Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман відповів на питання BukNews (відео)

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман відповів на питання BukNews (відео)

09.07.2015, 14:27

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман  зустрівся з представниками регіональних засобів масової інформації. Темою зустрічі стала «Конституційна реформа в частині децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування».   

Спікер українського парламенту розповів журналістам про основні зміни, які планується внести до Конституції України, щоб зробити реформу  місцевого самоврядування незворотною. Саме цю реформу Володимир Гройсман назвав ключовою. Адже щойно центральна влада почала рух у напрямку децентралізації, на місцях на 30-40 відсотків стало більше коштів.

Стати законом реформа зможе після підтримки її депутатським корпусом під час липневої і серпневої сесій парламенту. У період між сесіями юридичні висновки щодо реформи надасть Конституційнмй суд України. У вересні 2015 року, якщо парламент більшістю в 300 голосів підтримає ці зміни, вони стануть частиною Конституції України.

"Наступного тижня заплановано перше голосування – 226 голосів – по направленню до Конституційного суду. У серпні, згідно з наміченим планом і процедуру прийняття Конституції, має відбутися прийняття остаточного тексту теж 226 голосами. І момент істини – у вересні місяці – 300 голосів народних депутатів України", - сказав Гройсман на зустрічі з представниками регіональних ЗМІ в Києві.

Керуючись специфікою Чернівецької області,  кореспондент BukNews  запитав Голову Верховної Ради України Володимира Гройсмана наскільки повно процес добровільного об’єднання громад враховує інтереси національних меншин та як їх права захищає реформа.   

-          Переконаний, що етнічні особливості потрібно враховувати,  -  відповів Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. - І об’єднання громад має зробити громади сильнішими, а не конфліктнішими. Тому тут потрібна відповідальність місцевої влади.  Це питання обласної ради, це питання локальне. Обласна рада затверджує перспективний план об’єднання, який напрацювали території. На місці видніше, кому, з ким і як об’єднувати  органи управлінні.  Староста,  якого оберуть люди того чи іншого села, представлятиме їх інтереси. Він буде членом виконавчого комітету об’єднаної громади. Староста матиме, можливо, у  десятки разів більше повноважень й можливостей для представництва і захисту інтересів громади, ніж зараз має голова сільської ради. Можна називатися сільським головою, але нічим не управляти. А якшо староста буде членом виконавчого комітету з великим набором повноважень, то, повірте, що він завжди зможе потурбуватися про життєві інтереси своєї громади. Друга позиція, щодо представництва у радах. Депутатський корпус буде обиратися на всій території об’єднаної громади. Це буде означати, що кожний громадянин проголосує за депутатів, які будуть представляти їх інтереси. Тому кого буде більше, чи менше – це питання виборів. Але те, що ця система захисту будь-яких інтересів буде значно кращою, ніж існуюча, це очевидно. Насправді в суспільстві існує багато страшилок, які хтось намагається розкручувати. Замість цього краще пригадати досвід фінансової децентралізації, яку ми провели. Караул! Все пропало! Знищують систему! – коментували ті події ще у січі і навіть лютому. А сьогодні – плюс 40 відсотків грошей місцевого бюджету все є. А це тільки початок, друзі мої. Врешті завжди керуюся словами відомого польського реформатора: якщо реформу ніхто не критикує – значить це не реформа. І за кожну реформу потрібно боротися. Запрошую вас до цієї спільної боротьби – разом беремо відповідальність і разом перемагаємо.  

 

Водночас член Конституційної комісії, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правничих наук Сергій ГОЛОВАТИЙ нагадав, що до повноважень місцевих рад буде належати тільки питання місцевого самоврядування. А статус мов – це державний рівень компетенції, а не місцевого самоврядування.   

 ДОВІДКОВО:

Нині національні громади висловлюють застереження щодо власного гарантованого представництва у нових радах. Особливо за умови скорочення кількості депутатів обласних рад, можливого зникнення районних і сільських. В поліетнічних громадах присутнє побоювання, що після завершення процесу добровільного їх об’єднання, під час обрання спільних представницьких органів влади,  деякі з них взагалі до них потраплять.

Зауважте, не завжди саме національні громади чи етнічні групи будуть опинятися в меншості. Часом і українці в об’єднаних громадах перебуватимуть у меншості. Втративши сільські або селищні ради представники умовної меншості не матимуть інструментів легітимного впливу на вирішення важливих для себе соціально-економічних питань.

Представництво тільки у виконавчих органах влади територіальних громад, до яких гарантовано увійдуть старости сіл, більшість сільських громад не влаштовує. Громади бажають гарантовано бути присутніми у представницьких органах влади. Кожне село, яке погоджується на об’єднання з іншими, на це розраховує. І часто йому навіть це обіцяють. Попри те, що юридично закріпленого механізму виконання обіцянки наразі не існує.  Адже саме рада об’єднаної громади, як очікується, розглядатиме земельні питання. І без депутатського представництва окремих населених пунктів у ній вирішити їх буде складно, а то й взагалі неможливо.

Експерти погоджуються: норми чинного виборчого законодавство наразі не враховують майбутньої децентралізації, а отже не містять механізмів захисту від такої небезпеки. Потрапити до Верховної Ради України чи ради будь-якого іншого рівня представник національної меншини може тільки як висуванець політичної партії. Відповідно у своїй депутатській діяльності, у разі обрання до представницького органу, дотримується партійних пріоритетів, а не виступає захисником інтересів етнічної громади, до якої належить. Існуючий закон може призвести до того, що деякі села не будуть представлені у раді об’єднаної громади.

Представництво національних громад у представницьких органах влади повинне бути адекватним їх чисельності.  Особливо на рівні  об’єднаних територіальних громад. Тут двох думок бути не може. Проте єдиного рецепту розв’язання цієї  проблеми наразі не існує. Румунська національна громада Чернівецької області наводить приклад Румунії. Сусідня країна гарантовано надає місця у парламенті представникам вісімнадцяти автохтонних етносів, визначених на законодавчому рівні.  Експерти погоджуються, що подібне до румунського гарантоване на рівні закону представництво національних меншин має право на існування. Проте квотний принцип ненадійний і навіть небезпечний механізм захисту інтересів тих чи інших громад, зокрема етнічних.  

По-перше, це яскравий приклад нехай і позитивної, але дискримінації саме за національною ознакою. А, по-друге, досвід тієї ж української громади Румунії засвідчує: гарантоване парламентське крісло призводить до конфліктів у національній громаді. Спочатку  на міжособистісному рівні, а відтак на організаційному, інституційному. У Румунії, щоб гарантовано мати ще один депутатський мандат,  українська громада розкололося на українців й русинів (рутенів).  У разі запровадження такої практики в Україні одразу можна прогнозувати розкол румуномовного населення на румунів і молдован. Проти чого зараз активно заперечують румуни, називаючи такий поділ сталінським пережитком.   За певних обставин квотна позитивна дискримінація може бути  корисною. Проте кращий шлях –  створення такого режиму виборів, який би дозволяв кожній громаді на конкурентних засадах мати свого депутата у раді. Не методами пропорційності, а методом демократичного, гарантованого у своїй змагальності, відкритості і прозорості виборчого процесу.

1


КОМЕНТАРІ (2)

На жаль, не зміг задати питання пану Гройсману, чому ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ У ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРИХОВУЄ ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ В КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ ЛІКАРНІ, було б бажано почути, для чого, взагалі, існує,підкреслюю, ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ.  Для тих, хто зацікавиться, читайте на моїх сторінках в ОДНОКЛАССНИКАХ, ФЕЙСБУЦІ, ВКОНТАКТІ - "ДЕРЖАВНА ФІНАНЕСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ ПРИКРИВАЄ ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ"

avatar

Гаценко Матвій

11 липня 2015 09:15

На жаль, не зміг задати питання пану Гройсману, чому ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ У ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРИХОВУЄ ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ В КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ ЛІКАРНІ, було б бажано почути, для чого, взагалі, існує,підкреслюю, ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ.  Для тих, хто зацікавиться, читайте на моїх сторінках в ОДНОКЛАССНИКАХ, ФЕЙСБУЦІ, ВКОНТАКТІ - "ДЕРЖАВНА ФІНАНЕСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ ПРИКРИВАЄ ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ"

avatar

Гаценко Матвій

11 липня 2015 09:16