Лариса Дущак. На службі у «його величності»

Слово про колегу

Коли вона вперше переступила поріг редакції «Нового дня», то здавалось, що ця дівчина зійшла з уявної пісенної картини «руса коса до пояса». А ще її образ доповнювала скромна і щира, навіть дещо дитяча посмішка на вустах та стиха мовлене привітання «Доброго ранку». Ось таким видалось знайомство із вчорашньою випускницею-відмінницею філологічного факультету Чернівецького національного університету – глибочанкою Ларисою Дущак.

  Власне, вибір журналістського, а не педагогічного шляху, у неї був не випадковим, бо вже з учнівських літ спробувала писати короткі замітки, не обходилось і без віршиків, оскільки юна школярка прагнула до високих і ніжних почуттів, змалювання красоти навколишнього світу. Врешті-решт і прийшло осмислення того, що газетярська -то її доля. Але, як кажуть у народі, свою долю треба і самому кувати. І далеко не завжди це легко вдається, особливо у такій роботі, як з його «величністю словом».

  Так, Лариса мала тверді й грунтовні теоретичні знання з філології, широкий діапазон літературного пізнання. І все ж без опанування конкретних практичних навиків, уміння влучно використовувати слово у підготовці газетних матеріалів, теж потрібно було навчитись. Відрадно, що молода співробітниця це зрозуміла, не цуралась розпитувати колег зі стажем, звертатись до них за порадою. Ті, у свою чергу, ішли назустріч, ділились азами журналістської майстерності.

  Непомітно сплив час, за вісім років роботи у «Новому дні» уже стала доволі досвідченою газетяркою, здобула ім’я і прихильність серед читачів. Передусім тих, хто звертається до тем освіти, культури, літератури та медицини, котрі найперше висвітлює Лариса Василівна. Втім, жвавий відгук знаходить у шанувальників газети і рубрика «Голос народу», під якою вона подає цікаві, відверті і неординарні думки інтерв’юерів.

  До речі, помітний і той факт, що матеріали Лариси Дущак не обмежуються друкуванням на сторінках районки, а їх охоче подають і чернівецькі видання, зокрема газети «Буковинське віче», «Буковина», інтернет-сайт «Бук ньюз».

Привернув увагу журналістський доробок і поважне київське видання «Голос України».

  Ці нотатки про колегу хотів би доповнити ще одним штрихом. Як у кожної, мабуть, жінки у неї своя певна погорда, утаємниченість душі. Водночас, не доводилось від неї чути некоректні, тим паче різкі висловлювання на адресу інших людей, передусім старших. Радше добрі і теплі слова мовить.

  ...Жовтневий, подекуди зелений, але переважно золотаво-гарячий розмай ще вабить око. І в цьому різнобарв’ї на столі Лариси Дущак щойно спалахнули букети осінніх квітів, бо прийшов до неї зовсім молодий жіночий ювілей. І нехай більш плідною та досконалою стане її журналістська праця, а з Божого благословення життя дарує сили і здоров’я, щастя й радість. Із днем народження тебе, колего!

Василь Гейніш.

BukNews приєднується до усіх побажань іменинниці і щиро вітає колегу.