МОВНИЙ ЗАКОН КОЛЕСНІЧЕНКА-КІВАЛОВА ОБІЙДЕТЬСЯ В 17 МІЛЬЯРДІВ НА РІК – ПРЕДСТАВНИК МІНФІНУ

МОВНИЙ ЗАКОН КОЛЕСНІЧЕНКА-КІВАЛОВА ОБІЙДЕТЬСЯ В 17 МІЛЬЯРДІВ НА РІК – ПРЕДСТАВНИК МІНФІНУ

24.06.2012, 15:26

У разі прийняття в цілому законопроекту «Про засади державної мовної політики» (№9073) видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік.

Про це заявила начальник відділу департаменту фінансів соціальної сфери Міністерства фінансів Валентина Брусило.

«Автори проекту не надали розрахунків вартості його реалізації, але, за нашими оцінками, це від 12 до 17 мільярдів гривень на рік», - заявила представниця мінфіну у виступі на комітетських слуханнях з приводу законопроекту, що відбулися в Верховній Раді. «Наше міністерство не підтримує прийняття цього законопроекту».

Проти законопроекту висловилися також практично всі учасники слухань – представники профільних комітетів Верховної Ради, міністерств, науково-дослідних інститутів, відомі вчені та громадські діячі. На думку учасників слухань, законопроект суперечить Конституції і загрожує національній безпеці та цілісності держави.

На підтримку проекту виступив лише його співавтор Вадим Колесніченко, який, звинувативши присутніх у «некомпетентності» й «упередженості», залишив слухання.

Довідково: законопроект «Про засади державної мовної політики» (№ 9073), авторами якого є депутати від Партії Регіонів Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 5 червня 2012 року, незважаючи на одностайні заперечення експертів та протести громадськості. Законопроект спрямований на використання російської мови замість української на всій території України, а також запроваджує заплутану й дорогу систему «регіональних мов», якими в більшості регіонів має дублюватися документація, рішення органів влади, документи громадян, вивіски, вестися освіта, судочинство тощо. Проти прийняття проекту виступили профільні комітети Верховної Ради, парламентське науково-експертне управління, Верховний комісар ОБСЄ в справах національних меншин, Національна Академія Наук України, сотні інших організацій та установ. 

Раніше в експертному висновку Міністр фінансів повідомив Верховну Раду, що міністерство не підтримує цей проект через його високу вартість і порушення авторами вимог Бюджетного Кодексу.

Якщо видатки на русифікацію становитимуть 17 мільярдів гривень на рік, вони в 8 разів перевищать державні видатки на культуру (у держбюджеті на 2012 рік - 2 млрд. 134 млн. гривень), майже в 3 рази – видатки на охорону здоров’я (6 млрд. 373 млн. грн.) і на 20% - видатки на оборону (14 млрд. 171 млн.).

Коментар: Наразі розгляд скандального мовного питання перенесли на невизначений термін. Юристи радять не втрачати пильності, адже документ може нагадати про себе будь-якої миті. Тим часом, філологи говорять про чергову хвилю лінгвоциду - винищення української мови шляхом витіснення її з усіх сфер життя.

Знаряддям політичних інтриг українська мова стала ще багато століть тому. Применшити або взагалі знищити українську не гребували навіть найбільші уми Російської імперії. Оскільки без мови немає народності, в українців хотіли забрати їхній старовинний та унікальний засіб комунікації, а, відтак, знищити і саму націю як таку. Болюче і несправедливо українська постраждала від міфу про начебто вплив польської та російської на її формування. Про те, що українська мова народилася від польської та російської, вперше заговорила імперська інтелігенція.

- Як не сумно, але цю тезу запустив у науковий обіг Михайло Ломоносов, один з фундаторів російської академічної науки. Згодом цю тезу почали розвивати, хоча ще до ХІХ століття, тобто дуже близького до нас часу, історики не визнавали такого погляду на українську мову. Але тут дуже багато важила політика, - розповіла Людмила Ткач, професор кафедри сучасної української мови ЧНУ ім. Юрія Федьковича. 

Від спільних сторінок історії різних країн трансформується і їхня мова. Українці не запозичували чи переймали польські й російські слова, натомість просто разом формувались, що, у свою чергу, зумовлювало появу нових спільних термінів та означників у лексиконах кожного з народів. 

- Українська мова з’явилася так, як і всі інші мови, із давніх діалектів. Якщо говорити про українську мову, як одну із сім’ї слов’янських мов, то її родовід мовознавці виводять із праслов’янських діалектів, і для VI століття визначають межу, від якої можна говорити про існування ось тих відповідних рис, які і сьогодні становлять характерні риси української мови в зіставленні з іншими слов’янськими, - зазначила науковець.

Сучасні українські політики, як і давні радянські імперіалістичні ідеологи, користуються нашим скарбом у власних, НЕукраїнських інтересах. Відтак, напередодні виборів 2012 року на світ з’явився скандальний законопроект Вадима Колесніченка про регіональні мови. 

- Та регіональна мова, яка налічує більше 10% кількості населення адміністративно-територіальної одиниці, повинна бути захищеною. Відповідно законодавець нечітко сформулював і норми закону є дуже розпливчасті, і їхнє застосування незрозуміле, і прямо суперечить Конституції України. Сферу впливу цього закону пропонується розширити на всі сфери суспільного життя. Це є культура, мас-медіа, судова система, державне управління відповідно, - пояснив Олексій Крикливець, голова Чернівецької правозахисної групи.

 За матеріалами dobrovol.org, citi.cv.ua

1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.