Кафе від ЮНЕСКО

Автор нічого не розуміє в керівництві містом та в тому яким повинен бути цей сквер. Там обов"язково повинно бути кафе, бо це кафе належить тушці Гросу, а також повинно ще розміститись  найбільша  площа Продану Васильцю та  Оксанці. Це два самих великих оППАзиционерів. А щоб їм вже повилазило!!!!!! Бажано через ж....пу

На мій погляд одним хорошим проектом е передостаннє зображення та ніяких занадто високих будівель я не бачу! Останнє зображення я в жодному разі не відніс до більш-менш прийнятних, а назвав би його безсмаковим наліпленням споруд, що мені нагадують торгові (базарні) палатки! Також зі сторони комп'ютерного зображення непоганим вбачається 2-й проект, завдяки збереженню великої кількості дерев у сквері. 4-й проект виглядає - зеленим. Інші ж проекти недостойні навіть часу на їх обговорення!

цікаво чомужоден із проектів не враховує факту розміщення пам'ятника Воробкевичу

У старій матінці-Європі, як в принципі й на теренах Буковини у складі А-У імперії, у скверах та парках взагалі ніколи не було жодних закладів громадського харчування. Повторюю, жодних будь-яких форм та видів. Адже європейці наївно вважали, а почасти продовжують вважати, що у сквер чи парк людина приходить не вдовольняти спрагу та голод, а відпочивати в оточенні дерев, кущів, квітівта іншої рослинності. Почасти у цих рекреаційних острівцях-оазисах, розташованих у "камяних мішках" європейських міст були розташовані фонтани й фонтанчики різноманітних форм, що втілювали політ творчої думки зодчих та водночас гармонійно доповнювали собою невеличке оточуєче царство флори.

Але тільки не в СРСР!!! Тільки не тут. Тут із самого початку запанувала пролетарсько-чрвоно-флотська ідеологія ідеологія, яка  з її пиріжками з лівером, 100 грамами, морозивом ескімо та газводою у промислових мастабах заперечувала таке-сяке єднання індивіда з природою. Тим паче, що парки "культури і відпочинку" і створювалися саме з цією метою: відпочинку, а який відпочинок без "віпіть-закусіть, а дєтям - марожиноє", та культури - відпочивати треба під музику, щоб краще закусювалось. Аще каруселі та атракціони, повітряні кульки і т.д. Справедливості заради відзначу, що аналогічна форма "відпочинку" активно впроваджувалась і у США, що тільки свідчить про те, що масам потрібні видовища і хліб, а не прохолодний затінок віковічних дерев, хоча знову ж таки, заради справедливості - за часів СРСР тих дерев було вразибільше.

З розпадом наддержави зник і контроль за кількістю пиріжків, 100 грамів та морозива на чєловєко-рила, а пролетарську свідомість витіснила свідомість бариги та гендляра. Не дуже приваблива метаморфоза, втім цілком закономірна.

Тому кафе у попівському скверику, так само як і на території всього ансамблю резиденції Бковинських митрополитів, - це об"єкт №1, те, без чого не мислить свого існування жоден сучасний студент, тим паче ректор, головний архітектор, начальник від освіти та власне сам барига-гендляр, які уже підрахував усі відкати, накати, закати та перекати. Й байдуже, що з часом у тому кафе почнуть розпивати слабо-та міцні алкогольні напої, нецензурно висловлюватися, курити та плювати недоїжки соняшного насіння прямо на молодих мам, які гуляючи з візочками, будуть проходити повз весь цей бедлам - головне, що ТОЧКА працюватиме і всі, окрім мешканців попівського будинку, будуть цілком задоволені.

П.С. Ця замітка жодним чионом не стосується проблеми забезпечення студентів гарячим харчуванням, яке на часі уже останні 20 років. Просто керівництво вузу вважає за доцільніше створення підземних аудиторій-казематів, замість розміщення на території закладу нормального кафе для студентів та викладачів.

Я за європейський парк без кафе. В цьому районі, якщо мама не пє пиво і не курить, взагалі нема куди вийти з дитиною. А поблизу всіх кафе тільки дим і мат...

Таки справді - якесь жлобство. Ще варіант із видовженою альтанкою у стилі "Попівського будинку" - куди не йшло. Пам'ятаю цей сквер затонулим у бузку, просоченим пахощами розімлілих від липня кипарисів, засипаним яворово-ясенево-кленовим жовтневим різнобарв'ям, а ще пронизаним вузькими доріжками з високими сніговими бортиками, де пройшлися ми студентською ватагою з лопатами)) Шкода, якщо зроблять щось на кшталт знищеної, спотвореної філармонійської площі.