Мовним огиддям іноземною вздовж і впоперек занапастили Чернівці...

З приводу засилля цією гидотою, сповнений обурення, як, власне, і переважна більшість чернівчан, глузує Заслужений журналіст України Іван Агатій.

Щойно побував на Тернопільщині, зокрема в обласному центрі. Пройшовся його ошатними малими і великими вулицями та площами. І знаєте, побачивши і се і те, від чого передусім порадів? Та від того, шановні, що ніде не вздрів назв іноземною мовою, зокрема англійською, від споглядання якої терпне душа і від чого хочеться волати: "Та що ж ми за нація така, що срамимося на весь білий світ, ганьблячи свою мову рідненьку?!

Ви, невігласи, затямте, що подібного глумління над своєю мовою не дозволяють навіть в державі Папуа Нова Гвінея, де нею правлять напівдикі племена. А ми що? А ми, втративши гонор і совість те й робимо, що на колінцях пританцьовуємо у вишиванках перед іноземним мовним монстром у подобі англійської. Давній приятель, лісівник з Путильщини Танасій Заплідний, побачивши таке огиддя, відповів те, що на духу: "Скажи мені, друже, що означає "топ-бутік"? Або я вже такий неграмотний, або взагалі з толку збився. Поясни, а чому не українською, нашою рідною? ".

– Тому, Танасію, що клепки в чиновників, котрі це роблять, бракує... Ось, полюбуйся. Така собі обшарпана перукаренька в сирому підвальчику – і англійською – "Antalya". Я у таку коли б навіть заріс від чола до п'ят – і не потикнувся.

"І куди начальство дивиться?", – і собі обурився горянин. Чому на глум нашій культурі дозволяє споганювати місто такою галіматнею?

З приводу пригадалася розмова з начальником, котрий заправляє міською освітою. Припираю одним сокровенним запитанням: "Чому практично майже у всіх чернівецьких школах примусом нав'язали тільки англійську мову? А я, – кажу йому, – дуже б хотів аби мій внук Сашко вивчав монгольську, якою розмовляли великі завойовники: Чінгісхан, Тамерлан, Батий і їх послідовники".

– Жартуєте, пане Іване, – відповів сарака. Не тії зараз, лишенько, часи...

А не "тії", бо на державному рівні мову великого Тараса перетворили з суб'єкта на об'єкт. А поки що чернівецьким чиновникам (і обов'язково в вишиванках) раджу поїхати до сусідів на Тернопілля і повчитися в них, як гоже шанувати рідну мову українську. Там, до речі, теж ходять у вишиванках. Але до такої, як у нас глупоти, вони не дійшли...

Фото ілюстративне