«Громадські активісти» чи звичайні шантажисти, вимагачі і політичні найманці? З початку року викрито кілька груп «свідомих» громадян у зайнятті криміналом
Останнім часом почастішали випадки звернень громадян про тиск на них з боку представників громадських організацій. З початку року Нацполіцією вже повідомлено 9 псевдоктивістам про підозру.
З початку року працівниками Департаменту захисту економіки та головним слідчим управлінням Нацполіції було викрито кілька груп, до складу яких увійшли керівники різних громадських організацій, представники масмедіа та інші «свідомі» громадяни. Девятьом особам вже повідомлено про підозру у скоєнні ряду кримінальних правопорушень. Серед них - керівники організацій, які позиціонували себе як борці з корупцією, свавіллям влади тощо.
Останнім часом почастішали випадки звернень до правоохоронних органів громадян, які повідомляють про тиск на них з боку представників громадських організацій. Вимоги їх доволі прості - певна сума коштів за не проведення заходів, спрямованих на дескридетацію особи, наприклад, у медіа-просторі.
Перед тим, як прийти до бізнесмена, або публічної особи, викриті особи заздалегідь готувалися: проводили збір конфеденційної інформації про всіх членів родини, готували фейкові компроментуючи матеріали та розповсюджували їх через підконтрольні веб-ресурси. А в подальшому, аби зазначені вищі дії припинилися вимагали кошти.
Так, наприклад у м. Дніпро затримали керівника громадської організації за вимагання та отримання 10 тисяч доларів США від підприємця за припинення розповсюдження неправдивої компроментуючої інформації про нього, членів його родини та про його господарську діяльність. А у Полтаві керівник ГО вимагав та отримав від забудовника 459 тисяч гривень за не перешкоджання будівництву. У Києві викрили групу «активістів» на чолі з керівником громадської організації, яка займалася збором та розповсюдженням фейкової інформації про публічних осіб та службовців правоохоронних органів, а також організацією фальшивих мітингів проти них. Суми, які вимагали дані особи коливалися в залежності від посади потерпілої сторони.
У міжнародному та національному законодавстві чітко зазначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте чи сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканість його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь чи репутацію. Винятки можуть бути встановленні лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Однак, правопорушники нехтували закріпленими нормами, порушуючи закон задля власних корисливих цілей.
Крім того, коли правоохоронні органи на підставі рішення суду проводили ряд процесуальних дій, у тому числі затримання, у осіб, що причетні до протиправної діяльності, останні розпочинали кампанію з дескридитації правоохоронців через ЗМІ, мотивуючи дії правоохоронних органів банальним «переслідуванням» за їх активну громадянську позицію. Насправді, це лише один із способів уникнути відповідальності за вчинення протиправних дій та порушення норм чинного законодавства.
Їх активна суспільна діяльність не заважала їм займатися протиправною діяльністю. Так, було задокументовано, що одні займалися збором інформації шляхом зламу особистих поштових скриньок, месенджерів, баз даних, другі - систематизували отримані дані, треті - готували фекові матеріали для медіа, організовували мітинги та протестні акції, четверті - керували всім процесом та координували дії інших.
Вкотре наголошуємо, що благодійна чи інша діяльність не може бути прикриттям для здійснення протиправних дій. Закон один для всіх, він не встановлює переваг та привелеїв для певних категорій осіб. За порушення його норм доведеться нести відповідальність.
