Максим Бурбак: «Я нікому нічого не обіцяю»

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ. Запрошений гість: міністр інфраструктури України, кандидат в народні депутати по 204 в.о. Максим Бурбак.

Ведуча: Оксана Денисюк.

 Ведуча: Максиме, ви зараз офіційно у відпустці чи намагаєтесь поєднувати передвиборчу кампанію з роботою?

 Максим Бурбак: я офіційно у відпустці для проведення передвиборчої агітації.

 Ведуча: чому обрали саме 204 виборчий округ?

 Максим Бурбак: була можливість піти у виборчому списку, але коли я побачив той перелік кандидатів, які висунулись в 204 окрузі, я зрозумів, що старі політичні сили намагаються взяти реванш, намагаються всіляко пролізти до парламенту, і тому я прийняв для себе рішення, що піду по 204 окрузі. А друга причина: після виборів 2012 року я був закріплений за цим округом, тому що там йшов родич колишнього губернатора Папієва і моє завдання, як опозиційного політика, було показати правду про цих великих діячів.

 Ведуча: тобто, можна сказати, що цей округ не є незнайомим для вас?

 Максим Бурбак: я добре знайомий з усією областю, тому що я був головою політичної партії «Фронт змін» і зараз ми відновили проект «Народний фронт». Впевнений, що на теренах області ми будемо займатись розбудовою політичної партії «Народний фронт», який йде зараз до парламенту.

 Ведуча: Максиме, ви 8 місяців працюєте міністром інфраструктури, до цього були народним депутатом. Вам так не сподобалось на посаді міністра, що ви вирішили знову балотуватись до Верховної Ради?

 Максим Бурбак: чому ж. Ми ж розуміємо, що після обрання нового складу парламенту, буде створюватись нова коаліція, розуміємо, що за результатами виборів і голосування буде створено уряд. Тому я готовий продовжувати вже розпочаті реформи в якості народного депутата. А якщо запросять до уряду, то буду розглядати всі пропозиції.

 Ведуча: Чому партія Арсенія Яценюка «Народний фронт» не пішла на вибори разом з президентським блоком Петра Порошенка?

 Максим Бурбак: зараз у суспільство наші опоненти закидають тезу, що президент і прем’єр нібито посварились і що в них різні погляди на майбутнє нашої країни. Погляди у нас однакові – це розбудова незалежної, єдиної, унітарної, європейської держави Україна. Але ми ж європейці, ми маємо своє бачення, свою візію, як це зробити. Зокрема, я думаю, що є європейські традиції політичних партій, а є  політичні партії назва яких - ім’я президента… У нас своє бачення розвитку подій. Але я можу сказати, що «Народний фронт» - це провладна партія державницького типу. І завдання у нас з президентом, і з головою ВРУ, і з головою уряду – це відбудова і відстоювання нашої незалежної України.

 Ведуча: але погодьтесь, що у виборців це викликає певні питання: чому прем’єр йде окремо, президент йде окремо своїм блоком?

 Максим Бурбак: ви правильно сказали: своїм блоком.

 Ведуча: а як щодо тези, що нібито не поділили квоти, посади тощо?

 Максим Бурбак: зараз наші опоненти дуже багато будуть закидати в інформаційний простір тез, стосовно того, що поділили, чи що не поділили. У нас немає що ділити. Нам треба будувати і відбудовувати. Нам треба захистити, а потім будувати. А вони собі й далі мислять старими сентенціями: щось поділити, подерибанити, роздерибанити. Ми вирішили йти своїм списком, бо за останній рік був сформований потужний склад політичної сили, який у принципі вилився у те, що було сформовано політичну партію. 

 Ведуча: але рейтинг 6-7%

 Максим Бурбак: не зарікайтесь.

 Ведуча: ви говорите, що по 204 окрузі балотуються люди з колишньої влади, але те саме можна спостерігати по всім іншим округам.

 Максим Бурбак: навіть не тільки по округам. Давайте на списки подивимось. Я розумів, що екс-губернатор Папієв десь буде собі шукати політичного пристанища, але те, що він став опозиціонером! Михайле Миколайовичу, як там в опозиції живеться? Як, комфортно чи ні, жити в опозиції в правовій державі? Де ж ви пропадали, Михайле Миколайовичу? Чи виборів чекали? А якщо серйозно говорити, то по всім округам йде дуже великий спектр людей, які рвуться до політики і парламенту. Але нам було б добре зібратись всім разом, подискутувати разом з представниками ЗМІ і тоді б подивились, хто взагалі розуміє навіщо туди йти, що там робити і як там робити.

 Слухач: щиро вітаю, мене звати Івар з Чернівців. Ви говорите, що у нас з демократією все в порядку, але судячи з того, що сталось в Одесі з паном Шуфричем, то виникає велике запитання. А яке ваше ставлення до того, що у смітнику через всю вулицю провезли головного лікаря військового госпіталю пана Мігайчука? Такої ганьби ще не було. І друге питання: чи підтримуєте ви салоган про те, що Україні, в першу чергу, потрібні мир, стабільність і відродження? 

 Максим Бурбак: це не модний тренд, а реалії, в яких ми живемо. Ми за останній рік, пройшовши Революцію Гідності і всі ці криваві випробування, заплатили дуже страшну ціну – людські життя, людська кров, для того, щоб нарешті зрозуміти, що настав час відбудувати і створити незалежну країну. Я впевнений, що Україна прокинулась після 23 років летаргічного сну. Сплюндрувати цей шанс ми не маємо права і впевнений, що це не може бути трендом – це має бути політикою всієї держави, всього народу. Це відбудова єдиної, незалежної, європейської, процвітаючої держави. А щодо першого, я особисто засуджую такі дії, я не вважаю, що це є демократично, - раз, але це є реакція людей. І ті самі люди, які присутні на округах по мажоритарці, їм теж треба замислитись. Люди зараз дуже збуджені, вони переживають психічний стрес, люди читають ці вісті з фронту, а тут ще провокувати їх. Я спілкувався з паном Мигайчуком місяці два тому і він говорив, що були пропозиції. Досить. Накерувались. Там були звернення окремих громадських діячів і до правоохоронних органів. Я йому тоді так сказав: йдіть, чому ви так тримаєтесь за це крісло? Так само – підіть з влади, що ви так тримаєтесь за цю владу? Що може там зробити Папієв чи той самий Онуфрик? Навіщо ви туди повертаєтесь? Ви що не зрозуміли, що голосуванням у 2010 році, підкупом виборців у 2012 році ви призвели до ситуації 2013-го року, до революції, що пролилась кров. Це ваша пряма відповідальність. Як можуть ті депутати-покидьки, які голосували за криваві закони 16 січня знову ж таки балотуватись до цього парламенту? Ви провокуєте людей. Цього разу люди вам не вибачать.   

 Ведуча: ви ж зараз їздите в свій округ, спілкуєтесь з людьми в районах, селах, містах. Які настрої в громади і на скільки вони свідомі того, що відбулось? Адже навіть по вашому округу ми маємо колишніх регіоналів Артема Семенюка, Василя Козака…

 Максим Бурбак: ми маємо Володимира Куліша, нібито «Наша Україна», але якою вона була? Яка усунулась від активної участі в політичних процесах, ми ж пам’ятаємо, як вони не давали голоси на підтримку скликання позачергових сесій обласної ради щодо звернень до президента і відставку уряду Азарова, щодо імпічменту президента, щодо засудження подій у Києві. Ми все це пам’ятаємо, це було не так давно – рік тому. Тому це ще одна з мотивацій чому я пішов на цей округ. Я йду до людей з двома тезами: люди, не продавайте свій голос і люди, проголосуйте свідомо. Я впевнений, що вибори у травні були найдемократичніші і найвідкритіші вибори за часи незалежності і вибори у жовтні мають бути такими ж, але вже є сигнали, знову напрягають медиків і освітян.   

 Ведуча: ви про адмінресурс зараз говорите?

 Максим Бурбак: ні. Окремі політики намагаються використати вплив. 204 округ трохи віддалений від Чернівців, два райони не приймають місцеві канали, не чують радіо. Я колись відверто сказав на сесії обласної ради, що Василь Козак – це Лозинський сокирянського розливу. І він там всім керує, а люди налякані. Я приїхав у Сокирянський район, а там налякані люди і кажуть: зробіть щось, якщо не ви, то нічого не буде. А є ще великий демократ Володимир Куліш, який разом з ним працює на Дністровській ГАЕС і за його часів почався дерибан тієї соціальної допомоги місту Новодністровськ, левова частина якої чомусь йшла на будівництво будинку культури в Сокирянах – багатоповерхового, з ескалаторами, який знову намагаються будувати. Я, як опозиційний депутат, виступав проти. І тепер у мене маленьке запитання до тих, хто лобіює це питання: скажіть, будь ласка, а чим ви його будете опалювати? Відповіді на це я не почув. І будувати будинок культури в районному центрі вартістю понад 60 мільйонів гривень – є державний злочин, я впевнений. 

 Ведуча: то як щодо настроїв населення?

 Максим Бурбак: населення хоче миру, населення втомилось від того, що коїться на сході країни. Я говорю населенню, що жодної обіцянки я вам давати не буду, окрім того, що для того, щоб відбудувати незалежну європейську державу потрібно засучити рукава і довго плідно всім разом об’єднавшись працювати. І це люди розуміють, до речі. Я бачу такий злам: хто думає наївно проїхати на розданих білетах у 2012 році, на гречці та олії – то він дуже помиляється. Люди налаштовані проти, вони хочуть демократично і вільно проголосувати. Ось це я бачу на окрузі.

 Ведуча: скажіть відверто, кого ви вважаєте найзапеклішим конкурентом у вашому окрузі?

 Максим Бурбак: розпач, байдужість і неявка на вибори. А все інше – люди розберуться, вони дуже розумні. Якщо хтось думає, що людей можна задурити, то вони дуже помиляються.

 Ведуча: а як щодо кандидатів?

 Максим Бурбак: там 19 кандидатів. Є люди, які я не розумію для чого пішли, є технічні кандидати.

 Ведуча: так завжди було і тут немає нічого дивного.

 Максим Бурбак: так. Це демократія. Хто хоче – повинен піти. Хтось засвітитись перед наступними виборами, комусь треба задовольнити своє его, хтось хоче відбутись, як політичний лузер, комусь хочеться прорватись до ВРУ незважаючи ні на що. Там такий повний перелік.

 Ведуча: Максиме, ви були депутатом обласної ради, ВРУ, міністром, відтак багато бачитесь і спілкуєтесь з політиками різних рівнів. Скажіть у відсотковому значенні, скільки з них дійсно переймаються проблемами людей і вирішують їх, а не власними кишенями і власним збагаченням?

 Максим Бурбак: ви задали таке провокуюче питання. Хотілось би, щоб більше політиків переймались майбутньою долею нашої держави. Разом з тим мені несказанно пощастило, що за цей рік я зустрів дуже багато побратимів, однодумців. Це Андрій Парубій, який організовував самооборону Майдану, яка зараз стала основою для Національної гвардії. Це і Арсен Аваков, який ночами разом з нами був у Будинку профспілок і взяв найважчий тягар – очолив Міністерство внутрішніх справ. І Людмила Денисова, яка була комендантом Жовтневого палацу, а тепер керує міністерством соцполітики. І саме головне – людина, з якою мені повезло бути в команді з лідером «Народного фронту» Арсеній Петрович Яценюк, який переймається весь час долею України, впевнений. Він знає досконало всі питання, які ми розглядаємо на Кабміні, він вникає в суть кожного питання. Де він бере час і здоров’я на це – я не знаю. Та команда, яка в «Народному фронті», я впевнений на всі сто відсотків, переймається долею України. Я по-новому для себе відкрив Олександра Турчинова, це дуже мудра людина і він такий собі філософ. Дуже цікаво ночами і вечорами поспілкуватись з ним, а він має таке своєрідне бачення процесів.

 Ведуча: то все ж таки – у відсотковому співвідношенні? 

 Максим Бурбак: «Народний фронт», в якому представлені найкращі політики України, весь час переймається долею України. А якщо у парламенті подивитись, то дві третини точно не думає і займається своїми справами. Наприклад, коли йдуть військові дії, треба обговорювати зміни до Бюджету, антикорупційне законодавство, прийняття змін до Податкового кодексу – підходять деякі депутати і кажуть, що там у них кар’єр. Я їм кажу: люди добрі, на вулиці війна, у нас біда на сході, а ви тут приходите зі своїми «шкурняками»?

 Ведуча: на вашу думку, які проблеми Бесарабського округу ви виокремили для себе, як такі, що потребують першочергового вирішення?

 Максим Бурбак: давайте будемо критично відноситись і до своєї роботи також. Найперше, що треба зробити і прикро, що мені цього не вдалось зробити – це дороги. Коли був зруйнований міст в Атаках, весь транспорт пішов через Кельменці на Новодністровськ. І зараз я проїхався цією дорогою, її просто немає, її роздавили вантажівки, які їхали перевантажені на ось. Та сама невирішена проблема, але яку обіцяв вирішити депутат Семенюк – це газифікація придністровських сіл у Заставнівському районі. Наприклад, ще така проблема: я зустрічався з бібліотекарями Заставнівщини і більшість з них працює на 0,25 ставки. Це саме з поштарями, вчителями, зарплатні дуже малі. Люди звертаються до мене, питають, чому не індексуємо, я пояснюю чому, що, де і як. А проблеми такі ж, як і у всіх – вони є, але я бачу шляхи їх вирішення.

 Ведуча: на вашу думку, чому попереднім народним депутатам від того округу не вдавалось вирішувати ці питання? Просто не хотіли і займались вирішенням своїх питань-проблем?

 Максим Бурбак: ми ж бачити у ЗМІ скільки було звернень щодо підкупу голосів, як проводились ті вибори. Я людям кажу: ці депутати вважають, що вони купили мандат, їм не потрібно звітувати перед виборцями, їм не потрібно туди їздити. Вони вважають, що вони виконали свій громадянський обов’язок перед суспільством, яке за нього проголосувало за мішок гречки. І вони туди не їздять, і не будуть їздити, бо їм немає що сказати. А їх там, до речі, чекають, чекають і думають, а що робити з тими капсулами, які були закопані і де не з’явились школи. Може треба їх викопувати? Впевнений, будуть давати шуфлю і дивитись, щоб як закопав – нехай так і викопує. І правильно, люди мають на це право. 

 Ведуча: навіть не стільки купили голоси, це я про депутатів, а скільки вклали гроші – така собі інвестиція.

 Максим Бурбак: це в них була невдала інвестиція. І народ їм це показав.

 Ведуча: Максиме, а яка гарантія того, що ви не є таким кандидатом?

 Максим Бурбак: а я нікому нічого не обіцяю. Ми коли прийшли до уряду, який назвали «урядом камікадзе», ми на першому ж засіданні вирішили, що будемо говорити людям правду. І мені легше – я говорю людям правду, що вперше за 10 років ми не усунули ямковість на наших дорогах, тому що грошей у нас катастрофічно на це не вистачає. І пояснюю чому – тому що, коли став міністром, то заборгованість по зарплаті була з 1 грудня 2013 року перед автодором, тому що не було стану війни, коли треба поповнювати бюджет Міністерства оборони на 19 мільярдів гривень за 6 місяців, тому що не збивали пасажирські літаки над Україною і не було кому розслідувати, навіть не пускали на місце. Дуже багато всього є, навіть не списуючи на війну – є об’єктивні речі. Але коли говориш правду – тобі легше. 

 Ведуча: вам то легше. Але будь-який виборець хоче чути від політика шлях вирішення тієї чи іншої проблеми. Є три галузі: економіка, освіта і медицина, де є багато проблем. Як ви реально бачите шляхи їх вирішення? 

 Максим Бурбак: нарешті ВРУ прийняла закон про вищу освіту в новій редакції і наша однопартієць Лілія Гриневич, яка його розробляла і проїхала по усім обласним і навіть деяким районним центрам з обговоренням, все ж таки довела цю справу до кінця. Закон про вищу освіту прийнятий, тепер треба про середню і техосвіту. Навіть учора виборці в мене про це питали, бо банально не хватає рук для робочих професій, тобто головним зараз бачу це. Закон про перше робоче місце для нашої молоді, щоб вони не тікали з сіл до міст чи закордон. Треба наважитись і сказати, що вкрай потрібна медична реформа, бо вона зараз у такому стані, що веде до стагнації нашої держави. Я не медик, але розумію, що реформи потрібні. Давайте не будемо лукавити: всі кажуть, що треба провести реформи, запропонувати реформи. Всі забули, що ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, там 700 сторінок, давайте імплементуємо це і не будемо більше вигадувати реформ. Ми ж намагаємось і йдемо в Європу. Якщо ми це все законодавство приймемо і узгодимо наше законодавство, то більшість питань відпадає автоматично. І уряд взяв на себе амбітне завдання, щоб до 2017 року ми вже презентували план імплементації цієї Угоди. Хтось думає, що це великий проміжок часу, але насправді це, за оцінками наших європейських колег, досить оптимістичні настрої. І для цього прем’єр-міністр ввів у кожного міністра посаду заступника по євроінтеграції, щоб людина особисто займалась лише імплементацією Угоди.  

 Ведуча: для імплементації потрібні колосально великі гроші, хіба ні?

 Максим Бурбак: це все підлягає під технічну допомогу ЄС, яку нам готові надавати. Ми хочемо стати європейською державою, не потрібно все перевертати, що потрібні гроші чи їх не вистачає. Переписати правила під євростандарти – тут багато грошей не треба. Треба просто сісти, взяти перекладача, а інколи й самому треба знати мову для того, щоб ставати європейцем і робити це. Не потрібно все перекладати на гроші, гроші, гроші…так ми взагалі нічого не зробимо. 

 Ведуча: ваші думки щодо ситуації на сході країни і ваше бачення розв’язання конфлікту.

 Максим Бурбак: треба говорити, військовими діями ми нічого не здобудемо. Але мир за любу ціну – це не наша позиція.

 Ведуча: існує думка, що ця ВРУ довго не проіснує. Як би ви це прокоментували?

 Максим Бурбак: якщо прийдуть ці реваншистські сили, які зараз рвуться назад повернутись у парламент, які були там і голосували руками 16 січня, то вона точно довго не проіснує. До речі, багато виборців питає: а як ви бачите процедуру відкликання депутата? Кажу: шановні, ми пройшли багато подій, ми заплатили страшну ціну, ми оновились, так давайте не пускати туди людей. Ось вам фільтр – вибори – не пускайте тоді і навіщо зараз думати, що з тією людиною робити, яка зганьбила, яка зрадила своїх виборців. Знову ж таки – не купуйтесь за гречку, не купуйтесь на обіцянки-цяцянки. Зараз зробіть свій свідомий вибір, проведіть туди найкращих.

 Ведуча: але і виборець може заплутатись, адже є політики, які дуже гарно розповідають, а потім нічого не роблять. 

 Максим Бурбак: але і люди змінились. Змінилась країна – змінились люди, вони стали розумнішими, більш відповідальними за те, що вони зараз будуть робити. І вибори весни 2014 року показали, що українська нація є розумна, об’єднана і зрозуміла, що треба провести вибори в один тур. Вони проголосували так, що не дали можливості зовнішньому агресору використати цей проміжок часу між першим і другим туром для дестабілізації ситуації. А ми пам’ятаємо, що агресор не хотів проведення демократичних виборів, які визнає весь світ, йому потрібна була ситуація політичної нестабільності.  

 Ведуча: тобто, у контексті того, про що ми зараз говоримо, ви проти процедури відкликання нардепа?

 Максим Бурбак: ні. Якщо виборець обирає, то він має мати право відкликати свого виборця. Треба прописати змінами до закону те, що якщо депутат покидає фракцію тієї політичної партії, по якій він пройшов, то потрібно складати мандат. Це було б правильно і це зупинить таке явище, як «тушки» в парламенті. Якщо ти змінив своє ставлення до якихось політичних процесів, то, будь ласка, поклади мандат і знову йди на вибори. Впевнений, що цим складом Рада б ніколи не проголосувала за те, що виборче законодавство потрібно змінювати, йти до відкритих партійних списків і щоб не було мажоритарних округів, тому що мажоритарні округи – це скупка голосів. Політики повинні змагатись за виборця ідеями, своїми програми, рішеннями проблем, а не ходити, давати обіцянки і скуповувати голоси. 

 Я б хотів звернутись до наших громадян з тим, щоб 26 жовтня вони прийшли на вибори, з тим, щоб вони змогли знайти час і ознайомитись з програмами кандидатів, політичних партій і щоб зробили свідомо свій вибір. І щоб не продавали свій голос ні за яких обставин – це як продати душу. Я є членом команди «Народного фронту», лідером якої є прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і я гордий за те, що «Наролдний фронт», як політична партія, певен, є єдиною партією, яка має гідного кандидата на посаду наступного прем’єр-міністра України, який знає що треба робити, який готовий взяти на себе відповідальність і привести Україну до процвітання в європейському домі.

 Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua