"Коля любить Лесю", або забуті будинки зустрічають відвідувачів

Закинуті заводи і недобудовані будівлі давно вже стали частиною чернівецьких краєвидів. Розкидані по всіх Чернівцях вони «милують» око туристів і приваблюють підлітків та безхатченків. В інших містах України напівзруйновані будинки перетворюються на галереї стріт-арту (вуличного мистецтва), або стають об’єктом індустріального туризму. У Чернівцях ж на них ніхто не зважає, тільки любителі екстремальних відчуттів і захмелілі компанії час від часу їх навідують.

За словами начальника Управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу, Головного архітектора міста Сергія Гомоновича основною проблемою закинутих будівель є те, що більшість із них знаходяться у приватній власності. «За іншими об’єктами ми стежимо і постійно перевіряємо їхній стан, а також шукаємо інвесторів», - каже Сергій Степанович. Я вирішила відвідати декілька будинків, які знаходять в районі Садгори-Дріжзаводу.

Перша закинута будівля розташована у дворі житлових будинків. Вона прихована від очей гостей міста та стала об’єктом творчості місцевих вуличних «художників-аматорів». Пробратися у неї важко, бо на вікнах і дверях встановлено решітки. За словами мешканця одного з будинків Ігора Мельничука у цьому приміщені колись зберігалися будівельні матеріали, але господарі давно вже не навідувалися.

Мої пошуки покинутих споруд продовжилися. До наступного об’єкту довелося прямувати через залізничну колію, що зовсім не відповідає правилам безпеки. Будівля вразила своїми розмірами. Від зовнішнього світу її відділяє кам’яна стіна та густі зарослі, але при великому бажані ці перешкоди можна подолати. Наполовину зруйнована споруда з вибитими вікнами приваблює любителів погратися в сталкерів, чи то просто повештатись темними коридорами. Хто знає, коли тебе там знайдуть, якщо ти заблукаєш. Ніхто з прохожих не зміг пояснити, що це за будівля.

Зіркою пошуків став будинок неподалік зупинки на Дріжзаводі. Він не обгороджений і не захований, всі охочі можуть туди проникнути. Що ж я і зробила. Гори пустих пляшок від алкогольних напоїв, та безліч записів на стінах прикрашають кімнати. Завдяки їм можна дізнатися хто тут був і хто кого любить. У одній із кімнат знаходжу одяг, а в іншій чоловіка, який заблукав у пошуках туалету. Поспілкуватися нам не вдалося.

Покинувши це «романтичне» місце вирушила на прогулянку іншими частинами міста. Де мене зустріли ще багато закинутих і недобудованих будівель. Навіть на центральному автовокзалі приїжджих зустрічає зруйнована споруда. Люди не знають, що це. Вони не можуть зрозуміти чому у такому красивому місті так багато занедбаних і забутих будинків. «Люблю Чернівці, але вони повільно руйнуються. Збільшується кількість руїн до яких нікому немає діла. Прикро на таке дивитися», - каже буковинка Наталія Черненко.

Світлана ЗАЙЦЕВА