Максим Бурбак: "Немає проблем великих чи малих: є ті, які потрібно вирішувати, і я це роблю!"

Минулого тижня народні депутати України розійшлися на канікули. Шоста сесія Верховної Ради України восьмого скликання видалася плідною і багатою на події: дано старт пенсійній реформі, збільшено видатки з Держбюджету на безпеку і оборону, продовжено реформу Нацполіції, ухвалено низку важливих законів щодо національної безпеки, агрополітики, транспорту, дорожнього будівництва, банківської сфери тощо. Ми попросили нашого земляка, народного депутата України Максима Бурбака розповісти про піврічну роботу парламенту, напрацювання очолюваної ним фракції «Народний Фронт» і його власні.

-   Максиме Юрійовичу, закінчився останній  пленарний тиждень. Багато було зроблено, але й чимало вкрай необхідних законопроектів ще потрібно прийняти. Громадяни обурюються у соцмережах: мовляв, яка відпустка.

- Одразу наголошу, що фракція «Народного фронту» виступила з ініціативою не закривати сесію, не йти на канікули. Коли голова Верховної Ради України  Андрій Парубій поставив на розгляд питання про продовження роботи шостої сесії парламенту восьмого скликання то і я, і мій колега Микола Федорук, і переважна більшість депутатів нашої фракції голосували за те, щоб продовжити роботу сесії. Загалом, фракція «Народного фронту» дала максимум голосів за продовження роботи парламенту. Адже ми розуміємо, що роботи справді надзвичайно багато.  Проте не всі колеги з інших фракцій підтримали пропозицію спікера не закривати сесію, зокрема і два інших депутати-мажоритарники від Буковини. Керівник міжфракційного об’єднання «Буковина» Оксана Продан, на жаль, теж не виявила бажання попрацювати.

 -  Те, що очолювана Вами фракція «Народного фронту» за результатами  досліджень ОПОРИ, VoxUkraine є найдисциплінованішою та монолітною, добре відомо...

- Це правда! І, до речі, найбільш відповідальною фракцією Верховної Ради VIII-го скликання. Це згідно з дослідженням порталу «Слово і Діло». Депутати нашої фракції виконали 761 обіцянку з 1578, тобто реалізованими наразі є 48% обіцянок – це найвищий відсоток виконаних обіцянок з-поміж інших фракцій. Колеги помітно поступаються «Народному фронту» за якістю виконання виборчих зобов’язань. Під час підведення підсумків останньої сесії, наша фракція також визнана найсумліннішою у підтримці реформаторських законопроектів, а їх було 28  –  це і корпоративні договори, і електронні довірчі послуги, дерегуляція будівельної галузі, перші кроки в медичній реформі, старт програми ЄС підтримки бізнесу тощо. Ми підтримали ці ініціативи, і маємо чим пишатися.

-    Докладніше  про досягнення  фракції "Народного фронту" можете розповісти?

 - Упродовж шостої сесії загалом було ухвалено 55 законів, ініційованих депутатами фракції “Народний фронт”. За ініціативи представників “Народного Фронту” ухвалено зміни до Закону “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, в якому членство України в НАТО чітко визначено як стратегічну зовнішньополітичну мету. Серед іншого: дозволено приватизацію житла у гуртожитках; введено обов’язкове обладнання будинків лічильниками тепла та води; ухвалено пакет законів для продовження реформи децентралізації тощо.

 -  Закон про мовні квоти, наскільки пригадую, теж ініціатива “фронтовиків”?

 -  Саме  так! Винятково завдячуючи наполегливості членів нашої фракції, ухвалено закони про квоти для українського та україномовного продукту на телебаченні й радіо. Нарешті подолано жорсткий опір медіа-лобістів, які звикли будувати бізнес на дешевому російському пропагандистському контенті. Поборюючи пропаганду, ми також домоглися ухвалення закону про заборону символіки терористів – «георгіївської» стрічки. Крім того, держава заблокувала провідні російські інтернет-сервіси. Ключову роль тут зіграли РНБО і персонально секретар ради Олександр Турчинов. Продовжуючи курс прем’єр-міністра  Арсенія Яценюка, Україна поступово розширює санкції проти РФ. Хоча ми не задоволені навіть цими темпами. Депутати від “Народного фронту” внесли понад 10 законопроектів про нові санкції, попри те, що деякі колеги з інших фракцій опираються цьому. Але ми здолаємо і цей опір.

 -  Санкції санкціями, але сподіватися, перш за все, потрібно на себе?

 - Безсумнівно! Саме тому фракція «Народний фронт» завжди наполягала на підвищенні обороноздатності українського війська. Депутати «Народного фронту»  ініціювали підвищення заробітної платні  військовим ще з січня 2016 року. Тоді вперше в історії незалежної України солдати-контрактники почали отримувати заробітню плату більшу за середню зарплатню по країні. Зміцнення армії, її боєздатності завжди було серед пріоритетних  завдань уряду Яценюка. На останній сесії  було ухвалено низку  важливих законів для національної безпеки і оборони, підвищення соціального статусу українських бійців. Також за ініціативи депутатів “Народного Фронту” збільшена допомога сім’ям загиблих військовослужбовців.

 -  З фракцією зрозуміло. Своїми власними досягненнями, як депутата, Ви задоволені? Вдалося зробити те, що планували?

 - Хто всім задоволений, ні в чому не сумнівається, того важко назвати розумним (сміється – авт.) Завжди є планка, яку треба ставити перед собою, щоб досягати мети, шукати і знаходити вірні рішення. Наприклад, у нас з колегою Миколою Федоруком в планах – завершення будівництва обласного перинатального центру. Тому що цей довгобуд дорого обходиться для здоров’я маленьких буковинців. Ми постійно домагаємося від уряду виділення бюджетних коштів на добудову перинатального центру. Дякую коаліційному уряду і особисто прем’єр-міністру Володимиру Гройсману – вони дослухаються до наших ініціатив. В бюджеті нинішнього року для перинатального центру було передбачено 45 млн. грн. Нам вдалося домогтися додаткового виділення ще двох субвенцій на загальну суму 13 млн. грн.

 -       Скільки вже коштів було витрачено, а потрібно ще і ще…

 - Так, суми  витрачено чималі. Тільки незрозуміло на що.  Тому я постійно нагадую про необхідність ретельно перевірити використання бюджетних коштів. І розпочати з 2012-го року, коли стартувала реконструкція цього довгобуду. Щоб доля кожної народної гривни була відома, а винні у розкраданні були покарані згідно із законом. Особливо це стосується витрат на придбання медичного обладнання, яке було закуплене ще 2013 року. Проте до цього часу не розпаковане, гарантія на нього давно прострочена, а фірма-постачальник зникла! Для нас з Миколою Федоруком перинатальний центр  – це об’єкт прискіпливої уваги, як і Чернівецький аеропорт. Обидва заклади особливо важливі для розвитку краю.

 -       Але ж це не ваш округ? Ваші колеги-депутати спрямовують кошти на вуличне   освітлення у селах, поточні ремонти…

 - Аніскільки не заперечую проти такої ініціативи колег. Хтось вирішує тактичні, сьогоденні завдання поселень своїх округів, і має право на це. А хтось, одночасно із вирішенням тактичних завдань, намагається зробити щось цілісне, стратегічно вивірене, що  вплине на майбутній розвиток  усієї області, на перспективу економічного зростання.  Скажімо, той- таки перинатальний центр вкрай необхідний усій Буковині. Всі ж розуміють нагальність цієї потреби. Для суттєвого зменшення смертності новонароджених і породіль не тільки Чернівців, а усієї області, має запрацювати повний цикл надання медичної допомоги – починаючи з первинного рівня і завершуючи високоспеціалізованою медичною допомогою. Тому ми взялися за цю проблему. Так само не могли дозволити, щоб єдина повітряна транспортна артерія не тільки Чернівців, а й області, загинула. Нам закидали, що допомога аеропорту –  марна справа, йому не вижити, він нікому не потрібен, кошти можна витратити на щось більш приземлене, на кшталт вуличного освітлення, придбання лампочок тощо. Більше того нам ставили палиці в колеса. Але…

 -       … вдалося. Аеропорт запрацював.

 - Так. Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 24 млн.грн. ми з Миколою Федоруком вирішили спрямувати на відновлення роботи комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці", а саме на капітальний ремонт злітно-посадкової смуги. І сьогодні Чернівці мають повітряне сполучення не лише з Києвом, а й з іншими містами й країнами. Очевидно, що перелік країн буде лише збільшуватись. Будуть з’являтись нові авіперевізники, нові рейси, нові напрямки. Про який туризм могло йтися, а наша область позиціонує себе, як туристична, якщо турист не може  швидко і зручно дістатися до самої області? Якщо дорога до тієї ж Хотинської фортеці, до Буковелю, чи до гір Путильщини і так займає години, то ми повинні допомогти туристам зекономити  час бодай на прибуття до нас з інших регіонів. Про які  інвестиції може йти мова, якщо інвестор летітиме до індустріального парку, який створюють у Новодністровську, через румунську Сучаву або через Івано-Франківськ? Область, яка не має повітряного сполучення, приречена скніти на цивілізаційному узбіччі.

 -       Але  ж і малі проблеми населених пунктів потрібно вирішувати.

 - Немає проблем великих чи малих. Є ті, котрі потрібно вирішувати. Ось і намагаюся це робити. Свідченням цього є підписана днями постанова Кабміну про розподіл у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, які будуть скеровані, зокрема, й на 204–й округ, де мене обрано депутатом. Постановою передбачено як виділення коштів на великі інфраструктурні проекти – вже згаданий обласний перинатальний центр, але теж і на нагальні потреби населених пунктів округу. Зокрема, 7 млн. грн. буде спрямовано на вирішення проблем тих населених пунктів, звідки я отримав звернення від громад чи голів сільських рад.

 -       Всі прохання у зверненнях будуть задоволені?

 - Всі  одразу реалізовані  не можуть бути фізично. Бюджет не гумовий. Щось піде цього року, інше – наступного. До того ж, хотів би нагадати, що наприкінці  2014 року парламент ухвалив законопроект  №1557 про бюджетну децентралізацію, ініційований урядом Яценюка. Цим законом передбачено підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів. І закон потужно запрацював. По-друге, у рамках децентралізації відбулося об’єднання територіальних громад. І тим, хто сміливіший, хто не побоявся об’єднатися в одну громаду, пройшов усі процедури її становлення, тому зараз не доводиться скаржитись на відсутність коштів для потреб своєї громади.

 -       Але ж все-одно звертаються з проханнями до народного депутата?

 - У містах, селищах і селах, які очолюють добрі господарі, особливих проблем з фінансуванням місцевих потреб немає. Звісно є різниця між населеними пунктами, зумовлена і географічним розташуванням, і  наявністю або відсутністю там прибуткових підприємств тощо. І її треба враховувати. Але, вибачте, якщо, скажімо, очільник далеко не бідного села, розпорядник свого бюджету,  не може віднайти кошти  навіть на лампочки до ліхтарів, то постає питання: чи на своєму він місці? Звісно, є проекти, котрі потребують додаткової державної підтримки. І населеним пунктам, котрі подбали про це, принаймі про виготовлення  проектно-кошторисної документації на ці проекти,  будуть і відповідна допомога, і підтримка.

 Розмовляла Катерина Швидка.