"Нема в них ані правди, ані закону": мешканців території, яку нині посідає Росія, батько історії Геродот вважав андрофагами-людожерами
Великодержавні потуги кремлівського карлика продовжити історію власної країни у сиву давнину, примушуючи для цього дослідників фальшувати науку, насправді грають із недомірком злий жарт.
Бо якщо воістину геббельсівська машина роспропаганди, та й то тільки для внутрішнього кацапського вжитку, ще може обдурити власний народ казочками про поганих "украінцев-бєндєровцев", то звернення до історичних джерел повністю нівелює її брехню. Хіба що припустити немовірне: "бєндєровци" самі написали головний твір "батька історії" Геродота.
Натомість мудрий грек, який ще дві з половиною тисячі років тому особисто відвідав землі сучасної України, ніяких росіян тут не виявив. Зате виявив скіфів-землеробів. Уже в V ст. до н. е. історики описують Скіфію як єдине ціле, чітко відокремлюючи її від інших земель у межах квадрата
Практично вся територія Великої Скіфії - першого ранньодержавного утворення на території України, вкладається в межі сучасних кордонів України. Обшири Великої Скіфії простягалися вшир на 700 км від Дунаю до Дону і приблизно на стільки ж - вглиб, від Чорного й Азовського морів майже до впадіння у Дніпро Прип’яті, утворюючи гігантський квадрат, який у загальних контурах мало не збігається з кордонами сучасної України.
Проте значно цікавішими є згадки, хто ж тоді був сусідами Великої Скіфії. Правда про те, що Геродот тут побачив і про що залишив письмові свідчення, мала би дуже засмутити російських пропагандистів. Бо якщо частину племен, які заселяли тоді цю територію Геродот однозначно кваліфікує як представників іншого (інших) народів, то тодішніх мешканців сучасної Московії інакше як людожерами не називає.
BukNews висловлює вдячність буковинцю, колекціонеру та досліднику старожитностей Миколі Салагору, який звернув увагу наших журналістів на це місце у творі "батька історії" Геродота:
"Землероби-скіфи займають землі на три дні шляху в обидва боки від ріки Пантікап (ймовірно, Інгульця), а на північ - на одиннадцять днів плавання вверх по Борисфену (Дніпру). Вище од них далеко лежить пустеля. За пустелею живуть андрофаги - особливе, але зовсім не скіфське плем'я. А ще на північ простягається справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає...
Північні частини Скіфії, що пролягають всередину материка, вгору по Істру, межують спочатку з агафірсами, потім з неврами, потім з андрофагами, і, нарешті, з меланхленами...
Серед усіх племен найлютіші звичаї у андрофагів. Нема в них ані правди, ані закону. Андрофаги - кочовики. Одежу вони носять схожу до скіфської, але мова в них особлива. Це єдине плем'я людожерів у тій країні". (Кінець цитати).
Неможливо навіть припустити, що це "бандєровци" водили рукою Геродота. Хоча, зважаючи на безумство російського фюрера і його гауляйтера, який недавно оголосив полювання на "Степана Бєндєру", їхнє вільне трактування історії, цілком може бути, що незабаром Московія захоче денацифікувати також і Грецію, яка мала щастя (чи нещастя?) бути батьківщиною Геродота.
Але що б не брехали людям на росії, образ росіян-андрофагів давно укріпився у культурному контексті. Чудова українська поетеса, чернівчанка Інга Кейван, наприклад, інакше як андрофагами москалів не називає.
"Не віддавайте їм, будь ласка, епітет "руський". Так ви віддаєте історію, і це призведе до чергових когнітивних дисонансів - насамперед в історико-політичному, державному позиціонуванні себе на світовій арені. Руський - це те саме, що український. І усвідомлення цього важливе саме з погляду історії української державності.
