"І черешні тупцюють вздовж дороги..." (вірш на вікенд)
Ранок
Піду потрохи. Ранок вже зійшов.
Ґаздині в поле повели корови.
Земля рясніє сподіванням знов
І обрій над селом здіймає брови.
Ще ночі присмерк бережуть сади –
Горби вже проявилися розлого.
І на деревах квітне білий дим,
І черешні тупцюють вздовж дороги –
Серед парканів, мимо роздоріж –
Туди, де люд автобуса чекає.
І ранок, як хлопчисько, босоніж,
Мене лиш до асфальту проводжає.
А йти мені – до перехрестя доль,
Де ранки в’ються нинішні й минулі,
Де на горбах дорога між тополь
І точно видно, що земля – це куля.
Лариса ХОМИЧ
КОМЕНТАРІ (1)
Отак воно в житті - якщо людина талановита, то вона талановита в усьому. У Лариси ще й талант бути доброю світлою людиною.
захоплення
26 лютого 2017 19:21