикладі Чернівців, і на прикладі всієї України. Сьогодні іде перегляд і ревізія раніше прийнятих рішень, і наступ не тільки на демократію чи свободу зібрань, – я кажу про ті закони, які обговорюються або прийняті радою минулого скликання, – а йде наступ на право власності. Чернівці – це місто бізнесменів, які виросли, зробили самі себе, і сьогодні багато з них задумуються над тим, а що буде завтра? Тому що прийдуть хлопці і скажуть – слухай, у тебе гарне приміщення – треба його забрати. Наприклад, товариство «Знання». Воно існувало на Університетській, хто з старожилів чернівчан пам’ятає, з 60-х років. Сьогодні вже виявляється – «Знання» не потрібне, редакція газети «Буковина», теж гарний особняк – не потрібне, просто затихло тимчасово.…

Олег Хавич: Можливо, про «Добробут» Вам незручно говорити…

Микола Федорук: Зручно говорити і про «Добробут», і про Калинівський ринок, мені зручно про все говорити. Тому що я нічого ні в кого не взяв, мені ніхто нічого не винний – і я нікому нічого не винен, що б про мене, які б легенди новоспечені діячі б не розповідали. Міський голова має бути на сторожі громади і бити по руках тих, хто хоче щось забрати у міста.

Інша сторона є моральна. Ну не може бути такого, щоб всі чиновники департаменту містобудування отримали по земельній ділянці (там, до речі, у декого з них уже не перша ділянка), і всі депутати… Подивіться, з чим вони прийшли у раду – і зараз які вони видатки мають і тому подібне.

Громада має бути контролером, і громада має визначати. Я буду на комітеті пропонувати те, що казав Іван Васильович, – в закон щоб внести зміни (це, до речі, можна екстраполювати на імпічмент Президента), якщо б думали там і не боялись цього. Зміни треба внести такі, щоб як обирала громада – так могла зняти громада. Адже мої опоненти злякалися проводити референдум про недовіру міській раді. Шість зборів ініціативних груп, а про суди я вже не кажу, пропоную термін українське «кривосуддя», але громаду і тут позбавили права сказати своє слово.

Тому ще раз повторю: справа повинна вирішуватись по закону, а не по тому – ручний мер, не ручний мер. Роздав комусь земельні діляночки, у когось відібрав приміщення, віддав іншому і т.п. Хтось нас слухає і бачить, і також може подумати, що його це не буде стосуватись. Буде стосуватися, якщо більшість буде от так мовчки за цим спостерігати, і громада не буде вимагати. Але вчорашні події показали, що люди масово вийшли на мітинг, який влаштувала опозиція, і це підтверджує – так далі жити не можна, і в Чернівцях мають бути вибори міського голови.

Джерело: http://micto.cz/2013/04/02/kolyshni-kerivnyky-mista-chernivtsyam-potriben-mer/