Київські актори везуть у Чернівці постановки "американського Шекспіра" і про європейських підлітків, які граються у «Розбійників» Шиллера

14, 15, 16 грудня, 19:00

у приміщенні Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської відбудуться гастролі Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (м.Київ)

 Артур Міллер

ВИД З МОСТУ

драма на одну дію

тривалість – 1 год. 40 хв.

 Прем’єра нинішнього року.

 Постановка – Кирило Кашліков

  «Вид з мосту» («A VIEW FROM THE BRIDGE», 1955) - одна з найкращих п'єс Артура Міллера, драматурга, якого справедливо називають американським Шекспіром. В основу п’єси лягла історія, що відбулася в реальному житті, в одному з італійських кварталів Брукліна (Нью-Йорк) у п'ятдесяті роки минулого століття.

На що здатна людина, одержима пристрастю?
Трагічна історія про кохання та ревнощі, про дружбу і зраду.

Нуркан Ерпулат, Йенс Хілльє

ШАЛЕНА КРОВ

вистава без антракту
Тривалість – 1 год 40 хв.

  За мотивами художнього фільму "Останній урок" (Франція)

     Звичайна школа, можливо, десь у Берліні (або в густонаселеній Рурській області Німеччини), в одному з районів компактного проживання мігрантів і постмігрантів зі Сходу. Звичайний клас. Звичайний урок німецької літератури на тему "Твори Фрідріха Шиллера". Звичне тотальне незнання суті предмету – прикмета часу будь-якої звичайної школи в будь-якій країні, - на тлі поведінкової розбещеності учнів, що межує з непристойністю.

     Рутинний хід занять порушує несподівана подія: з сумки одного учня випадає на підлогу зброя. Справжня. Бойова. Вчителька виявляється спритнішою – і зброя потрапляє до її рук, що кардинально змінює хід уроку. Осягнення великих гуманістичних основ європейського мислення відбувається тепер під дулом пістолета. Граючи «Розбійників» Ф. Шиллера, зіпсовані підлітки приміряють на себе ролі лиходіїв і героїв. Повільно, але врешті вони усвідомлюють, що їхній світ – обмежений, агресивний і несправедливий. Однак наприкінці вистави, коли силою зброї була нав'язана просвіта, один зацькований хлопчисько все ж використовує пістолет, щоб змусити себе любити і поважати. Таким чином, концепція п'єси отримує свій завершений акорд: щоб знайти особисту свободу, необхідно бути відповідальним перед більшістю, але в окремої особистості завжди залишиться бажання знехтувати цієї взаємозалежністю.

     Так, шлях до пізнання істин, як завжди, виявляється важким і гірким.