Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади

Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади

26.09.2016, 18:52

За підсумками чергових місцевих виборів у 2015 році до Чернівецької обласної ради вперше потрапили представники 10 політичних партій – найбільше серед усіх облрад України, поруч із Полтавською. При цьому 7 із них отримали всього по 4-5 мандатів, внаслідок чого депутатський корпус обласної ради виявився надзвичайно роздробленим. Теоретично, така роздробленість могла суттєво ускладнити подальшу роботу ради. Однак на практиці сталося навпаки: голові обласної ради Івану Мунтяну вдалося об’єднати навколо себе значну частину депутатського корпусу та загалом налагодити нормальну роботу крайового парламенту Буковини.

 Іване Миколайовичу, поділіться секретами успіху: мабуть, Вам першому вдалося демократичним шляхом консолідувати такі різні, на перший погляд, політичні сили?
Ви цілком слушно підмітили – демократичним шляхом; шляхом обговорення спірних питань, пошуку спільних точок дотику та врешті-решт шляхом взаємних поступок. Власне, вміння домовлятися заради спільного блага – це і є демократія. Адже, гадаю, що буковинці не просто так довірили нам – депутатам – представляти їх інтереси в обласній раді. Впевнений, що після Революції Гідності люди мають особливі сподівання щодо своїх представників у владі. Саме тому цей склад обласної ради повинен виправдати очікування громади та попрацювати на її благо.

– То, на Вашу думку, депутати попередніх скликань не виправдали довіри буковинців?
Не мені робити такі судження. Втім, зауважу, що майже 66% складу Чернівецької обласної ради VII скликання стали депутатами вперше. Тобто у суспільстві є запит на нові обличчя, на зміни, які так довго лише імітувались у нашій державі. Не хочу хвалитись, але кількість питань, розглянутих на семи сесійних засіданнях, та їх спрямованість промовисто свідчать про бажання депутатської більшості працювати на благо громади.

– Про це, будь ласка, детальніше
Не люблю хизуватися цифрами, однак зроблю одне невелике порівняння: за неповних 10 місяців депутати обласної ради нової каденції розглянули 225 питань та ухвалили 211 рішень в той час, як за 10 місяців 2015 року було розглянуто 198 питань та ухвалено 181 рішення. Виходить, що майже за один і той самий період часу вдвічі менша кількість депутатів виконала майже річний обсяг роботи своїх попередників. Більше того – затверджено 16 обласних та регіональних програм (7 у 2015 році) та прийнято 20 звернень до вищого керівництва держави та центральних органів влади (14 у 2015 році).

Так, депутати зверталися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України щодо винайдення коштів на ремонт автошляхів краю, організацію безоплатного харчування школярів, завершення реконструкції обласного перинатального центру та створення кіномистецького центру імені Івана Миколайчука, вирішення низки земельних питань, недопущення обмеження прав органів місцевого самоврядування в сфері надрокористування, забезпечення учасників АТО та членів їх сімей житлом, детінізації агробізнесу, встановлення мораторію на підвищення тарифів ЖКГ.

– Ну кількість це ще не якість…
Не скажіть. Тематичний аналіз прийнятих на сесіях рішень вказує на те, що депутати обласної ради попри усі політичні розбіжності консолідували свої зусилля задля врегулювання господарських питань, від яких залежить нормальна життєдіяльність краю. На мою думку, на особливу увагу заслуговують рішення щодо медико-соціального забезпечення учасників АТО та членів їх сімей, а саме ті, якими депутати затвердили порядок надання грошової допомоги та програму зубопротезування учасників АТО та членів їх сімей та внесли низку важливих змін до Комплексної Програми соціальної підтримки учасників АТО та членів їх сімей.

Про бажання депутатів обласної ради працювати на благо територіальної громади Буковини також свідчить і той факт, що в середньому на 7 сесійних засіданнях 7-го скликання були присутні майже 90% народних обранців, в той час як впродовж 2015 року сесії облради відвідували в середньому лише 68% депутатів.

– Із соціальною сферою все зрозуміло. Але на все потрібні гроші, відповідно – повинні збільшитися надходження до бюджету…
Безпрецедентним за своєю значущістю є й рішення про передачу у власність територіальної громади області 66 тисяч гектарів лісів АПК. Фактично це рішення означає, що в майбутньому кошти від реалізації лісодеревини та інших видів лісокористування будуть надходити безпосередньо до місцевих бюджетів. Більше того: тепер уже обласна рада здійснюватиме прямий контроль за збереженням лісового фонду та реалізовуватиме заходи, спрямовані на його відтворення.

Радує й те, що попри бурхливе обговорення, буковинські народні обранці підтримали ініціативу про створення Агенції регіонального розвитку Чернівецької області, діяльність якої буде спрямована на залучення грантових та донорських коштів в економіку Буковини. Аналогічні установи, створені обласними радами у Вінницькій, Закарпатській та Хмельницькій областях, вже успішно діють.

– Все ж: як саме плануєте залучати інвестиції?
Одним із потужних інструментів для нашого краю в майбутньому може стати Дунайська стратегія, яка охоплює 14 країн, серед яких є і Україна та наші транскордонні партнери Румунія та республіка Молдова. Не менш актуальною залишається співпраця Чернівецької області в рамках Єврорегіону «Верхній Прут», який охоплює разом з нашою та Івано-Франківською областями, регіони Румунії та Молдови.

Втім, найуспішнішою у сфері залучення грантових коштів стала участь області в Спільній операційній програмі «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013» Європейського інструменту сусідства та партнерства. Лише в рамках вказаної програми було реалізовано 29 спільних транскордонних проектів.

Саме тому зараз, в рамках підготовки до спільного засідання Сучавської повітової та Чернівецької обласної рад, проводяться робочі зустрічі, під час яких обговорюються можливі шляхи співпраці в межах Спеціальної операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020» у сфері розвитку транспортної інфраструктури, освіти, надання медичних послуг, розвитку бізнес-середовища, спільного реагування у випадку надзвичайних ситуацій, збереження і популяризації культурної спадщини. Плануємо, що за допомогою румунських партнерів ми зможемо реалізувати проекти з фінансуванням від 50 тисяч до 2 мільйонів євро.

– Можете навести якийсь приклад залучення таких інвестицій?

Якраз у цьому році Чернівецька обласна рада успішно завершила реалізацію проекту ЄС «Покращення умов життя та соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб в Чернівецькій області», спрямованого на створення сприятливих умов для адаптації та вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Загальна вартість проекту – майже 300 тисяч євро. В рамках проекту було капітально відремонтовано 2 житлові будівлі у с. Михайлівка Глибоцького району та смт Кострижівка Заставнівського району для 22 родин внутрішньо переміщених осіб із дітьми, відкрито соціально-консультаційний центр по роботі з переселенцями та проведено конкурс бізнес-планів для внутрішньо переміщених осіб. Гадаю, це доволі хороший результат співпраці з європейськими партнерами.

– Виходить, що питання залучення інвестицій можна вирішити, і не чекаючи на додаткові кроки центральної влади?
Власне, про це й мова. Тому нині перед Чернівецькою обласною радою стоїть важливе завдання – зрушити питання залучення інвестицій з мертвої точки, на якій воно перебувало десятиліттями. Адже вирішення цього питання залежить не стільки від загальнодержавної політики, скільки від активності самої громади і вміння тих, кому буковинці делегували свої владні повноваження.

Джерело: http://buk-visnyk.cv.ua/misceve-samovryaduvannya/711/

1


КОМЕНТАРІ (6)

Іван,якби не ти з Альоною,буковинська громада би пропала як катран з плоту

avatar

білігрім

26 вересня 2016 18:54

Пропасти не пропала би, але значні зрушення  є і багато роботи зроблено, а ще більше буде, тому респект голові і всьому депутатському корпусу!

avatar

білігріму

26 вересня 2016 20:18

Фрази типу " безпрецендентним за своєю значущістю" або " не люблю хизуватись" мунтян не те,що вимовити їх не зможе, а й не зрозуміє суті цих слів. Більше того, він переконаний, що такими словами його посилають.  Альона, пиши йому тексти простим діалектом, таким яким він говорить, бо інтелект і Мунтян- поняття не сумісні.

avatar

мірча

26 вересня 2016 20:26

Іване Миколайовичу, а ви (вибачте) український алфавіт вже вивчили, чи не встигли??? бо після ваших феєричних виступів, мені здається, що ЗНО ви б не здали! 

avatar

щука

26 вересня 2016 21:46

avatar

ОКСАНА

26 вересня 2016 21:57

ДИВУЮСЯ! НЕВЖЕ ДЕПУТАТА ІЗ ЛЕГШИМ ДІАГНОЗОМ НЕ ЗНАЙЩЛОСЯ, ЧИ МОЖЕ ІВАН ІЗ  ЧИСЛА ДЕПУТАТІВ ЦЬОГО СКЛИКАННЯ НАЙРОЗУМНШИЙ?

avatar

ОКСАНА

26 вересня 2016 22:03