Іван Семенюк: Перемагати на 20% і програти на 1% – чи може таке бути? Навіть беручи до уваги, що начебто з Глибокої далеко везти протоколи…

Після виборів, якими б вони не були, не даватимемо оцінок – це зроблять час і люди – минуло понад три тижні. Депутати освоюються на київських «квартирах», обговорюють коаліційні пункти, кандидатури міністрів і голів державних структур, коротше – займаються державотворенням. Все –як годиться.

Тим часом ті, хто не переміг, частина з них, вже подякували виборцям, хтось дав інтерв’ю, хтось так і не з’явився на людях, інші – сховалися. Про Івана Семенюка, кандидата, якого від перемоги в останні години підрахунку відділив 1%, протягом післявиборчих днів не було чути. За наявною інформацією, вже наступного дня після виборів він поїхав у Грецію, на Афон. Тому цілком випадково, можете не вірити, зустрівши його на «ранку» у дитсадку, певним чином здивувався. Де Афон, а де Зелений Гай? Але таки да, на Афоні був…

– Іване Васильовичу, передвиборна кампанія закінчилась, чого ви тут?

– Чого тут? Запросили батьки, вихователі. Займаюсь тим, чим і завжди. Тепер за це ніхто не звинуватить у «підкупі виборців». А тим більше у Зеленому Гаї, де багато моїх друзів, де сьогодні свято. У них розпочали ремонт покрівлі і я обіцяв подарунок. До цього зробити його не міг – через вибори було заборонено. Сьогодні можу виконати обіцянку – приніс їм деяку техніку для кухні, принтер, додам пару нових вікон. Я приїхав, бо так захотів, бо треба допомагати.

 – Вибори минули, навряд чи варто запитувати – чи задоволені ви результатом… Але, мабуть, зроблено якісь висновки, здобуто певний досвід…

– Так, сказати про те, що задоволений результатами, я не можу. Вірніше, результати очікувані. Набагато важливішим стало те, що я побачив – хто насправді є моїми друзями і взагалі, хто є хто. Перемагати на 20% і програти на 1% – чи може таке бути? Навіть беручи до уваги пояснення, що начебто з Глибокої далеко везти протоколи… Це смішно. Звичайно, результат я очікував інший, але головним результатом стала певна школа. Я побачив, що необхідно міняти команду, яка зі мною працювала, попрощатись із деякими людьми, котрі мені ніби допомагали, але не там і не так, як це було потрібно. Ця школа вартувала участі у виборах. А щодо перемоги – важко сказати, хто на цих виборах здобув більше. Цікаво було поспостерігати за різного роду технологіями, коли у Новоселицькому районі раптом з’явилося аж 8 кандидатів, а в Глибоцькому – один. Те, що було певними людьми задумано, принесло виграш кандидату, котрий за планом повинен був перемогти.

 – Менше з тим, Новоселицький район ви «взяли».

– Я «взяв» і Герцаївський, і Глибоцький райони. Справа не втому, що хто взяв. В Глибоцькому я звичайно не міг взяти більше від Тіміша. Можливо, якби всі зусилля спрямував туди, результат був би кращим… Про це тепер не варто говорити. А  довіра, яку мені висловили виборці в окрузі, багато чого варта. Я хочу ще раз подякувати всім, хто прийшов на вибори і чесно проголосував, не так важливо за кого. У людей, які сьогодні свідомо голосують, буде можливість оцінити, чи вірно вони вчинили.

 – В одному з інтерв’ю ваш опонент поскаржився, що ви його не привітали з перемогою…

– Вітаю, звичайно, просто я практично на другий день поїхав на гору Афон. Ця поїздка була заплановано незалежно від результатів. Ми з ним живемо в одній області, нас обирали люди, вони нам довірили захищати їхні інтереси. Бажаю Тімішу удачі, дай Бог щоб він протримався у Верховні Раді достатньо довго, аби виконати ті обіцянки, які давав людям.

 – Із сказаного вище я зрозумів, що довелось зіткнутись із зрадою…

– На жаль – так. І з нечесністю, і з різними іншими неприємними речами. З тих 12 конкурентів, які йшли по округу, від Тіміша, зокрема, я не почув нічого поганого, зате від деяких інших, у тому числі і з його команди, бруду було багато. Ви прекрасно пам’ятаєте всі ті звинувачення і звернення до суду, і брехливі прес-конференції. Я був у шоку. Людина, котра ніколи нічого не зробила, яка сама запускала брудні оборудки, про які й говорила… Більше того, ця людина у 2003 році намагалась підштовхнути мене до «подвигів», які зараз приписала мені. Я просто на них не повівся. Більше того, перед початком виборів він телефонував мені, розмова була про те, що «давай зробимо так, щоб не було бруду на цих виборах, щоб не обливати один одного»…

 – Просив гроші?

– Трохи не так, він мені багато винен і пропонував «списати» борг. Я на таке не погодився.

 – Чи вдасться нормально працювати новій Раді, наскільки ефективним буде, на вашу думку, парламент, в який ви не потрапили?

– Всі партії, які набрали найбільше голосів, сподіваюсь, зуміють об’єднатися для досягнення головної мети – миру в Україні. Думаю, що всі це зрозуміють. Якщо припиниться війна – буде все: і економіка, і Євросоюз, і соціальний захист і таке інше.

 – Багато хто називає майбутні вибори до місцевих рад ще більш значимими і складними ніж парламентські. Будете брати участь,враховуючи, що район все таки проголосував за вас, формувати команду?

– Звісно – буду, враховуючи і нинішній сумний досвід. Ми повинні в радах усіх рівнів зібрати потужну депутатську команду, яка захищатиме інтереси жителів Новоселицького району. Думаю, люди знають кого вибирати. Після цих виборів усвідомлять, що треба йти і голосувати за тих людей, яким довіряєш.

 – Чи звернетесь ви до Тіміша, якщо знадобиться допомога? Він її пропонував, як депутат.

– Звичайно – звернусь. Його обрав весь округ, тож він буде дбати про інтереси всіх виборців, незалежно від того, за кого саме вони голосували. Як депутат обласної ради, звичайно, я звертатимусь по допомогу до депутатів Верховної Ради від нашої області, якщо не зможу власними силами розв’язати певну проблему виборців. І до Григорія Тіміша також.

Андрій РОМАНЦОВ

Детальніше тут: http://www.rayoninfo.info/