Мабуть все таки талій! (деякі коментарі та доповнення до статті стосовно можливого талієвого отруєння Ю.Тимошенко)

Отче наш! Хай святиться ім’я Твоє,

 а Твій Дух Святий перебуває

 в  роздумах і судженнях моїх як Дух  

 Істини (слова моєї молитви)

                 Буковинський інтернет ресурс bnbnews.com.ua надає ексклюзивні матеріали продовження статті лікаря-токсиколога В.І. Білоуса.

          Так хотілося помилитися у своїх судженнях та підозрах на отруєння Ю.В.Тимошенко талієм, коли і писав, і надсилав свою статтю в МОЗ України, в Українську Гельсінкську спілку з прав людини та оприлюднював її для медичної спільноти через Інтернет. Але дії та висновки харківських фахівців з чергової медичної комісії, реакція МОЗ України і прокуратури схиляють здоровий глузд до думки, що тут все таки задіяний талій. Чого коштує заява одного із членів медичної комісії, що Юлія Володимирівна скарг на отруєння талієм не заявляла. Оце так! Вона ж надіється, панове – колеги, що ви їй повідаєте причини її хвороби і будете діяти відповідно.

          Нагадаю, що написати статтю про підозру на отруєння талієм Ю.Тимошенко спонукали мене не тільки обов’язок та честь військового лікаря й клятва Гіппократа, а, в першу чергу, той критичний стан Ю.Тимошенко, в якому вона знаходиться зараз. Знак біди – втрата свідомості 06.01.2012 року і відсутність належної реакції на цей симптом зі сторони всіх членів медичної комісії, яка оглядала хвору наступного дня (07.01. 2012 року). То був не просто «обморок», а колаптоїдний стан як прояв токсикогенного шоку із артеріальним тиском 60/40 мм. Такий стан потребує проведення реанімаційних заходів і необхідні заходи мабуть були проведені. Нагадаю, що найчастіше в органній стадії токсикогенного періоду смерть отруєних талієм наступає від первинного токсикогенного колапсу зі швидким, а іноді раптовим розвитком недостатності кровообігу (як це було 6.01.12 у Ю.Тимошенко) внаслідок токсичного міокардиту або інфаркту міокарда. Подібно помирали після навіть незначного фізичного навантаження діти і дорослі з талотоксикозом в Чернівцях. Гостра серцева недостатність виставляється як основний діагноз і причина смерті без посилання на отруєння (один із способів, яким приховують факт талієвого отруєння). Надіюсь, що все таки стаття допоможе колегам, яких включають до складу міністерських медичних комісій, професійніше й відповідальніше виконувати свою роль лікарів – консультантів. Прикро слухати пояснення шанованого лікаря, що теперішні сильні болі в ногах і руках ув’язненої Ю.Тимошенко виникли через відміну обезболюючих, які призначалися їй «щоби зняти болі від застарілих гриж хребта». Коли це і як у 50-річної людини, яка до ув’язнення могла працювати цілодобово, щоденно займалася гімнастикою і бігом, змогли впродовж 100 днів ув’язнення з’явитися «застарілі» грижі хребта? Крім того, виявляється, що тепер нормально ходити ув’язнена не може тому, що довго лежала. Панове, чи були у Юлії Володимирівної подібні проблеми до ув’язнення? Нагадаю, що сильними болями і слабкістю м’язів проявляється найчастіше талієва невропатія. То може, все таки, виною всьому є талій?

          Поставте себе на місце звичайної людини із здоровим глуздом, не заангажованої політикою і спробуйте проаналізувати й оцінити усе, що склалося і продовжує творитися надалі навколо Ю.Тимошенко. Впевнений, що всяка розумна і чесна людина, незалежно від партійної і соціальної приналежності (за винятком антихристових демонів – коментаторів всякої інформації про ЮВТ в Інтернеті), дійде єдино вірного висновку. Усе, що твориться навколо Юлії Тимошенко - і рішення Печерського суду щодо її ув’язнення, і рішення Апеляційного суду, і розпочаті нові судові справи, і умови утримання у в’язниці, і «медичне забезпечення» ув’язненої - є замовними для прикриття факту отруєння. Щоб на волю вона вийшла тільки мертвою.  З цією ж метою призначаються і «діють» міністерські комісії із високого класу,  але не профільних спеціалістів, які далекі від токсикології. Спливає на думку стародавній афоризм, що де збирається багато мудреців, звідти тікає мудрість. Так демонструється і проявляється невігластво нашої медицини в токсикології. Кожному із нас зрозуміло, що за таких обставин, коли є підозра на отруєння, а ця підозра існує від серпня 2011 року, головну роль у консиліумі повинен виконувати не судовий мед експерт, а чесний, істинний лікар - токсиколог. Поки що із зірок медицини України ніхто навіть не запідозрив отруєння! Саме на такі реагування розраховували виконавці отруєння ув’язненої. Оніміли всі залежні і незалежні ЗМІ. Адже ж, страждає людина, за яку проголосували на виборах президента половина виборців України. От як фахово прорахована, проведена, підтримується і супроводжується «затравка». Вищий клас!

           Залишилася ще фальшива судово – медична експертиза з результатами дослідження сечі і крові на наявність талію. Зауважу, талій на даному етапі інтоксикації може з`явитися в крові і сечі лише за певних обставин. Кваліфіковані токсикологи ці обставини знають. Судові експерти можуть не знати.

           Для громадськості зараз достатньо опублікувати результати лабораторних досліджень і повідомити, що у крові і сечі талій не виявили. І на цьому проблема отруєння Ю.Тимошенко може бути закрита. Так фальшивою експертизою прикрили масовий талотоксикоз у Чернівцях (1988). Сфальшували експертизу померлого Ю.Щекочихіна, вказавши причиною його смерті «алергізацію і загальну інтоксикацію організму» і заборонивши будь – які інші дослідження. І тільки таємно лікарями забрані і відправлені на дослідження у Велику Британію біопроби допомогли встановити дійсну причину смерті – талієве отруєння. Талієм отруїли О.Литвиненка, і щоб скрити істину отруту і цим ускладнити діагностику та проведення антидотної терапії отруєного (його можна було спасти від смерті), «притрусили» всі сліди отруєння радіоактивним полонієм, чим збили з пантелику лікарів і унеможливили проведення негайної антидотної терапії та цілеспрямованої детоксикації організму. Лише посмертно був виявлений в організмі  померлого О.Литвиненка талій. Отже, у трупному матеріалі талій обов’язково знаходять, якщо будуть шукати. Як у випадку із Ю.Щекочихіним та О.Литвиненком. Талій є отрутою спецслужб, а тому проведені ними «затравки» прискіпливо контролюються. Зрозуміло, що за таких умов експертні висновки можливі лише за відповідними погодженнями.   

           Ще раз медикам і експертам нагадаю класичні прояви клініки всіх форм талотоксикозів. Для всіх форм талієвих отруєнь характерний повільний перебіг інтоксикації з наявністю довготривалого токсикогенного періоду, який поступово переходить у соматогенний. Винятком є швидкоплинні тяжкі гострі отруєння з летальним наслідком упродовж 7-15 днів від початку захворювання (приклад з отруєнням О.Литвиненка. Радіоактивний полоній використаний був для фальшування талотоксикозу). Небезпечними є отруєння із затяжним (прогредієнтним) перебігом інтоксикації з наростанням негативних симптомів і поступовим обтяженням стану хворого. Вони складні для діагностики і закінчуються летально часто від загальної інтоксикації, тому що такі талотоксикози супроводжуються «токсичним імунодефіцитом». Агата Крісті, яка була фармацевтом і добре знала отрути, чудово описала талієве отруєння у своєму детективі «Вілла Білий кінь». Цікаво подав свій погляд на хворобу Ю.Тимошенко Вадим Вишинський із Запоріжжя у статті «Версия об отравлении Ю.Тимошенко обретает все большее правдоподобие» (див. в Інтернеті його блог «Стрела. zp.ua» від 25.12.2011 року).

Талієвим отруєнням характерна певна послідовність ураження тканин і органів - мішеней. Відповідно формується такий же послідовний прояв клінічних симптомів і синдромів:

1. Синдром ураження відкритих слизових оболонок, носоглотки і дихальних шляхів.  Цей симптомокомплекс є однією із самих ранніх ознак талієвої інтоксикації при всіх клінічних формах талотоксикозів. З нього все починається. Якщо лікар не запідозрив талієву інтоксикацію, то ураження слизової оболонки діагностуються як кон'юнктивіти, риніти, ангіни, гострі респіраторні інфекції, ларинготрахеїти, стоматити, трахеобронхіти різного ступеню обструкції тощо, які майже не лікуються традиційними терапевтичними засобами. У таких випадках смерть отруєних пояснюють як наслідок ускладнення грипу, ГРЗ, ангіни тощо. При огляді хворих увагу лікаря привертає гіперемія кон'юнктиви, сухість і тріщини слизової губ. При огляді носоглотки можна виявити ознаки аденоїдних вегетацій, гіпертрофовані мигдалини, виразковий стоматит. Часто на слизовій помічають крапкові крововиливи або екхімози, а іноді висипки, подібні кору чи скарлатині.

 2. Гастроентерологічний синдром. На ранній стадії талотоксикозів проявляється функціональними розладами шлунка та кишечнику, диспанкреатизмом, дисбактеріозом, які поступово доповнюються ознаками гіповітамінозу та схуднення. Видільний ентероколіт може проявлятися у різних формах, від катарального до виразково-некротичного і супроводжуватися протягом усього періоду захворювання повторними кровотечами. Тривала відсутність апетиту, дисбактеріоз, порушення функції органів травлення призводять до помітного схуднення хворих (можлива втрата до 25% маси тіла) і появи виразних ознак авітамінозу, ферментопатії.

3. Психоневрологічний синдром. Суб'єктивно синдром проявляється загальною слабкістю, яка при важких талотоксикозах або при відсутності лікування може перейти в стан повної адинамії. Характерні швидке стомлення, атаксія, яка проявляється більш вираженою втратою рівноваги ніж порушенням координації руху. Хворим стає важко ходити, боляче сидіти. Порушення сну проявляється часто в'ялістю та сонливістю протягом дня й неможливістю заснути або неприємними сновидіннями, нічними страхами, частими прокиданнями протягом ночі.

 Парестезії при легких формах талотоксикозів проявляються поколюванням в підошвах ніг і в пальцях рук та ніг, відчуттям «повзання мурашок», легким онімінням, іноді в поєднанні із порушеннями больової й тактильної чутливості. При важких отруєннях талієм парестезії підошовної поверхні ніг змінюються появою сильних болів, які можуть доповнюватися опоясуючими болями навколо тулубу. Болі можуть різко посилюватися навіть від дотику до постільної білизни, чим позбавляють  хворих сну і здатності ходити. Болі підошовної поверхні ніг подібного характеру не зустрічаються при невропатіях іншої етіології і є характерною ознакою талотоксикозу. Виникає в цей період небезпека набряку й стиснення спинного мозку з можливими відповідними наслідками.

         Суб'єктивні прояви психоневрологічного синдрому поступово доповнюються об'єктивними ознаками низхідного талієвого поліневриту. Для талієвих невропатій на ранніх стадіях інтоксикації характерне збереження рефлексів при вже виражених ознаках невропатії. Ця особливість важлива при проведенні диференційної діагностики талотоксикозу від синдрому Гійєна - Барре. У пізній стадії інтоксикації можуть з’явитися ознаки невропатії черепно-мозкових нервів. Найчастіше виявляється невропатія зорових нервів, ядра яких розміщені в гіпоталамусі. Порушення зору можуть проявлятися диплопією в поєднанні з мідріазом і птозом.

Виразність психічних порушень при талотоксикозах має помітну залежність від важкості інтоксикації й тривалості дії токсиканту на організм. Для більшості талотоксикозів характерні розгальмованість, збудженість, іноді агресивність, нестриманість у реагуванні, а нерідко – неадекватне реагування на ситуацію, тривожні сновидіння, нічні страхи, страхітливі галюцинації, зоогалюцинації..

4. Ендокринний синдром. Проявляється найчастіше ознаками токсичної дії талію на статеві залози, наднирники, щитовидну й підшлункову залози. При важких талієвих отруєннях токсичне ураження наднирників може проявитись наднирниковим кризом і стати причиною смерті хворого.

 5. Гематологічний синдром. При всіх формах талотоксикозів найчастіше проявляється еозинофілією, лімфоцитозом, відносною нейтропенією і зрушенням лейкоцитарної формули вліво. Появляються ознаки анемічного синдрому з його раннім прогресуванням. Можливий розвиток гемобластозів із раннім і стійким синдромом анемії. Результати біохімічних та імунологічних досліджень крові при талотоксикозах привертають увагу виразною дезімуноглобулінемією.

 6. Кардіо - судинний синдром. Найвиразніше проявляється в органній стадії токсикогенного періоду  і часто стає причиною смерті хворих від первинного токсикогенного колапсу зі швидким, а іноді раптовим розвитком недостатності кровообігу (як це було 6.01.12 у Ю.Тимошенко) внаслідок токсичного міокардиту або інфаркту міокарда. Виникають загрудинні болі, подібні до стенокардії, які не знімаються валідолом. Описані випадки смерті хворих від вторинного колапсу через виснаження компенсаторних резервів серцево-судинної системи або від інфаркту міокарда, який може бути наслідком токсичної дистрофії міокарда через некробіотичні зміни в серцевому м'язі. Геморагічні діатези проявляються екхімозами, крапковими крововиливами, носовими і кишечними кровотечами.

7. Гепато-ренальний синдром. На ранній стадії проявляється розладом функції печінки і нирок  без ознак патології у цих органах. Легкі та середньої тяжкості талотоксикози проявляються  синдромом «малої печінкової недостатності». жкості талотоксикози проявляються " проявляються  синдромом «малої печінкової недостатності» «Локальними ознаками» талієвої гепатопатії на пізній стадії інтоксикації є збільшення розмірів і болючість печінки при пальпації. Геморагічні діатези, печінкова коліка, іноді жовтушність, при збільшених розмірах і болючості печінки свідчать про гепатопатію середньої важкості. Дегенеративні зміни в печінці можуть стати причиною печінкової недостатності й смерті в соматогенному періоді.

 8. Дерматологічний синдром. З’являється не раніше 2 - 3 тижнів від початку хвороби при гострих і через 4 - 6 тижнів – при хронічних отруєннях. Виразність синдрому може бути різною в залежності від характеру отруєння (гостре чи хронічне), тривалості дії й величини токсодози талію та толерантності організму до цієї отруйної речовини.

         Наприклад, гострі отруєння в більшості проявляються тотальним чи субтотальним облисінням без помітних ознак токсичної дистрофії шкіри та її додатків (приклад отруєння О.Литвиненка), тоді як хронічні отруєння малими дозами талію (як у Юлії Володимирівної) частіше проявляються дифузним порідінням волосся на голові або осередковим облисінням. Інтенсивність випадіння волосся й виразність алопеції зростають майже пропорційно збільшенню концентрації талію в організмі. Появу на тлі або в поєднанні з психоневрологічним синдромом дифузної алопеції із швидким прогресуванням і переходом її в осередкове, тотальне чи субтотальне облисіння слід розглядати як генеральну ознаку талотоксикозів.

        Хворих змушують звернутися до лікаря: свербіння й болючість шкіри волосистої частини голови та обличчя; інтенсивне випадіння волосся при розчісуванні або під час миття голови; вульгарні вугрі, себорея, поверхневий або глибокий фолікуліт; крихкість та ламкість нігтів на руках і ногах; сухість та лускатість шкіри; заїди або тріщини слизової губ, які майже не піддаються лікуванню загальноприйнятими засобами. Привертають увагу крапкові крововиливи на шкірі та слизовій носоглотки.При огляді хворих помітна воскова блідість шкіри (прояв капіляроспазму) і «мармуровий» малюнок на деяких її ділянках (при ураженні наднирників), частіше на плечах і між лопатками на спині.

        Помітні гіперкератоз та набряк шкіри на підошвах і долонях, ознаки ліхенізації шкіри, вульгарні угрі, себорея, заїди або тріщини на губах, фолікуліт на щоках, підборідді, на дорзальних поверхнях рук і ніг, крапкові крововиливи чи екхімози на шкірі та видимих слизових оболонках. На голові помітні ознаки порідіння волосся або облисіння. На нігтях рук знаходять білу поперечну смугу біля нігтьового ложа (смуга Меєса),  яка з'являється вперше через 4-5 тижнів від початку  хвороби. Кількість поперечних смуг може збільшуватися по мірі росту нігтів протягом усього токсикогенного періоду хвороби. Зникнення смуг Меєса на нігтях є ознакою очищення організму від токсиканта.

       А тепер самі віддзеркальте хроніку появи і перебігу хвороби ув’язненої Юлії Тимошенко на класичну клініку талотоксикозів (опираючись поки що лише на повідомлення ЗМІ). Починалася хвороба з ознак простуди ще перед ув’язненням. З появою перших симптомів інтоксикації Юлію Володимирівну ув’язнюють. Хвороба не припиняється і проявляється у СІЗО ангіною (ніби то через сирість і холод у камері). Так почав проявлятися самий ранній синдром талотоксикозу - синдром ураження відкритих слизових оболонок, носоглотки і дихальних шляхів. Стан здоров’я продовжує погіршуватися. Відтоді, з серпня 2011 року, Юлія Володимирівна уже не виходить із стану хвороби, що є уже характерною ознакою талотоксикозів. Респіраторний синдром лікується і нині тому, що не піддається лікуванню стандартними терапевтичними засобами. Далі формуються наступні синдроми талієвого отруєння. З’являються болі в животі, ознаки порушення апетиту і схуднення (прояви гастроентерологічного синдрому). Виникають і наростають ознаки психоневрологічних розладів: порушення сну, парестезії (казали, що це «маревний паразитоз»), загальна слабкість і швидке стомлення, нестриманість, неадекватне реагування на ситуацію (пригадайте епізоди поведінки в суді), ознаки низхідного талієвого поліневриту. На блідій шкірі з’являються крапкові крововиливи і синці. Починають турбувати  носові кровотечі, загрудинні болі. Стан  здоров'я  і особливо зовнішній вигляд   хворої  Юлії Тимошенко сильно вразили Ніну Карпачову. Дивно, чому жодного разу стан і особливо зовнішній вигляд хворої не вразили не тільки прокурорів, а й лікарів? Були ж підозри на отруєння ув’язненої зоокумарином через покрашені у камері СІЗО стіни з домішкою отрути проти тарганів. Чому ж у складі стількох  медичних комісій ні разу не було лікаря - токсиколога? На показаному відео із медичної палати СІЗО зовнішній вигляд хворої майже схожий із зовнішнім виглядом  хворого  О.Литвиненка (різниця у прояві алопеції). Зауважу, характерний зовнішній вигляд отруєних талієм є важливою клінічною ознакою талотоксикозів. Якщо обстежити Юлію Володимирівну і зробити всі необхідні дослідження, то ми знайдемо всі класичні прояви талієвої інтоксикації.

Лише висвітлені через ЗМІ дані про стан хворої, динаміку розвитку та клінічні прояви хвороби дають всі підстави запідозрити й діагностувати у Юлії Володимирівної талієве отруєння і виставити достатньо обґрунтований такий попередній діагноз: «Отруєння талієм середньої важкості; органна стадія токсикогенного періоду з прогредієнтним перебігом і поступовим обтяженням стану  хворої». Уже добре виражена талієва невропатія. Це майже вершина клініки отруєння. На цій стадії талотоксикозу причиною раптової смерті можуть стати: первинний токсикогенний колапс (його прояв був 6.01.12), гостра серцева недостатність або інфаркт міокарда, інсульт, наднирниковий криз. Тому, такі хворі потребують негайної госпіталізації в реанімаційне відділення токсикологічного центру для постійного медичного нагляду і невідкладного проведення детоксикації організму, антидотної терапії з використанням прусської сині (Antidotum Thallii Hееl) та комплексним посиндромним лікуванням.

 Юлія Володимирівна потребує негайної госпіталізації у реанімаційне відділення в готовності до апаратної реанімації. Випадок втрати свідомості, що стався 6 січня 2012 року – надто небезпечний симптом токсикогенного шоку. В процесі лікування слід одночасно проводити спеціальні токсикологічні та інші дослідження для підтвердження і уточнення остаточного діагнозу. Подробиці дивись у монографії «Талотоксикози (чернівецька хімічна хвороба)», (Чернівці, 2002, 284 с.). Книга є у парламентській бібліотеці та інших бібліотеках і повністю розкрита в Інтернеті на сайті «Бібліотеки Росії, України, зарубіжжя».

Зразу ж зазначу наступне.  Лікувати таких хворих важко. Токсикологічних центрів в Україні немає. Вітчизняні токсикологічні лабораторії та НДІ не мають потрібного сучасного обладнання для діагностики отруєнь талієм та іншими важкими металами. Клінічну токсикологію у наших медичних навчальних закладах всіх рівнів акредитації не вивчають.  Лікують отруєних  у відділеннях інтенсивної терапії або реанімації лікарі – реаніматологи, які можуть мати післядипломну токсикологічну підготовку. Лікують як правило, посиндромно, а тому не завжди успішно. У ситуації з Ю.Тимошенко єдино вірним і обов’язковим є залучення іноземних медичних фахівців – токсикологів і використання засобів детоксикації і діагностики зарубіжних клінік. Цього вимагає й реальність нашої української медицини.

І на сам кінець. Все вище висвітлене призначене не для особистої слави і прояву «геніальності», а лише для спасіння чудової людини, Юлії Володимирівної, яку я дуже шаную. Я нині пенсіонер. Понад 20 років займався талотоксикозами. Тому цю проблему знаю непогано. Прочитав про себе таке: «Він що, екстрасенс. Не бачив Тимошенко, а написав все як є насправді». Ні, не екстрасенс. Молитва мені завжди допомагає. Частинка молитви наведена як епіграф. Прочитайте, молітеся і Ваш розум просвітліє. Питають, чи не боюся таке писати. Ой як боюся! Але на Бога надіюся, що захистить і убереже. А честь лікаря і любов до людей, до збереження людського  життя завжди робили мене сміливішим і менше боязким.

 25 січня  2012 року           Тел. для контактів: 050 376 27 18

 В.І.Білоус, лікар – токсиколог