Для Хрущова у Чернівцях прорубали прохід у глухій триметровій стіні з цегли до парку резиденції

Для Хрущова у Чернівцях прорубали прохід у глухій триметровій стіні з цегли до парку резиденції

10.10.2021, 09:51
Легенда говорить, а один із кращих знавців політичної історії міжвоєнних Чернівців Ігор Піддубний підтверджує, що під час котрогось з приїздів Микити Хрущова до Чернівців у високій стіні університетського парку спеціально для всесильного радянського володаря прорубали прохід. Напевно, щоб міг чоловік після важких державних трудів прогулятися у тиші алей колишньої митрополичої резиденції.
 
Після від'їзду Хрущова з Чернівців пролом у стіні, як може пересвідчитися кожний охочий, заклали. Нині його немає. Проте коли стіну ремонтували, то місце колишнього пролому, каже Ігор Піддубний, було добре видно. (Маєте ще одну привабу для розваги потенційних туристів). Де саме для Хрущова ламали стіну встановити загалом нескладно. І навіть збивати багато тинькування не доведеться. Маємо приблизний орієнтир, приблизно біля яких будинків на нинішній вулиці Главки лупати цю стіну.
 
«Ех, золоті були деньки у знаменитій віллі «Лола», якій, як довідався, судилося стати резиденцію Хрущова, коли він зупинявся у Чернівцях, – згадував молодість Петер Демант у спогадах про довоєнні Чернівці "Перше життя". – Немає більше на ній напису з ім’ям легендарної Лоли, про яку нічого ніколи не знав і навряд чи колись ще довідаюся, – але залишилися милі, солодкі спогади про сердечних, добрих людей, велетенський сад, затишну теплу веранду і безліч картин Евальда».
 
Дорогу до будинку на околиці Чернівців, у якому деякий час проживала його власна родина, Вернон Кресс описував так: «останній поворот (з нинішньої вулиці Марка Вовчка. - Авт.) — і я нарешті на своїй вулиці святого Домініка. (Офіційно австрійська Dominikgasse у румунські часи називалася strada Archimandritul Eusebie Popovici. Нині – Й.Главки. – Авт.). Напроти – ворота палацової конюшні, де багацько породистих коней. Від конюшень лівим боком вулиці тягнулася глуха триметрова стіна з цегли, за якою розкинувся великий, чудово доглянутий парк резиденції.
 
На правому боці, поміж буйною рослинністю, розташувався ряд садиб – одна гарніша за іншу, – дуже різних за стилем. Ми знали імена усіх їхніх мешканців, а решта сусідів, напевно, – ще більше подробиць. Бабуся Ґусті й мама не любили вуличних пліток. Посередині ряду стояла вілла «Лола», як було зазначено на фронтоні великими літерами».
 
Сусідкою родини Демантів — «з будинку на схилі, який стояв навпроти» — у 1926-1929 роках була «сивоволоса, шляхетна з вигляду пані, яка голосно розмовляла незрозумілою мені «русинською мовою». Саме такою залишилася у пам’яті малого Петера Ольга Кобилянська. Звідси було рукою подати до його власного дому.
 
У віллі «Лола» – четвертому за рахунком будинку, якщо лічити від того, в якому жила Ольга Кобилянська, мешкав друг Петера – Евальд Гаусліг. Для вілли родини Гауслігів письменник залишив такий орієнтир: «А далі (рахуючи від особняка Кобилянської. – Авт.), через чотири будинки, як і раніше, стояла, хоча вже без напису, моя рідна вілла «Лола»!
 
Очевидно, що прикмета «через чотири будинки» може стосуватися не тільки будівель під №№10,8, де нині розташовані корпуси дошкільного навчального закладу №6, але й сусіднього з ними особняка під №6.
 
З Гертою Гаусліг (по чоловікові Оуен) – наймолодшою з дітей колишніх власників вілли «Лоли» – та її донькою Демант ще поспілкується у кондитерській «Прага», що на Арбаті в Москві. Майже так само, як колись спілкувався в «Рипяну» на Панській у Чернівцях. Епістолярний зв’язок колишні чернівчани налагодили, коли Петер ще перебував на Колимі.
 
Перш ніж перетворитися на дитячий садок, збудована у стилі віденської сецесії вілла змінила багатьох власників. Її сходові марші, химерні візерунки мармурового покриття підлоги, дерев'яні різьблені ганки чимало могли би розповісти про її колишніх мешканців. В тому числі і про Микиту Хрущова, який зупинявся тут під час навідин до Чернівців. І про його прогулянки парком резиденції. Нішу для так званих "вертушок" - телефонів прямого зв'язку з Києвом та Москвою - тут застала одна з перших працівниць дитсадка двірничка тьотя Рая. Але стіни - мовчать. (Хоча деякі таємниці будівлі та долі її мешканців все-таки можна довідатися зі сторінок книги "Вернон Кресс. Життя під прикриттям").
 
Якого саме візиту до Чернівців стосується історія з проломом у стіні до нині університетського парку з'ясовувати тут не стану. Обмежуся лише повідомленням газети «Радянська Буковина» про його перший приїзд. Друкований орган комуністів повідомляв, що 4 липня 1940 року до Чернівців прибув секретар ЦК КП(б)У тов. М.С.Хрущов, який під час перебування на Буковині «ознайомився зі станом у місті і на селі й дав працівникам повіту ряд практичних вказівок».
 
Юрій ЧОРНЕЙ
 
Немає опису світлини.
 На зображенні може бути: на відкритому повітрі та цегляна стіна
На зображенні може бути: на відкритому повітрі та цегляна стіна
На зображенні може бути: на відкритому повітрі та цегляна стіна
На зображенні може бути: на відкритому повітрі та цегляна стіна
1