Мені не потрібно ніякого офісу, - нардеп Федорук

Друкопис програм „Суть речей” на Станція ФМ від 28 лютого. Запрошений гість: Микола Федорук, народний депутат України. Ведуча: Оксана Денисюк.

Ведуча: Ніколайчук Сергій запитує: оскільки міська влада не дає приміщення для громадської приймальні, може є сенс проводити прийом громадян на одній з площ міста у палатках? Поставити 10-15 палаток в одному місці і разом з поплічниками провести прийом попередньо оголосивши його листівками і у ЗМІ. А сам процес прийому показати по ТБ. Два-три таких прийоми і Вам дадуть те приміщення, на яке ви самі вкажете пальцем.. ще й меблі подарують! Якщо я не помиляюсь, ваш колега Максим Бурбак таке вже зробив.

Микола Федорук: так, він таке зробив, я казав, що він креативний депутат. До речі, я десь прочитав в Інтернеті, що мені вже виділяється приміщення. Але це поки що тільки в Інтернеті я бачив, а Інтернет – це не засіб масової інформації. Тобто, на моє офіційне звернення має бути офіційна відповідь, а я ще нічого не отримував. Я кажу відповідально, що в людей, які зараз працюють у міській раді є проблеми із діловою перепискою та етики. Чому я так кажу? Бо підписують заступники – це відповідь не Федоруку, це відповідь народному депутату України. Я ніколи собі не дозволяв, хіба, якщо був у відпустці чи відрядженні, щоб звернення від народного депутата підписував навіть самий видатний заступник. Тільки перша особа має право такі речі підписувати. Це є елементарні речі. А приміщення десь дають, я запропонував приміщення на Головній, 16, але там швиденько розмістили відділ охорони культурної спадщини. Це те, що я прочитав – подивимось. У мене немає проблем з спілкуванням та проблем з прийомом. Я вже думав так – раз немає приміщення, то на наступний приїзд у кінці березня, можливо, провести прийом у Першотравневому районі, а потім Шевченківському та частині Садгірського району. Сьогодні люди звертаються, я даю звернення в різні інстанції, і в міську раду, і в правоохоронні органи з тих, чи інших питань. Щодо конкретний питань – ведеться їх облік.

Слухач: це знову Петро турбує вас. Миколо Трохимовичу, от ви вимагаєте надати вам приміщення, як депутат ВР, так само і Максим Бурбак вимагає приміщення на 150 квадратних метри, мотивуючи це великою кількістю помічників. А за свою 17-ти річну каденцію мера Чернівців, назвіть, будь ласка, прізвища депутатів, яким ви надали окреме приміщення для здійснення їх депутатських повноважень?

Микола Федорук: називаю – депутату Гасюку на вулиці Вірменській, депутату Королю на Червоноарміській, 4, депутату Мельничуку на вулиці Шептицького. Це те, що я зараз згадав, бо я не готувався до цього – я по пам’яті назвав і згадав ці прізвища та ці адреси. Ми давали офісам партій, наприклад, СДПУ(о) на вулиці Грушевського, до речі, яка його там доля, треба ще перевірити і ми перевіримо. Давали на Франка офіс НДП, була така партія, і ніяких проблем з цього не робили. До речі, я хочу ще раз сказати, Петро, вам та усім нашим слухачам – мені не потрібно ніякого офісу, ще раз повторюю який раз. У мене є робочий кабінет на вулиці Садовій, 3-А в Києві, де знаходжусь я та мій помічник – там є і кабінет, і стіл, і ксерокс, і комп’ютер, все! Тут у Чернівцях цей офіс потрібен для того, щоб працювали помічники, які б могли у період, коли мене немає, вести запис на прийом, а я приїхав і зміг прийняти громадян з тими чи іншими питаннями. Це питання не таке, що потрібен Федоруку офіс, я переживу без нього і не потрібно все це перекручувати, або робити акцент на цьому. Згідно із Законом «Про статус народного депутата», це повинно робитись.

Ведуча: я теж хочу поправити нашого слухача – не вимагає ніхто. Це те, що має бути і це прописано законом і ці речі треба чітко розмежовувати. Повернемось до запитань з мережі Фейсбук – Григорій просить вас оприлюднити дані щодо всіх своїх помічників. Якщо ці дані вже оприлюднені, то прохання вказати де саме їх можна переглянути. 2. Спрогнозуйте долю Проекту Постанови №2248 від 08.02.2013: коли Проект може бути проголосований ВР, чи аналізували перспективи позитивного рішення, чи проводили/проводите, як співавтор і опозиціонер консультації щодо перспективи Проекту із депутатами представниками більшості. Мова йде про вибори міського голови, кому невідомо що це за постанова.

Микола Федорук: що стосується помічників, то я лише формую команду помічників. В Чернівцях мій помічник Прокопець Євген Дмитрович, який на постійній основі вже працює з 1 лютого. Андрій – помічник в Києві, і є на громадських засадах кілька усього людей. Коли я буду їх комплектувати, то я обов’язково про це поінформую чернівчан, щоб знали і могли до них звертатись. Мої помічники будуть працювати на громадських засадах. Що стосується долі законопроекту, то він зареєстрований у співавторстві з депутатами з різних фракцій – з «Батьківщини», з УДАРУ Ванзуряк та Зелик зі «Свободи». Що стосується більшості, я говорив з Михайлом Чечетовим, говорив з комуністом Гордієнком, який був у складі цієї групи, яка вивчала цей заколот, який був у лютому-березні 2011 року. Я не буду говорити про прогнози, бо поставив дату виборів 2 червня, так само, як київські вибори. Чернівці, Охтирка та Київ – міста, які стали заручниками політичних процесів, які відбуваються в нашій державі. Щодо долі… Тут вже немає ніяких аргументів про те, що суд десь, що не треба проводити, бо добре працюють. А навіщо тоді проводити довибори до обласної ради, якщо всі так гарно працюють? Я сподіваюсь, я хочу, щоб він пройшов і щоб відбулись вибори і міського голови, і перевибори депутатів міської ради. Я хочу про це сказати, але там є інший механізм, який відпрацьовується, щоб переобирати і депутатів міської ради.

Слухач: це вас турбує Віктор Довганич. Я на телефоні сиджу одразу після того попереднього дзвінка. У вас був прямий ефір – це одразу подзвонив і одразу зняли трубку.

Ведуча: але ж додзвонились?

Слухач. Так, додзвонився, але чекав довго. Шановний Миколо Трохимович, ви були міським головою і ви проводили прийом громадян кожен місяць. До вас приходило багато людей, а вирішити питання було неможливо, бо система ж така. Всі, хто приходив не могли вирішити свої питання, бо приходять як раз ті, чи питання не вирішуються. Бо чиї питання вирішуються – ті навіть не приходять. І зараз, будучи народним депутатом, скажіть, які ви бачите шляхи вирішення цих питань, з якими будуть приходити до вас люди?

Микола Федорук: пане Віктора, я приймав у перший та третій понеділок. І 60% (порахували мені перед цією виборчою кампанією), а це десь 10 тисячам людей було позитивно вирішено їх питання. Усього вирішити неможливо. Основна робота народного депутата – це не, вибачте за таке порівняння, не відремонтувати чи засипати яму, а прийняти такий закон та зробити таку систему, щоб кошти для латання ям, дахів і т.д. були в місцевому бюджеті, контролювати їх використання і допомогти людині пробити стіну бюрократії. Сьогодні людина не захищена, вона не може знайти захисту, на жаль, у багатьох правоохоронних органах, судах і т.п. І пробити цю стіну незахищеності людей – у цьому я бачу основне завдання будь-якого народного депутата. Хоча і такими питаннями потрібно займатись, аналізувати. Наприклад, ми аналізуємо з якого підрозділу чи установи надходить найбільше всього звернень. Такий аналіз ведеться і він вівся, коли я був міським головою. Для того, щоб приймати, у тому числі, і кадрові рішення – на основі аналізу таке можна робити. Тому, пане Вікторе, я не будую ілюзій відносно того, що повирішую всі питання, але намагатись допомогти людям, особливо людям простим! Ви правильно кажете – ті, хто мають засоби та зв’язки, вони не йдуть, вони вирішують питання по-іншому. В основному звертаються люди, які не можуть пробити цю стіну, яка, на жаль, є. Тому треба дивитись, що міняти – де владу, де персонажі у влади, а не просто переставляти ліжка, як у тому анекдоті.

Інформаційна агенція А.С.С.