Ігор Шкробанець: «Я - за відкритий конкурс, бо домовлятися про посаду вважаю нижче своєї гідності»

Після реорганізації у комунальні некомерційні підприємства їх власник – обласна рада – проводить конкурси на посади керівників цих установ. В одному із них – стосовно очільника обласного діагностичного центру бере участь колишній директор Департаменту охорони здоров’я, доктор медичних наук, заслужений працівник охорони здоров’я України, професор  Ігор Шкробанець. Про це й ведемо мову з Ігорем Дмитровичем.   

- У той час, як інші намагаються правдами-неправдами бодай якось зачепитися у Києві, Ви, обіймаючи там поважні посади, декларуєте намір повернутися зі столиці у відверто провінційні Чернівці. Чому? Не склалося, як кажуть злі язики?

- Та ні. Якраз навпаки, склалося. Як начальник лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук України я координую роботу 30 клінік інститутів, що входять до складу Академії, і за цей час допоміг багатьом буковинцям отримати належну висококваліфіковану допомогу у наших інститутах. У вільний від основної роботи час викладаю для лікарів, а не студентів, як професор кафедри менеджменту охорони здоров'я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. 

Що ж до мого рішення взяти участь у конкурсі, то воно є не прагматичним, а, радше, емоційним. Коли побачив оголошення про конкурс на вакантну посаду керівника закладу, біля якого живе найрідніша людина (моя мати), яка потребує моєї допомоги, та до якої протягом уже 6 років кожних 2 тижня приїжджаю із Києва, то прийняв це рішення. Звісно, що водночас маю за мету використати свої знання, досвід і зв’язки з Національною академією медичних наук України для розвитку обласного діагностичного центру та його модернізації відповідно до сучасних вимог. 

- Діяльність діагностичного центру оцінюють по-різному. Можете дати власну оцінку, як і поділитися планами розвитку закладу у разі Вашої перемоги на конкурсі?  

- Обласний медичний діагностичний центр - це заклад, який має абсолютно кваліфікований персонал і хорошу матеріальну базу, проте життя не стоїть на місці. Тому хотів би оснастити його низкою обладнання, що зробить доступними для буковинців сучасні технології діагностики серцево-судинних, онкологічних та інфекційних захворювань, які є основними причинами дочасної смерті в Україні. Ще в планах - забезпечити тісну співпрацю діагностичного центру з сімейними лікарями, оскільки хороший сімейний лікар це той, що своєчасно виявляє хворобу, а ще краще – попереджає її, а для цього важливі якісні сучасні обстеження. Впевнений, що зможу створити систему телемедицини за участю провідних інститутів та клінік України, зробивши доступними для буковинців консультації кращих вітчизняних та закордонних медичних спеціалістів. І, дуже важливо, впровадити нові механізми менеджменту з метою реального підвищення офіційної заробітної плати персоналу і недопущення, в умовах подальшого реформування, банкрутства й  приватизації різними ділками цього, дуже потрібного для буковинців медичного закладу.

- Вилиті на Вас тонни бруду після заявки на участь у конкурсі не відбили охоти продовжувати? Чому не «порішали» питання, скориставшись своїми зв’язками і можливостями, а замість цього зголосилися на рівних змагатися з іншими?

- Впевнений, що брудну компанію проти мене розгорнули люди, котрі бояться прозорого конкурсу і яким немає що запропонувати для розвитку закладу. Зі свого боку, впевнений у власних знаннях та досвіді. Зокрема свого часу мені вдалося створити команду медиків-організаторів, разом з якими впровадили в області сімейну медицину, відкривши понад 60 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, модернізували пологові відділення в усіх районах, що дало змогу на 50% зменшити до того найвищу в Україні смертність новонароджених, відкрили центр медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи (це, до речі, увійшло до моєї докторської дисертації), створили інформаційно-аналітичний центр, уберегти і врятувати масу  буковинців під час повеней 2008 і 2010 рр. Згадую епідемію грипу H1N1, коли сотні людей потребували реанімаційної допомоги. Завдяки спільним зусиллям усіх працівників охорони здоров’я краю успішно впоралися і з цим викликом, відтак смертність під час пандемії грипу 2009-2010 рр. у Чернівецькій області була найнижчою в Україні. Крім переліченого, ми створили Асоціацію головних лікарів області та багато іншого: тому я відкрито дивлюсь в очі своїх колег та земляків і, ясна річ, що хочу відкритого, публічного конкурсу, а домовлятися з кимось вважаю нижче моєї гідності.

- Наскільки правдивим є припущення, що низька, як для менеджера Вашого рівня, посада керівника діагностичного центру є лише трампліном до того, щоб знову очолити медицину області?

- Якби хотів бути начальником департаменту охорони здоров’я, то взяв би участь у відповідному конкурсі. А в медицині немає низьких посад. Деколи своєчасна допомога санітарки більш важлива, ніж промова міністра, я це знаю з власного досвіду: перший запис у моїй трудовій книжці – медичний брат міської дитячої лікарні. 

- Опоненти дорікають Вам колишнім членством у ПР, але ж за свого керівництва МОЗ навіть Уляна Супрун, яку важко запідозрити у симпатіях до регіоналів, залучала Вас до роботи різних експертних груп, тим самим віддаючи належне Вашому професіоналізму. Прошу, прокоментуйте. 

- Що на це відповісти? Почесне звання "Заслужений працівник охорони здоров’я України" мені дав Президент Віктор Ющенко, Почесну грамоту Кабінету Міністрів України  - прем’єр Янукович, Почесну грамоту Верховної Ради України - Литвин , Орден святителя Луки Кримського – православна церква; Медаль «Знак пошани Національної академії медичних наук України» … щось за сімейну медицину, щось за дії в повінь, щось за грип, щось за науку….

Зараз вхожу до координаційної ради громадського утворення «Українська медична експертна спільнота» (УМЕС), координаційної ради платформи національної стратегії охорони здоров'я України та правління ради Київського відділення Громадської організації "Українська Асоціація сприяння охороні здоров'я населення". Мені це цікаво, бо хочу побудови якісної системи охорони здоров'я для нашої країни.

- А як все-таки щодо членства у ПР?

- Згадайте натомість, хто і в яких партіях був, у тому числі, із високопосадовців останніх років. Стосовно мене, то ще на початку 2000-х брав участь в установчому з’їзді ПР, де, до речі, був і Петро Порошенко. Думаю, що політичне різноманіття є природнім для нашої молодої країни, а от підміна професійності революційною доцільністю є абсолютно шкідливою.

- Другий етап медичної реформи, який давав можливості для нарощення потенціалу закладів охорони здоров’я, ставлять на паузу. Це вплине на Ваші плани?  

- Життя неможливо зупинити, людям потрібна якісна та доступна медицина, це демонструє у всьому світі епідемія коронавірусу. Як керівник оперативного штабу Національної академії медичних наук України із протидії COVID-19 це добре бачу. Буде пауза в реформі охорони здоров'я  – буде можливість  вдосконалити  шлях реформ медицини, а він поки що недосконалий.

Анна ГАРГАЛЯ