Формальна реорганізація закладів шкільної освіти на Буковині в ліцеї та гімназії. Що може піти не так?
На початку цього навчального року, згідно зі змінами законодавства про заклади загальної середньої освіти, сталася масова реорганізація шкіл. При цьому ряду шкіл було присвоєно статус «ліцеїв» та «гімназій».
Все починалося, хоч і з певними пересторогами, про які я скажу пізніше, «за здоров’я». Надання статусу ліцею семи чернівецьким гімназіям, рівень яких вже фактично відповідав гоноровому слову «ліцей» (себто профільний навчальний заклад середньої, або навіть передвищої освіти із профільним викладанням) наразі було на часі і повністю відповідало високому рівню викладання. Його там послідовно впроваджували – по два-три профільні класи, високий рівень предметної та загальної підготовки викладачів, які дійсно люблять свою справу і займаються не лишень навчальною, методичною та виховною роботою, а й подекуди і науковою! При цьому третій ступінь середньої освіти можна було здійснювати виключно у ліцеях, що давало певне реноме їх випускникам і підвищувало їх рівень підготовки до життєвих реалій.
І все було би добре, якби не декілька «але».
По-перше, профіль переважної більшості чернівецьких ліцеїв ставав переважно суспільно-гуманітарним, що робило значний «перекіс» не на користь природничих і навіть математичних дисциплін, які, відповідно, опинялися в «ображеній» позі. По-друге, значне концентрування ліцеїв у центрі і їх відсутність у деяких (причому достатньо густонаселених) передмістях у перспективі наклало би значне навантаження на транспортну систему (навіть із врахуванням шкільних автобусів!).
Відтак, наша доблесна палата муніципальних депутатів вирішила піти на компроміс і із усіх можливих варіантів дій вибрала чи не найгірший. Підвищила до статусу ліцеїв переважну більшість середніх загальноосвітніх навчальних закладів, а деяким надавши статус гімназій.
З одного боку, можливо, і добре, що наша доблесна палата муніципальних депутатів вирішила надати величезний кредит довіри новоствореним ліцеям та гімназіям, надавши їм право вибрати профіль і поступово планомірно підвищувати рівень викладання та підготовки учнів до високого. Але з іншого боку, знаючи те, як наші люди легко розбазарюють кредит довіри, що по факту девальвує значення слів «гімназія» та «ліцей», спотворюючи поняття та маніпулюючи ними. Бо назвати «гімназією» неповносередню школу, а «ліцеєм» звичайну середню школу в мене язик не повертається. І для мене справжніми ліцеями у Чернівцях так і залишаться перші одинадцять. Як не крути!
Та і з профільним навчанням навіть у разі його ефективної реалізації не все так гладко. У меншій кількості ліцеїв можна набрати декілька паралелей класів із різним профільним навчанням. При цьому розподіл природничо-математичних та суспільно-гуманітарних класів мав би відбуватися порівну. З-посеред більшої кількості ліцеїв теж варто було б урівноважити (за старою доброю термінологією) «реальні» та «класичні», щоби учень із покликом, скажімо, до хімії, біології або математики ne se sentît pas dans son assiette (тут замість російської кальки “не чувствовал себя не в своей тарелке» свідомо вживаю французький оригінал») у ліцеї з гуманітарним профілем, тому що 3-4 профільні природничі класи на все місто переповнені.
Результатом може бути достатньо трагікомічна ситуація, коли людина-прихильник антивакцинальних рухів та теорій змови, адепт «пласкої Землі» та інших «кінців світу» зможе похвалитися атестатом зрілості, виданим навчальним закладом із гордою назвою «ліцей». Ба навіть більше – це явище може стати масовим!
Ось тоді недбалі виконавці реформ точно зрозуміють – щось пішло не так. Але буде вже пізно.
Влад Горенюк
