Діяльність Галицького розпочалася в держслужбі зайнятості... при міністрі соціальної політики М.Папієві — обидва за квотою СДПУ(о). Є думка, що схему масштабних розкрадань коштів Фонду соцстраху та держслужби зайнятості було створено ще тоді, - ДТ

Арешт глави державної служби зайнятості Володимира Галицького, обвинувачуваного СБУ в корупції, засвідчив масштаб капіталізації українськими чиновниками державних посад. Керівник однієї зі служб одного з міністерств, який обіймає свою посаду близько семи років, настільки багатий, що в сейфі тримає грошей і цінностей на суму 7,5 млн. дол. — вочевидь, на кишенькові витрати. Пакети з грішми Галицькому щодня приносили прямо на робоче місце, де він, ані трохи не бентежачись, розподіляв «касу». Зрозуміло, у схему було залучено багато інших чиновників. (...)

Справа Галицького стала предметом розслідування DT.UA.

Державна служба зайнятості — це виконавча дирекція Фонду обов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.  (...)

Бюджет фонду поповнюється безперебійно — за рахунок обов’язкових відрахувань підприємств. Держслужба зайнятості розпоряджається величезними грішми, які передає їй в управління фонд. У 2009-му році бюджет фонду становив 6,150 млрд. гривень., у 2010-му — 7,258 млрд. гривень, у 2011-му — 7,5 млрд. гривень.

Ці живі гроші легко перевести в готівку — Держслужба платить допомогу громадянам, оплачує їхнє навчання, платить підприємствам за те, що вони створюють робочі місця.

 Як засвідчило розслідування Служби безпеки України, основна мета, яку ставило перед собою керівництво служби зайнятості, — створення корупційних схем, за якими з усіх виплат Держслужби зайнятості будь-кому можна було збирати 15—20% свого відкоту. (...)

Можна лише уявити, які суми в сейфах і банках мали начальники Галицького, ті керівники урядів і депутати парламенту, які дахували й покривали діяння хитрого чиновника всі ці роки.

Діяльність Галицького розпочалася в держслужбі зайнятості ще за часів Кучми, при міністрі соціальної політики М.Папієві — обидва за квотою СДПУ(о). Є думка, що схему масштабних розкрадань коштів Фонду соцстраху та держслужби зайнятості було створено ще тоді. У 2005 році новий міністр В.Кириленко Галицького звільнив. Однак у 2006-му прем’єр Юрій Єхануров, абсолютно безкорисливо для своєї кишені та для кишені «Нашої України», повернув цінного працівника до бюджетного корита. В уряді Януковича, а потім в уряді Тимошенко і півтора року при уряді Азарова Галицький спокійно працював. Джерело, близьке до слідства, повідомило нашому виданню, що глава Держслужби зайнятості дізнався про перебування під спостереженням спецслужби за півроку до арешту. Однак не тільки не вжив жодних заходів конспірації, а й продовжив «косити» прямо у своєму робочому кабінеті. Хтось назве це клептоманією, але, швидше за все, це була віра в безкарність, яка ґрунтувалася на високопоставленому даху Галицького.

 За даними DT.UA, віце-прем’єр-міністр із соціальної політики Сергій Тігіпко виступав на початку 2011 року з вимогою звільнити Галицького, однак цю ініціативу було торпедовано. Керівництво Кабміну до певного часу вважало Галицького незамінним. Його найближчим політичним партнером був перший заступник міністра соціальної політики Василь Надрага — призначений у міністерство за квотою Блоку Литвина. Є підстави припускати, що Галицький заносив вагомі аргументи керівництву партії Литвина та його депутатам, які дозволяли йому розглядати свою посаду теж як частину коаліційної угоди. Безпе­речно, серед тих, хто отримував вигоду, були й представники Партії регіонів. (...)

Вершки з державної паперті
Юрій Бутусов «Дзеркало тижня. Україна» №44

(з скороченнями) 

Джерело:  dt.ua