Державні органи не контролюють використання пестицидів і агрохімікатів в Україні: в Хотинському, Сокирянському, Кельменецькому та Сторожинецькому районах росте кількість хворих на рак - активісти

Чи впорається українська Феміда з проблемою безконтрольного використання пестицидів?

Київський апеляційний адміністративний суд України задовільнив апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) та постановив, що справу щодо неконтрольованого використання пестицидів все ж треба слухати по суті, а не закривати з формальних підстав. З повним текстом судового рішення можна ознайомитись за цим посиланням. Новий судовий розгляд справи у першій інстанції призначено на 3 жовтня 2018 року.

 До суду ЕПЛ звернулася після того, коли з’ясувала, що положення Закону України «Про пестициди і агрохімікати» у частині забезпечення права на безпечне для життя та здоров’я довкілля не працюють, оскільки уповноважені на те державні органи не виконують покладених на них функцій контролю.

  Як відзначається у законі, здоров’я людей та безпека довкілля є важливішими за використання пестицидів та агрохімікатів. Також у законодавстві зазначені умови, за дотримання яких, можна використовувати ці речовини. Зокрема, мова йде про здійснення якісного та достовірного контролю за використанням пестицидів та агрохімікатів. Саме це держава зобов’язана робити, аби забезпечити громадянам чисте та безпечне для здоров’я і життя довкілля.

Наприклад, нещодавно представники Інституту Соціальної ініціативи та громадські діячі Буковини відвідали Чернівецьку обласну  клінічну дитячу лікарню і поспілкувалися з Михайлом Гнатюком, завідувачем відділення  кардіоонкогематології.

Причиною візиту стала загрозлива статистика захворюваності на онкологічні та пульмонологічні  захворювання у Чернівецькій області. Зокрема, у Хотинському, Сокирянському, Кельменецькому  та Сторожинецькому районах. Про це пише портал Газди.

Загальна статистика невтішна: лише 2017 року в області було зафіксовано 2207 вперше діагностованих хворих на рак. І найстрашніше - хвороба молодшає.

Як пояснив Михайло Гнатюк, на сьогодні ми маємо негативну тенденцію збільшення онкологічної захворюваності у дітей.

"Серед чорного списку районів, з яких потрапляють діти до нас на лікування, це Сокирянський, Кельменецький, Хотинський та Сторожинецький райони. Сторожинецький район напевне був завжди, бо найбільший район, де найбільша кількість дітей в області, і де висока народжуваність. В інших же районах ця тенденція розпочалася з двотисячних років. Специфіка захворюваностей досить різна. Зараз в нас у відділенні на лікуванні перебувають шістнадцять дітей з онкогематологічними паталогіями, з пухлинами мозку. Найстрашніше, що за останні чотири роки почали звертатися батьки з дітьми, в яких мутовані форми лейкемії. Зараз в нас на лікуванні знаходиться дитина з Хотинського району, яку з великими складнощами вдалося ввести в часткову стадію ремісії лише на 55 день, на той час як з простими формами лейкемії стадія повної ремісії після лікування відбувається вже на 15-й день", - пояснив він.

На його думку, а також згідно зі статистикою міжнародних організацій, негативно впливає на це розвинута агропромисловість і часте використання хімічних речовин для вирощування зернових, овочів та фруктів.

"Велику роль серед причин захворюваності відіграє те, що в цих районах досить розвинута агропромисловість і щорічно йде оброблення садів та полів хімічними препаратами, пестицидами та гербіцидами. Доказ цьому є велика кількість звернень з тромбоцитопенічною пурпурою. Як ще до 2011 року до нас зверталося до тридцяти пацієнтів з таким захворюванням, то зараз за одинадцять місяців ми маємо вже понад сімдесят два випадки", – резюмував лікар.

  Натомість в Україні агропідприємства використовують пестициди для боротьби зі шкідниками при вирощуванні сільськогосподарської продукції безконтрольно. За даними Мінприродипротягом2016-2017 років в Україні зареєстровано близько 1100 дозволених до використання пестицидів і агрохімікатів. Проте, контроль за жодним з них у воді, повітрі, ґрунтах жодним державним органом на сьогодні не здійснюється. Так само держава не контролює, які саме пестициди використовують агропідприємства,в якій кількості, чи законно вони ввезені до країни,чи не використовуються заборонені до використання або протерміновані. Отже, державні органи не відслідковують, які пестициди і в якій кількості вносяться підприємствами. Відсутні акредитовані лабораторії у Держекоінспекції та Держпродсподивслужбі, які могли б контролювати вміст пестицидів у воді, ґрунтах, повітрі. Тому в Україні підприємства надмірно і безконтрольно використовують пестициди, у тому числі ті, які заборонені в Європі, знаючи про відсутність відповідальності за порушення, що завдають нищівної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

  Предметом позову ЕПЛ була вимога – зобов'язати державу забезпечити контроль за використанням пестицидів в Україні. Судпершої інстанції не розібравшисьу суті справи, зокрема, щодо невиконання обов’язку держави у контролі за використанням пестицидів, з формальних підстав відмовив у розгляді позову ЕПЛ.

  Сторонами-відповідачами у справі ЕПЛ є Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство екології та природних ресурсів України за участі третіх осіб Державної екологічної інспекції України, Держпродспоживслужби України.

  Варто нагадати, що саме у цій справі суд визнав, що за розгляд екологічних справ платити судовий збір не потрібно. Про це ми повідомляли раніше. Суд погодився із мотивацією ЕПЛ та застосував для звільнення від судового збору ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, на тій підставі, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

  ЕПЛ неодноразово у провідних національних ЗМІ наголошувала на проблемі забруднення пестицидами та безконтрольністю за їхнім використанням, наводила приклади масового отруєння бджіл на Рівненщині та прийняття рішень про заборону авіаційного внесення пестицидів сільськими радами (див., наприклад, публікації в "Урядовому кур'єрі" та "Дзеркалі тижня". У липні 2018 року ЕПЛ звернулася до усіх фракцій Верховної Ради України із закликом прийняти зміни до чинного законодавства щодо забезпечення державою контролю за використанням пестицидів.

  Нагадаємо, що на засіданні Ради ООН з прав людини 7 березня 2017 року міжнародні експерти закликали усі країни до врегулювання поводження з особливо небезпечними пестицидами, оскільки пестициди є причиною смерті 200 тисяч осіб у світі щорічно, викликають рак, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, гормональні порушення, порушення розвитку і безпліддя. На засіданні наголошено, що країнами, що розвиваються, не забезпечується належний контроль за використанням пестицидів. На превеликий жаль, до таких країн відноситься і наша країна. Агропідприємства, користуючись безконтрольністю та безнаказанністю з боку держави, використовують дешеві, а можливо протерміновані або заборонені пестициди. І від дії цих отруйних речовин не застрахований жоден держслужбовець, не зважаючи на те, яку посаду він займає.

 3-го жовтня, як очікується, відбудеться слухання справи по суті. ЕПЛ має надію, що суд прийме рішення на користь довкіллю і людям та зобов'яже державні органи забезпечити належний контроль за використанням пестицидів в Україні.