Колись були менти, а тепер – понти: чернівчанин скаржиться на безпорадність поліцейських

Дуже жаль мені дівчат-куріїв, що вони не троєручиці, бо двох рук замало, щоб утримати цигарку, пити з чашки каву з пилюкою та вуличними комахами вприкуску й одночасно говорити по телефону. Їх місце поклоніння – бляшанка для сміття з тих, які на замовлення міськвиконкому виготовили шабашники років десять тому.

Ці дівчата обслуговують клієнтів, а коли клієнтів нема – поспішають до тієї гидкої бляшанки, як на любовне побачення. Закоптили вже не тільки власні легені й усе своє тіло, а й цілу вулицю. Мешканці квартир не відкривають вікна, бо повітря смердить їхнім димом.

Але не тільки їхнім. Є вища категорія – мажори. Ці приїжджають на авто, з особливим шиком ставлять їх на пішохідний перехід, сідають за столики на тротуарі й теж п’ють каву з мухами та пилюкою, жують солодощі і курять-курять-курять… Дим з писків валить, як у драконів. Щоправда, без полум’я поки що.

Обкурюються до того, що й на поліцейський патруль не реагують, який уже викликав евакуатор, щоб прибрати авто з переходу.

Та не тут то було. Втрутився покровитель, який відправив поліцію з евакуатором… подалі. А мажор сів за руль і помчав чавити пішоходів на переходах.

Колись були менти, а нині – тільки понти: гарні поліцейські на гарних машинах, у гарній формі: приїхали, побалакали і поїхали, а результат нульовий.

Степан ДРАПАК

Газета «Відродження» №17 від 16.08.2018 р.